Коментар Директорики ЦНЄ Альони Гетманчук для РБК Уркаїна

Після візиту президента Володимира Зеленського у Францію і Німеччину українські користувачі соцмереж найактивніше обговорюють його невдалу фразу про жінок як про “бренд” України, а європейські – здоров’я канцлера Ангели Меркель. Але під час візиту було піднято багато тим, що заслуговують набагато більшого уваги: мирне врегулювання на Донбасі, санкції проти Росії, “Північний потік-2” тощо. Про те, наскільки успішними стали зустрічі українського глави держави з європейськими колегами – в матеріалі РБК-Україна.

Паризька провокація

Париж і Берлін стали другою і третьою європейськими столицями, які Володимир Зеленський відвідав у статусі президента України. В якості символічного першого візиту на початку червня був обраний Брюссель, де розташовуються штаб-квартири Євросоюзу і НАТО. Там Зеленський познайомився і поспілкувався з лідерами обох структур. Тепер він зустрічався з главами двох європейських країн, які мають особливе значення для України в контексті нормандського формату і загального врегулювання ситуації на Донбасі.

“Сам факт того, що Зеленський для перших двох візитів вибрав Париж і Берлін – учасників нормандського формату – є сигналом пріоритетності зупинки війни на Донбасі. Важливе завдання – в особі Меркель і Макрона мати політичних союзників на наступні переговори у нормандському форматі, а не незалежних арбітрів між Україною і Росією”, – пояснила РБК-Україна директор Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук.

Перший двосторонній візит Зеленського в Париж – підтвердження особливого значення Франції для нової української влади. Президент Еммануель Макрон, який раніше зустрічався з Зеленським ще в статусі кандидата в президенти, окремо подякував йому за це. Напередодні зустрічі з ним Зеленський відвідав паризький кампус стартапів Station F, де і сказав фразу про “красивих жінок”, які “залишаються нашим брендом”, чим спровокував флешмоб “Я тобі не бренд” від обурених українських жінок.

На спільній з Макроном прес-конференції по закінченню переговорів Зеленський в черговий раз задекларував незмінність зовнішньополітичного курсу України, зокрема, щодо РФ. Це був важливий момент у світлі недавніх заяв новопризначеного представника України в мінській групі Леоніда Кучми щодо припинення вогню у відповідь і зняття блокади ОРДЛО – що українська опозиція розцінила як підготовку до мирної угоди з РФ на умовах Кремля.

“Європа не зможе відчувати себе в безпеці, поки Росія робить вигляд, що міжнародного права не існує. Єдиний ключ до миру — це дипломатичний і санкційний тиск. Тому я прошу його зберегти. І дуже сподіваюся, що нинішнє головування Франції у “Великій сімці” сприятиме цьому питанню”, – заявив Зеленський.

У відповідь Макрон заявив, що Франція і далі готова сприяти мирному процесу на Донбасі, зокрема організувати зустріч “нормандської четвірки”, яка на рівні глав держав востаннє збиралася ще в жовтні 2016 року. При цьому французький президент наголосив, що взяті на себе зобов’язання повинні виконувати і Україна, і Росія. “Спочатку ми хочемо подивитися, які будуть жести з обох сторін, щоб відновити функціонування Мінського формату. Для того, щоб зустрічалися керівники держав та для того, аби було що обговорювати, повинні бути визначені підстави, щоб ми переконалися, що виконуються обіцянки”, – заявив Макрон.

Найбільш цікавий момент спільної прес-конференції стосувався можливих переговорів офіційного Києва з лідерами бойовиків. Макрон двічі заявив, що Зеленський нібито готовий до переговорів з сепаратистами, які вже почалися”. Український президент поправив колегу, пославшись на можливі помилки в перекладі: “Ми не готові до переговорів з сепаратистами. Ми готові до мінського формату”.

“Ще три тижні тому ні Зеленський, ні його команда особливо не відрізняли понять “діалог з сепаратистами”, “діалог з мирним населенням Донбасу”, “гуманітарні проекти для жителів ОРДЛО”. Але європейські політики ці моменти добре “ловлять”. В Парижі ми побачили перехід від “поплескувань по плечу” до інтелектуальної гімнастики. Тема “діалогу з сепаратистами” – це не була “помилка перекладача”, це річ, яка заздалегідь готувалася французькою дипломатією. Сам Макрон прекрасно розуміє відмінності в цих поняттях, він закинув тему і чекав реакції, він перевіряв Зеленського на стійкість і розуміння процесів”, – прокоментував РБК-Україна колишній посол в Білорусі і екс-представник України в Мінській группі Роман Безсмертний. На його думку, спочатку Макрон, як і Ангела Меркель, сприймали Зеленського скептично, але в ході переговорів вони явно змінили свою думку. “Було помітно їх деяке здивування тим тезам, які озвучував Зеленський, він побачили, що він цілком здатний вивчати і розуміти ці питання”, – сказав Безсмертний.

В черговий раз була піднята також тема з поверненням делегації РФ в ПАРЄ. Зеленський заявив, що не бачить для цього підстав у зв’язку з незмінністю агресивної політики Москви. Макрон у відповідь апелював до громадян РФ, яким треба залишити можливість звертатися до Європейського суду з прав людини, а виключення Росії з Ради Європи зробить це неможливим.

Газові суперечності

В Берліні Зеленський провів зустрічі з головою Бундестагу, президентом Німеччини, місцевим бізнесом і політиками, але ключовою, природно, стала його бесіда з канцлером Ангелою Меркель. Перед початком зустрічі, стоячи під палючим сонцем, канцлер виглядала явно нездорово, що дуже схвилювало місцевих журналістів і користувачів соцмереж, які згадали про попередні схожі епізоди. Сама Меркель незабаром запевнила, що після трьох випитих склянок води почуває себе вже набагато краще.

На переговорах Зеленський і Меркель обговорили мінський процес і майбутні переговори в нормандському форматі, підготовка до яких розпочнеться в липні, торкнулися і звільнення полонених в Азовському морі українських моряків, а також повернення Росії в ПАРЄ.

По останньому питанню Меркель зайняла більш жорстку позицію, ніж Макрон. “Ми повинні були зважати на дві речі. Це, по-перше, порушення міжнародних прав щодо України. Це проблема, яку не можна залишити поза увагою міжнародної спільноти. Але для повернення Росії потрібно виконати певні умови, це не буде виконано за будь-яку ціну”, – заявив німецький канцлер. При цьому Меркель підкреслила, що поки мова може йти лише про збереження антиросійських санкцій у нинішньому обсязі, а не про їх посилення.

Але головна піднята на прес-конференції тема – це будівництво “Північного потоку-2”, головним прихильником якого є Німеччина. У зв’язку з відсутністю контракту на постачання газу з 1 січня наступного року між “Газпромом” і “Нафтогазом”, в Німеччині зростають побоювання з приводу надійності поставок російського блакитного палива українською ГТС. Адже запуск нового російського газопроводу поки відкладений на другу половину 2020 року.

З цього питання позиції Києва і Берліна, як і раніше, різко відрізняються. “Я постійно говорила російському президенту, що для мене питання транзиту газу через Україну має дуже важливе значення. Путін мене завжди запевняв, що він знає про це. У цьому зв’язку “Північний потік – 2″ і питання транзиту газу через Україну тісно пов’язані один з одним”, – підкреслила Меркель.

“Не секрет, що наші позиції щодо проекту “Північний потік-2″ діаметрально протилежні. У той же час ми вдячні за готовність до предметного діалогу з боку Німеччини з цього непростого питання”, — у свою чергу зазначив Зеленський. Що стосується переговорів з “Газпромом”, він запевнив, що “Україні ніхто не буде викручувати руки”.

Роман Безсмертний позитивно оцінив європейський вояж Зеленського. “Звичайно, це був ознайомчий візит. Але при цьому видно, як з кожним наступним візитом Зеленського, його формулювання відточуються, стають більш чіткими, у них з’являється логіка”, – повідомив РБК-Україна. Альона Гетьманчук зазначила, що український президент зробив важливі для європейців акценти на гуманітарній ситуації на Донбасі, а також його месиджі про безпроблемної роботи французького бізнесу в Україні.

При цьому Зеленському, як і раніше, не вистачає впевненості в нестандартних ситуаціях. Під час спільної прес-конференції з Меркель його запитали про докази присутності російських танків на Донбасі, які надали США під час зустрічі з Порошенком. Він явно розгубився і заявив, що “не знав, що пані канцлер зустрічалася з паном Порошенком, але це справа пані канцлера, це нормально…”.

Помітно, що попри критику політики Петра Порошенка ще під час виборчої кампанії, Зеленський поки дотримується приблизно тих же підходів щодо Донбасу і багато в чому повторює риторику свого попередника, яка зводилася до необхідності збереження санкцій проти країни-агресора і пошуку виходу з ситуації в рамках мінського і нормандського форматів.

“Те, що Зеленський має подібну до Порошенка риторику в таких питаннях, як класифікація дій Росії в Україні, або відданість курсу на ЄС і НАТО, свідчить про певну послідовність української зовнішньої політики в питаннях відстоювання територіальної цілісності і суверенітету України, і про здатність української дипломатії донести і поки впливати на президентський порядок денний у зовнішній політиці”, – сказала Гетьманчук РБК-Україна

РФ поки як і раніше уникає однозначних заяв на адресу нового українського президента. Риторика російських офіційних осіб зводиться до тез про те, що Кремль не знає, чого чекати від Зеленського та до “побоювань” через те, що його заяви та плани нагадують підходи Порошенка. У будь-якому випадку, незважаючи на перспективу “розморожування” як мінімум нормандського формату, реальний прогрес у мирному врегулюванні і далі залежить від країни-агресора. Принаймні, після візиту Зеленського стало зрозуміло, що ні Київ, ні Париж, ні Берлін до радикальних кроків або поступок не готові.

Мілан Лєліч, політичний оглядач РБК-Україна