20 травня директорка “Нової Європи” Альона Гетьманчук взяла участь в онлайн-дискусії Chatham House “Рік президентства Зеленського: українська зовнішня політика – в режимі ізоляції?”.  Запис із заходу тут:

Ключові тези виступу Альони Гетьманчук:

• 30% українців оцінюють зовнішню політику Зеленського, як успішну або дуже успішну. Втім, питання в тому, чи вони дійсно настільки задоволені його зовнішньою політикою, чи просто ця сфера виглядає краще у порівнянні з результатами президента у боротьбі з корупцією або закінченням війни на Донбасі?
• Упродовж президентства Зеленського ми були свідками конкуренції між традиційною на нетрадиційною дипломатією в Україні. Наразі кар’єрні дипломати і традиційна дипломатія загалом відновлює свої позиції, особливо у тих сферах, за які не відповідає Єрмак. А оскільки останній зайнятий переговорами по Донбасу – сфер є чимало.
• Українське суспільство все менше сприймає міжнародних партнерів як драйверів реформ в Україні (лише 12% громадян все ще вважають їх такими, в той час як кілька років тому відповідний показник становив 25%).
• Зеленський має потенціал збільшити «м’яку силу» України на пострадянському просторі і російськомовному світі взагалі завдяки своїй популярності, статусу «селебріті» і привабливій кампанії в соціальних мережах.
• Існує побоювання, що до виборів у США в українсько-американських відносинах не відбудеться жодного прогресу. Шкода, що історія з імпічментом сталась саме на старті президентства Зеленського. Зеленський видається чи не найбільш відповідним партнером для Трампа на фоні інших українських політиків. У багатьох питаннях позиції та підходи Зеленського збігаються з позиціями Трампа більше, ніж з будь-яким іншим світовим лідером (як-от скептицизм до традиційної дипломатії, бізнес-підхід до зовнішньої політики тощо).
• Стратегію Росії щодо України визначають не Козак чи Сурков. Її визначає Путін. Наразі ми маємо два шляхи: або прийняти умови РФ щодо вирішення конфлікту на Донбасі, продовжуючи дипломатію швидких перемог (тоді на Україну може чекати справжній, а не вигаданий російською пропагандою громадянський конфлікт), або максимально робити Україну більш стійкою, реформувати її та бути готовими до затяжного конфлікту.