• Чи відчули мешканці регіонів України позитивний вплив від економічного та політичного зближення з Євросоюзом?
• Яким чином центральна влада сприяє місцевим «історіям успіху»?
• Як змінилася робота органів місцевої влади за п’ять років з моменту підписання Угоди про асоціацію?

Про це й не тільки говорили 9 квітня з мешканцями міста Маріуполь на конференції “Євроінтеграція у Донецькому регіоні: можливість чи реальність?“, організованій ЦНЄ у співпраці з Офісом віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Це вже четвертий регіональний захід Центру «Нова Європа»; минулоріч наша команда провела дискусії у Харкові, Одесі та Херсоні.

Під час першої панельної дискусії “Донецький вимір євроінтеграції: досягнення, перешкоди, перспективи” спікерами були: Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Ігор Стокоз, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації; Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру «Нова Європа»; Артем Вівдич, керівник Маріупольського офісу Проекту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Іванна Климпуш-Цинцадзе говорила про виклики, що стоять наразі перед органами центральної влади у процесі євроінтеграції регіонів та України взагалі:

1. «Контакти та зв’язок регіону з Європою є достатньо давнім. Цю європейську ідентичність необхідно просто відновити. Це стало можливим зокрема через те, що у 2014 підписали Угоду про асоціацію».
2. «Багато людей ставлять європейські соціальні стандарти життя на перший план, забуваючи при цьому, що необхідно налагодити роботу держави. Сьогодні – це виклик. Адже європейські стандарти державного управління часто марудні та нецікаві. Це спільна відповідальність і центральної влади, і місцевої, і громадянського суспільства, і кожного окремого громадянина. Це велике і амбітне завдання реалізації спільної мрії – одна людина чи одна структура це зробити не може».
3. «Експорт Донеччини до країн ЄС зріс з 48,4% 2017 року до понад 50% наприкінці 2018. Це говорить про те, що продукція, яка тут виробляється, є конкурентоздатною на одному з найвимогливіший ринків. Це руйнує той міф, що Україні зась потрапити на ринки ЄС».
4. «Один з великих викликів – радянський страх перед особистою відповідальністю. Треба не боятися її, а працювати над реалізацією конкретних проектів. Треба мати мужність використовувати ті можливості та інструменти, що надає нам євроінтеграція. Є безліч європейських програм для навчання малого і середнього бізнесу, для школярів та учнів, тощо».
5. «Відбулася серйозна суб’єктна зміна розуміння того, що є Україна. Ми вже не просто учні, ми можемо просувати наш порядок денний».

Ігор Стокоз звернув уваги на деталі реалізації проектів співпраці ЄС та місцевої влади Донеччини

1. «Між Україною та ЄС затверджено для реалізації 146 проектів вартістю 2,2 млрд гривень, спрямованих на відновлення житла, закладів охорони здоров’я, об’єктів критичної інфраструктури. Безліч європейських гуманітарних програм допомагають нам подолати наслідки бойових дій та російської збройної агресії».
2. «Ключові держави ЄС (такі як Німеччина та Франція) несуть колосальні фінансові збитки через санкції проти Росії та фінансову допомогу Україні. Тут можна згадати і відмову постачати Містралі з Франції і закриття спільних з Росією підприємств у Німеччині. Уряди обох країн мусять відповідати за ці кроки перед своїми виборцями. Але вони все одно підтримують нас».
3. «48% населення Донеччини – економічно неактивні, тобто пенсіонери. Тому при будь-яких соціологічних зрізах треба брати це до уваги. Тут немає знаку плюс чи знаку мінус. Це просто необхідно брати до уваги».
4. «… Сьогодні євроінтеграція для Донецької області стала реальністю. Зокрема, в області діють кілька програм підтримки малого бізнесу. Практично всі наші підприємці, які починали нову справу, їздили до ЄС переймати досвід ведення бізнесу за програмами обміну. Там вони зрозуміли, куди саме рухається Україна.

   Для Маріуполя наочним прикладом співпраці з ЄС є той факт, що голова ОДА та міський голова Маріуполя перебувають зараз у Франції з приводу підписання угоди про співпрацю на 65 млн євро, яка дозволить підвищити якість води для міста і найближчих населених пунктів.

   Ще один успішний приклад – нещодавно Донеччина отримала 1 млн євро від Литовської Республіки на ремонт однієї з шкіл Авдіївки. Вже підписано тристоронню угоду між керівництвом Литовської республіки, МЗС України і МОН України, і цей процес почав рухатися. Сподіваємось, уже з 1 вересня діти підуть у нову школу».

Сергій Солодкий представив результати соціологічного дослідження щодо очікувань українців щодо інтеграції з ЄС, з яким детальніше можна ознайомитися тут.

1. «Центр “Нова Європа” регулярно проводить дослідження, опитування про те, що для українців означає Європейський Союз та чи відчувають вони зміни, пов’язані з процесами європейської інтеграції в Україні, здійснювалося GfK Ukraine. Згідно з ним 54% українців погодилися з необхідністю продовження євроінтеграційних процесів в Україні. Зокрема, на сході України з цим погоджуються трохи більше 30%. На питання, чи відчувають українці на собі позитивний ефект зближення України з ЄС, 64% українців відповіли негативно і лише 18,4% – позитивно. Якщо досліджувати ситуацію в розрізі регіонів, то на сході 77% не відчувають позитивного ефекту, 9% відчувають.

   На місцевому рівні у «позитивний ефект» євроінтеграції люди вкладають такі поняття, як безвізовий режим, можливості працювати за кордоном (хоча чинні домовленості з ЄС цього не передбачають), поліпшення транспортної інфраструктури, експорт продукції місцевого виробника до ЄС та той факт, що громада сама може активніше дбати про вирішення проблем, не чекаючи, що це зробить держава».

Артем Вівдич розказав про пріоритети роботи міжнародних організацій у Донецькій області:

1. «Багато зусиль зараз спрямовано на відновлення бізнес-структур в регіоні і економічної активності, які постраждали від бойових дій. Я говорю зараз не лише про матеріально-фінансову частинну ведення бізнесу, відновлення обладнання і так далі. Мова йде в першу чергу про відновлення кадрової спроможності місцевого бізнесу та громад, про ефективне управління».

На другій панельній дискусії “Євроінтеграція: сила можливостей” відбулася презентація та обговорення місцевих «історій успіху» за участі підприємців, представників громадськості, експертів та медіа.

Так, Михайло Івченко, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради м.Маріуполь:

1. «…Статистичні дані свідчать, що у контексті євроінтеграції для понад 20% громадян важливо, щоб місцева влада демонструвала прозорість та підзвітність. За рейтингом Transparency International Ukraine Маріуполь посідає друге місце по прозорості самоврядування. Ми чітко розуміємо, навіщо потрібна прозорість. Це необхідно, щоб громадськість та інвестори довіряли владі і, як результат, суспільство підтримуватиме уряд, а інвестори вкладатимуть кошти в регіон».

Галина Ясенева, директор ПП «Markissa»:

1. «…В мене незвичайний бізнес, а саме виробництво меблів для домашніх тварин. Нещодавно я була в Німеччині на міжнародному форумі, де мала нагоду поспілкуватися з представниками бізнесу з країн ЄС та обмінятися досвідом і прикладами розвитку малого та середнього бізнесу. Більшість відкриті до співпраці, ми отримали нові контакти та вже маємо в планах спільні проекти. Такі практики необхідні для успішного розвитку свого бізнесу».

Кирило Кірсанов, заступник директора з якості ТОВ «Український мед»:

1. «…Нелегка задача відповідати стандартам ЄС та жорстким вимогам до продукції, але це можливо, якщо є бажання і завзята команда. Необхідно використовувати найсучасніші технології, нові методи та міжнародні стандарти для вироблення дійсно якісного продукту. Ми аналізуємо технічну літературу, робимо вибірку оптимальних методів, збираємо статистичні дані, а також взаємодіємо з іншими лабораторіями, зокрема, і з лабораторіями з країн ЄС. Це взаємовигідна співпраця, адже ми не конкуренти, а партнери, вони зацікавлені у якісному продукті, а ми – у виробництві такого».

Олена Політик, віце-президент Донецької торгово-промислової палати:

1. «…Євроінтеграція – це не просто цивілізований шлях України, це дорога до модернізації та інновацій, до інвестицій та нових робочих місць, як результат, підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу не тільки на європейських, а і на світових ринках. Торгово-промислова палата вже багато років не тільки допомагає бізнесу підготувати підприємство та вийти на ринок ЄС, а і надає комплексний супровід у подальшій роботі. Окрім того, високі стандарти ЄС та вимоги адаптувати підприємства та продукцію також підвищують якість життя українських споживачів, наприклад, після запровадження європейської моделі системи НАССР (система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок), ми отримаємо гарантовану безпеку і якість продуктів харчування».

Більше фото з конференції – за посиланням.

Захід відбувся в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Захід є винятковою відповідальністю Pact та Центру «Нова Європа» i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.