14 лютого Центр “Нова Європа” провів круглий стіл «Що заважає Україні стати лідером Східного партнерства?», під час якого презентував результати “Індексу європейської інтеграції Східного партнерства”.

Катерина Зарембо, заступниця директора Центру “Нова Європа”

• За останні три роки Україні вдалось зробити більше, ніж за всі попередні роки незалежності. При цьому, Україна доводилося не лише протистояти російській агресії, а відчувати на собі негативний вплив процесів у ЄС, таких як Брекзит чи референдуму Нідерландах
• З шести країн Східного партнерства Україна є «лідером» у таких категоріях як: свобода слова і зібрання, незалежність судів, міжнародна безпека, політичний діалог та співпраця, секторальна співпраця та торгівельні потоки та адаптація до норм ЄС.
• Одна з головних проблем – бізнес клімат. Попри наявність та виконання Угоди про асоціацію, Україна визнана країною з найгіршим бізнес-кліматом серед усіх країн Східного партнерства. Тобто відстає навіть від тих країн, що не мають Угоди про асоціацію і не мають намірів її підписувати.
• Викликом для України у 2018-му році є, звичайно, продовження реформ, передусім у антикорупційній сфері, судовій, безпеки та оборони.

Леонід Літра, старший аналітик Центру “Нова Європа”

• Країни Східного партнерства як шість студентів, які всі отримують погані оцінки, але деякі з них, час від часу, роблять свою домашню роботу. Саме про це свідчать результати Індексу.
• Порівняно з показниками 2014-го року, темпи реформування Молдови не є дуже відчутним. Тому теперішня лідерська позиція Кишинева – це лише питання часу, адже в деяких показних Україна вже наздогнала та перегнала фронтранера – Молдову, так само і Грузія.
• Проте всі ці досягнення є дуже нестабільні та крихкі. Існує великий ризик відкату вже імплементованих реформ, а тому необхідно забезпечити збереження здійсненних реформ та нарощувати реформаторський темп в інших сферах.

Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

• Головними з переваг України є те, що ми є достатньо диверсифіковані, активно торгуємо з ЄС – активніше ніж Грузія, але не так активно з точки зору обсягу товарів, як Молдова.
• За показником «Наближеня» Україна отримала оцінку 0,7, випередивши Молдову та Грузію. Україна демонструє непогані результати виконання торгівельної частини Угоди про асоціацію.
• Україна має дуже добрі показники виконання санітарних та фіто санітарних норм.
• Хороші результати відзначаємо щодо доступу українських товарів на європейський ринок, а саме товарів тваринництва. Це свідчить, що наші виробники спроможні конкурувати із європейськими.
• Грузія поборола корупцію через скасування всіх інспекцій та індиферентністю до всіх стандартів. Це дало гарний ефект щодо боротьби з корупцією, але створило проблеми у сфері продовольчої безпеки та захисті здоров’я населення.
• Українська митниця досі залишається недореформованою. Саме в цій сфері Україна відстає найбільше від всіх учасників Східного партнерства.

Ганна Голубовська-Онісімова, Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

• Україна посіла третє місце за «сталим розвитком» після Вірменії та Молдови.
• Курс на перехід до «зеленої» економіки надихнув країни до нових звершень, зокрема, Україна створила міжвідомчу комісію для впровадження цілей сталого розвитку та визначення індикаторів.
• За «індексом щастя» українці є найменш щасливими. Українці найбільш незадоволені громадяни серед всіх країн Східного партнерства.
• За індексом людського розвитку Білорусь зайняла найвищу позицію, а Молдова – найнижчу.
• Щодо сталого економічного розвитку, то лише показник розораності українських земель, ефективності та інноваційності сільського господарства опускає України на нижчі сходинки рейтингу. Схожі проблеми має й Молдова. Причини: ерозія земель та поганий стан ґрунтів. І це при тому, що сільське господарство є стратегічною галуззю нашої економіки.
• Погані показники в екологічній сфері пов’язані з тим, що екологічна політика – це інтегрована діяльність, яка тісно пов’язана із секторами економіки (секторами забруднювачами довкілля). Зокрема, Україна показує погіршення за показниками скиду неочищених вод.
• Екологічна статистика наразі не збирається на тимчасово окупованих територіях, що ускладнює оцінку ефективності нашої природоохоронної діяльності.
• Україна активно розвиває свою екологічну політику відповідно до вимог Угоди про асоціацію.

Андрій Наджос, Міністерство закордонних справ України

• Реформи, які ми відкладали більше 20-ти років, ми здійснюємо у дуже непростих умовах, за відсутності контролю над близько 7% своєї території та втрати 20% ВВП.
• Наша європейська асоціація – це дорога з двостороннім рухом: з одного боку, ми виконуємо свої зобов’язання, а з іншого – хочемо бачити і від ЄС готовність надавати нам ширші перспективи
• Ми зробили унікальну і нову для нас у зовнішній політиці річ – Україна, Молдова та Грузія виступили єдиним фронтом перед самітом Україна -ЄС. Ми продемонстрували, що прагнемо подальшого зближення з ЄС, як три країни, що максимально просунулись вперед, порівняно з іншими країнами-учасницями Східного партнерства.

«Індекс Східного партнерства 2015-2016» містить порівняльний аналіз досягнень та поточної ситуації у шести країнах Східного партнерства з точки зору:

Наближення (Approximation) – ступінь імплементації країнами ключових норм ЄС і міжнародних стандартів у сфері демократії і прав людини, європейської інтеграції і наближення політик, сталого розвитку.

Взаємозв’язок (Linkage) – міждержавні зв’язки між бізнесом, громадянським суспільством і урядами в країнах Східного партнерства і ЄС.

Переглянути повну публікацію англійською мовою можна тут.

Скорочена версія українською мовою.

Попередні випуски Індексу доступні тут: www.eap-index.eu

Українська частина дослідження була підготовлена за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

З 2014 року підготовку дослідження координує Форум громадянського суспільства Східного партнерства. Дослідження було підготовлене за підтримки Фонду “Відкрите суспільство”, Міжнародного фонду «Відродження» та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.