Оксана Осадча, член Наглядової ради Центру «Нова Європа», під час нещодавньої презентації результатів опитування “Зовнішня політика і безпека – 2025” говорила про розрив між емоційним фоном у публічному просторі та реальними стратегічними настроями українського суспільства, підкреслюючи збереження курсу на сильні Збройні сили, суверенітет і євроатлантичну інтеграцію. 

Вона акцентувала на складності теми безпекових гарантій після війни, ризиках маніпуляцій навколо компромісів і необхідності чесної комунікації з суспільством, щоб уникнути шоків і розколів у процесі можливих переговорів:

• Результати опитування демонструють, що стратегічний курс визначений, він зберігається у наративі та в суспільній свідомості;
• У питанні про ядерну зброю йдеться радше про уявлення, що потрібно покладатися на власний національний потенціал стримування. Це напряму збігається з питанням, які Збройні сили ми матимемо після можливого, гіпотетичного мирного етапу. Ядерна зброя в цьому контексті – це не стільки про саму ядерну зброю, скільки про уявлення про якусь «магічну» річ, яка здатна стримати Росію, і про відчуття втрати чогось, що нібито колись у нас було;
• Зараз багато говорять про гарантії «на папері», які мають юридичну силу і нагадують статтю 5 Вашингтонського договору. Стаття передбачає допомогу в межах спроможностей кожної країни-члена, але не визначає конкретний формат цієї допомоги. Цінність НАТО – не лише в самій статті 5, а в унікальній безпековій архітектурі, якої більше ніде немає. Саме NATO Defence Planning Process (Процес оборонного планування НАТО)  є ключовим елементом цієї архітектури;
• Українське суспільство часто сприймає ЄС як welfare organization. Водночас позитивним трендом є розвиток спільних оборонних спроможностей і проєктів оборонної промисловості. І EDIP (European Defence Industry Programme), і EDIS (European Defence Industrial Strategy) мають потенціал. Якщо нам вдасться вийти на спільну роботу з ЄС у сфері оборонної промисловості, це де-факто може стати певною гарантією безпеки;
• “Коаліція охочих” може стати архітектурним забезпеченням альтернативних безпекових гарантій поза НАТО;
• За час війни з 2014 року в загальному вжитку з’явилося багато слів-тригерів. Спочатку таким словом було «занепокоєння», тепер – «визначальний». Якщо цей період справді стане визначальним, хочеться вірити, що настрої, зафіксовані в опитуванні, допоможуть досягти тривалого миру і принаймні підготуватися до можливості його порушення.

Запис трансляції українською – на нашій сторінці у Facebook, англійською – на YouTube каналі “Нової Європи”.