Реформування України – наріжний елемент процесу європейської інтеграції та один із ключових чинників, що визначає темп просування України до членства в Європейському Союзі. З огляду на це, провідні аналітичні центри та громадські організації, що мають експертизу у питаннях європейської інтеграції, антикорупційних реформ та верховенства права, вирішили здійснювати незалежний моніторинг виконання Україною реформ, передбачених її євроінтеграційними зобов’язаннями (повний список організацій наведено нижче).

Мета цього експертного моніторингу – сприяння успішному просуванню України до членства в Європейському Союзі через незалежну оцінку виконання ключових реформ. Своєчасне та якісне виконання зобов’язань демонструватиме здатність України впроваджувати системні зміни. Незалежна позитивна оцінка дозволятиме переконливіше розвіювати побоювання серед політиків, експертних кіл та громадян країн-членів ЄС, доводячи, що Україна впроваджує необхідні реформи на шляху до Європейського Союзу, насамперед у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Водночас ми виходимо з переконання, що євроінтеграційні реформи потрібні насамперед самим українцям.

За основу дослідження на цьому етапі експертна коаліція узяла 10 ключових пріоритетів реформ, визначених у Спільній заяві єврокомісарки з питань розширення Марти Кос та віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки від 11 грудня 2025 року (надалі – «план Качки–Кос»). Детальніше про методологію дослідження нижче.

Водночас експертна коаліція залишає за собою можливість розширювати моніторинг за рахунок інших тем та бенчмарків, якщо вони набувають критичного значення для процесу європейської інтеграції України, а також декларує намір продовжити моніторинг інших документів, що визначають реформи у цій царині – після виконання Україною «плану Качки–Кос» або й до завершення втілення його вимог.

Перше оцінювання має на меті зафіксувати базовий рівень (baseline) виконання реформ до початку реалізації «плану Качки–Кос». Подальший моніторинг дозволить відстежувати динаміку виконання реформ. Оцінювання планується орієнтовно раз на два місяці.

Ця ініціатива спирається на попередній досвід незалежного моніторингу євроінтеграційних реформ. У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС разом із 7 рекомендаціями Європейської Комісії, виконання яких було необхідним для подальшого просування до членства. У відповідь Центр «Нова Європа» разом із коаліцією провідних аналітичних центрів та громадських організацій започаткували ініціативу «Кандидат Check» – незалежний експертний моніторинг виконання цих рекомендацій. Ініціатива зарекомендувала себе як корисний інструмент громадського контролю за виконанням євроінтеграційних зобов’язань. Нинішній моніторинг продовжує цю традицію: ключові організації «Кандидат Check» беруть участь і в новому етапі оцінювання «Членство Check».

РОЗШИРЕНА ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА

Загальна оцінка – 9 із 100 балів

1. Прийняти комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу (КПК) та іншого законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя.

Оцінка – 2 з 20 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM^[1] 23.6 – Інституційна спроможність

Посилення незалежності, ефективності роботи та спроможності спеціалізованих антикорупційних органів (як для запобігання, так і для боротьби з корупцією), зокрема шляхом розширення підслідності НАБУ на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання САП повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генпрокурора.

IBM 23.6.1 Посилити незалежність, ефективність роботи та спроможність спеціалізованих антикорупційних органів.

IBM 23.6.2 Розширити юрисдикцію НАБУ на всі державні посади з високим рівнем ризику.

IBM 23.6.3 Надати САП необхідні повноваження відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генпрокурора.

IBM 23.8 – Практичні досягнення у боротьбі з корупцією

Досягнуто відчутного прогресу у створення стійкої практики розслідувань, судових переслідувань та обвинувальних вироків у справах про корупцію, зокрема остаточних вироків щодо корупції на високому рівні, та збільшення кількості та загальної вартості вилучених, заморожених та конфіскованих активів, у тому числі через вилучення з законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування та перегляд існуючих строків.

IBM 23.8.3 Вилучити із законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру та переглянути існуючі строки.

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту з внесення змін до КПК.

Що зроблено?

Законопроєкт, спрямований на виконання бенчмарку, не оприлюднено для громадського обговорення та не зареєтровано.

Міністерство юстиції повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) листом №326/14.1-21/25 від 20 листопада 2025 року, що на виконання доручення Прем’єр-міністра України Міністерством юстиції розроблено проєкт Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та усунення процесуальних перешкод  для ефективного досудового розслідування кримінальних правопорушень”.

Положення вказаного законопроєкту спрямовані, зокрема, на розширення кола суб’єктів, підслідних НАБУ, шляхом внесення відповідних змін до статті 216 КПК, а також на законодавче закріплення повноважень заступника Генерального прокурора – керівника САП щодо формування спільних слідчих груп, надсилання запитів про видачу осіб у справах НАБУ та перейняття кримінальних проваджень із дотриманням вимог міжнародних договорів України, норм чинного законодавства та принципів самостійності САП під час прийняття процесуальних рішень (зміни пропонуються до статей  571, 574, 575 КПК).

Водночас текст законопроєкту є непублічним, а частина важливих змін, зазначених у бенчмарках, не охоплюються цим законопроєктом взагалі.

Паралельно НАБУ розробило власний законопроєкт щодо внесення необхідних змін для посилення його спроможності, зокрема в частині виключення автоматичного закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, розширення юрисдикції НАБУ, вирішення спорів про підслідність тощо. Цей законопроєкт було передано в робочому порядку Віцепремʼєр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасу Качці.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК), Антикорупційний центр МЕЖА та Transparency International Ukraine.

2. Забезпечити Національному антикорупційному бюро (НАБУ) ефективний доступ до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз.

Оцінка – 0,5 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.6 – Інституційна спроможність

Посилення незалежності, ефективності роботи та спроможності спеціалізованих антикорупційних органів (як для запобігання, так і для боротьби з корупцією), зокрема шляхом розширення підслідності НАБУ на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання САП повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генпрокурора.

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту про внесення змін до Закону України “Про судову експертизу”, підзаконних урядових актів, з метою створення незалежної нової експертної установи на умовах конкурсного відбору керівника, визначення гарантій незалежності від політично мотивованого звільнення керівника, конкурсного відбору судових експертів.

Що зроблено?

У 2024 році на підставі постанови Кабінету міністрів України (КМУ) від 8 вересня 2023 року № 798-р “Про утворення Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз” було створено Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз (далі – Центр) в рамках зобовʼязання перед МВФ щодо забезпечення НАБУ доступу до незалежних і компетентних судових експертів. Такий Центр мав дозволити НАБУ ефективно виконувати свої слідчі повноваження. У процесі формування у Центрі мали б бути запроваджені гарантії незалежності: наглядова рада сформована за рахунок більшості представників від міжнародних організацій; обрання керівника установи наглядовою радою тощо.

Водночас НАБУ наголошує на необхідності інституційної незалежності такої експертної установи, зокрема створення її безпосередньо під Кабінетом Міністрів без підпорядкування конкретному міністерству, а також запровадження незалежної конкурсної процедури для керівника експертної установи. Для цього необхідно внесення змін до Закону України “Про судові експертизи”.

У грудні 2025 року відбулася спільна зустріч між НАБУ, Міністерством юстиції, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) та іншими державними органами, на якій Мінʼюст проінформував про початок процедури утворення при Центрі наглядової ради, що забезпечуватиме гарантії незалежності Центру.

Позиція НАБУ полягає в тому, що цей Центр може бути використано лише як технічна база, а інституційно експертна установа має бути окремо від Мінʼюсту та з необхідними гарантіями незалежності. Прогрес виконання залишається слабким.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК), Антикорупційний центр МЕЖА та Transparency International Ukraine.

3. Провести комплексний перегляд процедури відбору та звільнення Генерального прокурора.

Оцінка – 0 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.2 – Незалежність, підзвітність та доброчесність. Подальше посилення структурної незалежності, доброчесності та підзвітності на всіх рівнях судової влади, зокрема шляхом вдосконалення процесів відбору на основі заслуг, […] а також забезпечення більшої прозорості та об’єктивності процедури відбору та звільнення Генерального прокурора та прокурорів високого рівня.

IBM 23.2.1 – Поліпшено процесів відбору на посади на основі заслуг.

IBM 23.2.3 – Посилено структурну незалежність, доброчесність та підзвітність прокуратури.

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту про внесення змін, що вносить зміни до Закону України “Про прокуратуру” та інших, якими передбачено забезпечення більшої прозорості та об’єктивності процедури відбору Генерального прокурора за значної участі незалежних експертів, визначених міжнародними партнерами, а також процедури його звільнення.

Що зроблено?

Прогрес виконання відсутній.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК) та Антикорупційний центр МЕЖА.

4. Поновити відбір для призначення та переведення прокурорів на керівні та інші прокурорські посади в Офісі генерального прокурора, в регіональних та районних прокуратурах.

Оцінка – 0,5 з 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.2 – Незалежність, підзвітність та доброчесність. Подальше посилення структурної незалежності, доброчесності та підзвітності на всіх рівнях судової влади, зокрема шляхом вдосконалення процесів відбору на основі заслуг […].

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру”, якими скасовано положення, що дозволяють призначати та переводити прокурорів до регіональних прокуратур та Офісу Генерального прокурора без конкурсу, а також надають Генеральній прокуратурі право доступу до будь-яких матеріалів досудового розслідування.

Що зроблено?

Відповідно до листа Міністерства юстиції України №31276/38-6-26/11.3.2 від 6 березня 2026 року Офісом Генерального прокурора розроблено законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” в частині оцінювання якості роботи прокурорів та відбору прокурорів на керівні (адміністративні) посади. Вказаний законопроєкт перебуває на доопрацюванні, проте наразі він не був оприлюднений для проведення громадського обговорення та є єдиним законопроєктом з окресленої тематики.

Водночас законопроєкт не скасовує пункт 5-4 Перехідних положень Закону України “Про прокуратуру”, відповідно до якого з липня 2025 року можливо позаконкурсне призначення на посаду прокурора. З результатами аналізу МЕЖІ цього законопроєкту можна ознайомитися за посиланням. Таким чином, прогрес виконання відсутній.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК) та Антикорупційний центр МЕЖА.

5. Реформувати Державне бюро розслідувань (ДБР).

Оцінка – 1 з 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:
IBM 24.3 – Реформа Державного бюро розслідувань (ДБР). Досягнути відчутного прогресу в комплексній реформі Державного бюро розслідувань за значної участі незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами.

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту про внесення змін, що вносить зміни до Закону України “Про Державне Бюро розслідувань”, якими запроваджується конкурсний відбір на керівні посади за значної участі незалежних експертів, визначених міжнародними партнерами, переатестація штату працівників.

Що зроблено?

6 серпня 2025 року низка народних депутатів, зокрема Анастасія Радіна, Ярослав Железняк та інші зареєстрували проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи ДБР під №13602. Законопроєкт передано до комітету, проте відсутній жодний прогрес щодо його опрацювання.

У той же час, 3 січня 2026 року Президент України публічно заявив у своєму зверненні про підготовку президентського законопроєкту про реформу ДБР, який мав бути зареєстрований до кінця січня 2026 року. На запит МЕЖІ Офіс Президента 27 січня 2026 року повідомив, що у них відсутня інформація щодо стану розробки зазначеного законопроєкту. З наших джерел в Офісі Президента стало відомо, що президентський законопроєкт готував Олег Татаров, однак він не містив реальних змін та не відповідав міжнародним зобовʼязанням, а тому викликав застереження в міжнародних партнерів. Наразі цей законопроєкт і досі не зареєстровано, а його текст залишається непублічним.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК) та Антикорупційний центр МЕЖА.

6. Призначити без затримок суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку

Оцінка – 1 із 5 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.4 – Ефективність системи правосуддя

Підвищення ефективності та результативності роботи судів та прокуратур, зокрема шляхом вдосконалення регулювання роботи Конституційного суду, забезпечення кворуму в Конституційному суді та своєчасного призначати кандидатів, які пройшли міжнародну перевірку […].

Експертні індикатори:

Щодо призначення/обрання суддів КСУ

Проміжні індикатори:

1. Обрання до кінця червня 2026 року 2 суддів КСУ за квотою ВРУ (приблизно у квітні-травні 2026 року Дорадча група експертів (ДГЕ) має завершити оцінку кандидатів та передати списки Комітету з питань правової політики ВРУ).
2. Оголошення до квітня 2026 року конкурсу на 1 вакантну посаду судді КСУ за квотою Президента України або призначення кандидата, рекомендованого ДГЕ та конкурсною комісією ще у першій половині 2025 року.
3. У разі проведення нового конкурсу – призначення 1 судді Конституційного Суду України за квотою Президента України не пізніше кінця вересня 2026 року.
4. Подання до середини вересня 2026 року 2 кандидатів на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.

Цільовий індикатор (максимальна оцінка 2.5 балів): станом на 31 грудня 2026 року:

а) заповнено всі вакантні посади у КСУ;

б) своєчасно розпочато відбір судді КСУ на посаду, яка стане вакантною у листопаді 2026 року та у березні 2027 (не пізніше ніж за 90 днів до дня закінчення строку повноважень відповідного судді КСУ; 1 – за квотою З’їзду суддів України (буде вакантна з 21.11.2026, конкурс оголошується у серпні 2026); 1 – за квотою Президента України (буде вакантна з 02.03.2027, конкурс оголошується у грудні 2026)).

Щодо обрання членів ВРП

Проміжні індикатори:

1. Обрання до середини березня 2026 року 2 членів ВРП за квотою з’їзду суддів України (з’їзд суддів України запланований на 10 –12 березня 2026 року);
2. Обрання до серпня 2026 року 3 членів ВРП (2 – за квотою Верховної Ради України (ВРУ), 1 – за квотою з’їзду представників юридичних закладів вищої освіти та наукових установ; строк повноважень діючих членів ВРП за цими квотами закінчується 15 та 19 серпня 2026 року відповідно);
3. Обрання 2 членів ВРП за квотою з’їзду адвокатів України.

Цільовий індикатор (максимальна оцінка 2.5 балів) станом на 31 грудня 2026 року:

а) заповнено всі вакантні посади у ВРП;

б) своєчасно розпочато відбір членів ВРП на посади, які стають вакантними у січні–лютому 2027 року (не пізніше ніж за 2 місяці до завершення строку повноважень відповідних членів; 8 – за квотою з’їзду суддів України, 2 – за квотою конференції прокурорів).

Оцінка за обома складовими може бути зменшена у випадку:

а) заповнення вакантних посад із суттєвою затримкою (наприклад у випадку, якщо ВРУ здійснює обрання членів за своєю квотою пізніше визначених орієнтовних строків) (при цьому затримки, зумовлені об’єктивними причинами, наприклад недостатньою кількістю кандидатів, відібраних Етичною радою, можуть враховуватися під час оцінювання, тому що затримка може мати місце не з вини суб’єкта призначення/обрання));

б) невжиття заходів щодо оголошення конкурсу на вакантні посади або  оголошення такого конкурсу із значною затримкою.

Що зроблено?

Щодо КСУ:

За квотою ВРУ триває конкурс на 2 вакантні посади суддів КСУ. Очікується, що ДГЕ передасть перелік кандидатів до профільного комітету ВРУ наприкінці квітня – на початку травня 2026 року. За квотою Президента України 1 вакантна посада залишається незаповненою: кандидат, рекомендований ДГЕ та конкурсною комісією, не призначений з 1 половини 2025 року, конкурс на відповідну посаду не оголошено. За квотою З’їзду суддів України залишаються вакантними 2 посади. У зв’язку з недостатньою кількістю кандидатів, які відповідають встановленим вимогам, розпочато новий конкурс.

Щодо ВРП:

10 березня 2026 року з’їзд суддів України обрав двох членів ВРП, внаслідок чого кількість вакантних посад скоротилася до 2 (призначено/обрано 19 із 21 члена).  Дві посади членів ВРП за квотою з’їзду адвокатів України залишаються вакантними з січня 2022 року. Конкурс на ці посади не оголошений. В серпні 2026 року закінчиться строк повноважень 3 членів ВРП (2 – за квотою ВРУ, 1 – за квотою з’їзду представників юридичних закладів вищої освіти та наукових установ). В лютому 2026 року оголошено конкурси на заповнення відповідних посад.

Відповідальні за аналіз: Фундація DEJURE, Центр політико-правових реформ (ЦППР) (в частині щодо Вищої ради правосуддя (ВРП)).

7. Розширити залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Оцінка – 1 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.2 – Незалежність, підзвітність та доброчесність

Подальше посилення структурної незалежності, доброчесності та підзвітності на всіх рівнях судової влади, зокрема шляхом вдосконалення процесів відбору на основі заслуг; перегляду процедури перевірки доброчесності суддів Верховного Суду та інших вищих судів, а також процедури відбору до Верховного Суду та невідкладного розширення складу комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) із залученням незалежних експертів, запропонованих міжнародними партнерами.

Експертні індикатори:

Проміжні індикатори:

1. Прийняття законопроєкту № 13382 або іншого законопроєкту, який передбачає відновлення участі міжнародних експертів у складі Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та набрання ним чинності.
2. Звернення голови ВРП або особи, яка виконує його обов’язки до суб’єктів формування Конкурсної комісії щодо подання кандидатур до її складу;
3. Подання суб’єктами формування Конкурсної комісії (Рада суддів України, міжнародні та/або іноземні організації, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції) кандидатур до складу Конкурсної комісії у кількості, необхідній для формування повноважного складу Комісії;
4. Формування повноважного складу Конкурсної комісії з добору членів ВККС, до якого входять міжнародні експерти з переважним правом голосу.

Цільовий індикатор (максимальна оцінка 10 балів): станом на 31 грудня 2026 року сформовано повноважний склад Конкурсної комісії з добору членів ВККС, до складу якого входять міжнародні експерти з переважним правом голосу.

Що зроблено?

У ВРУ зареєстровано законопроєкт № 13382, який передбачає відновлення участі міжнародних експертів у складі Конкурсної комісії з добору членів ВККС. Станом на момент оцінювання, з червня 2025 року відсутній подальший розгляд зазначеного законопроєкту. Також у порядку денному ВРУ відсутні альтернативні законопроєкти, які враховують актуальні аспекти функціонування Конкурсної комісії, зокрема ризик формування її складу без участі міжнародних експертів до набрання чинності відповідним законом.

Відповідальні за аналіз: Фундація DEJURE , Центр політико-правових реформ (ЦППР), Transparency International Ukraine (TI), Центр протидії корупції (ЦПК).

8. Ухвалити законопроєкт про декларації доброчесності суддів. Для Верховного Суду це включає тимчасове залучення незалежних міжнародних експертів.

Оцінка – 2 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.2 – Незалежність, підзвітність та доброчесність

[…] Перегляд процедури перевірки доброчесності суддів Верховного Суду та інших вищих судів, а також процедури відбору до Верховного Суду та невідкладного розширення складу комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) із залученням незалежних експертів, запропонованих міжнародними партнерами;

IBM 23.2.2 – Переглянуті процедури перевірки доброчесності для суддів Верховного суду та інших вищих судів.

Експертні індикатори:

1. Прийняття зазначеного законопроєкту не пізніше червня 2026 року.

Набрання чинності законом щодо вдосконалення процедури перевірки декларацій доброчесності суддей який передбачає:

а) уточнення змісту декларацій доброчесності та підстави для початку перевірки;

б) розширення періоду, на який поширюється перевірка;

в) деталізацію процедури та строки перевірки;

г) визначення прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, залучених до процесу перевірки;

ґ) визначення правових наслідків перевірки;

д) проведення перевірки декларацій доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів (відповідно до рекомендацій Європейської комісії, викладених у Звіті про розширення за 2025 рік) із залученням незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами, з переважним правом голосу.

2. Прийняття ВККС внутрішніх нормативних актів на виконання вимог Закону.
3. ВККС розпочинає перевірку декларацій доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.

Максимальна оцінка (10 балів): станом на 31 грудня 2026 року набрав чинності закон про вдосконалення процедури перевірки декларацій доброчесності та ВККС розпочала перевірку декларацій доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів за оновленою процедурою.

Що зроблено?

У червні 2025 року ВРУ прийняла в першому читанні законопроєкт № 13165-2 щодо вдосконалення процедури перевірки декларацій доброчесності. Водночас зазначений законопроєкт не враховує рекомендації Європейської комісії, зокрема щодо перевірки декларацій доброчесності суддів Верховного Суду із залученням незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами. Інші законодавчі ініціативи з цього питання станом на момент оцінювання відсутні. Станом на момент оцінювання законопроєкт до другого читання не підготовлений, а інформація щодо врахування правок, поданих до другого читання, відсутня. Прийняття відповідного законопроєкту передбачено як зобов’язання України в межах Ukraine Facility на другий квартал 2025 року. Станом на момент оцінювання це зобов’язання не виконано.

Відповідальні за аналіз: Фундація DEJURE , Центр політико-правових реформ (ЦППР).

9. Ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму до II кварталу 2026 року.

Оцінка – 0,5 із 5 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.5 – Узгодження законодавства

Просунуте, стале та безперервне впровадження стратегічної та законодавчої рамки протидії корупції, включаючи значне поетапне приведення у відповідність до acquis ЄС та втілення рекомендацій GRECO, ОЕСР та ОБСЄ/БДІПЛ, з ефективною координацією, бюджетуванням, моніторингом та оцінкою.

IBM 23.9 – Інтеграція антикорупційних заходів у відповідних секторах

Покращено інтеграцію антикорупційних заходів через оцінку ризиків та системні заходи щодо забезпечення доброчесності в секторах, найбільш вразливих до корупції.

Експертні індикатори:

1. Ухвалення Антикорупційної стратегії (АС) та Державної антикорупційної програми (ДАП) у встановлені строки та їх відповідність євроінтеграційним зобов’язанням України, зокрема в частині: забезпечення прозорих конкурсних процедур призначення на керівні посади в Національній поліції України (НПУ), Державному бюро розслідувань (ДБР) та Офісі Генерального прокурора (ОГП) за участю міжнародних експертів; посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
2. Розроблення АС та ДАП на основі публічного аналізу стану корупції та результатів виконання попередніх стратегічних документів, із залученням представників громадянського суспільства та забезпеченням належної комунікації щодо врахування їх пропозицій.
3. Залучення Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) громадськості та зовнішніх експертів до виконання зобов’язань Європейського Союзу у сфері антикорупційного мейнстримінгу на системній основі, а також забезпечення координаційно-методологічної ролі НАЗК у цій сфері.
4. Внесення змін до законодавства щодо надання НАЗК повноважень застосовувати заходи впливу до керівників органів, установ, підприємств та організацій у разі безпідставного невиконання заходів ДАП.

Що зроблено?

7 січня 2026 року НАЗК направило міністерствам проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки для погодження. Упродовж січня 2026 року міністерства надали відповіді: більшість підтримала проєкт, однак окремі центральні органи виконавчої влади висловили зауваження та пропозиції. За таких умов у процесі погодження зберігаються значні ризики неврахування низки ключових антикорупційних і правоохоронних реформ.

НАЗК залучило до підготовки АС на 2026-2030 роки групи зовнішніх експертів, що загалом є позитивною практикою. Втім це також стало наслідком відсутності уніфікованого підходу до написання підрозділів АС, зокрема щодо формулювання очікуваних стратегічних результатів.

Станом на момент оцінювання проєкти розділів ДАП не опубліковано.

Відповідальні за аналіз: Антикорупційний центр МЕЖА, Transparency International Ukraine (TI).

10. Розвивати та зміцнювати системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні

Оцінка – 0.5 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.7 – Запобігання корупції

Посилити ефективність системи запобігання корупції шляхом досягнення подальшого прогресу у розробці та забезпеченні дотримання правових та політичних рамок, щодо е-декларацій, захисту інформаторів, конфлікту інтересів, лобіювання, фінансування політичних партій та виборчих кампаній, включаючи ефективні, пропорційні та достатньо стримуючі санкції у разі порушень.

Експертні індикатори:

1. Запровадження системних аудиторських оцінок внутрішнього контролю в державному секторі Державною аудиторською службою України (ДАСУ), зокрема:

а) розроблення та застосування методології оцінки внутрішнього контролю;

б) включення питань внутрішнього контролю до обов’язкових елементів контрольних заходів;

в) проведення навчань для працівників ДАСУ щодо оцінки внутрішнього контролю.

2. Розроблення та затвердження національного плану дій щодо приведення систем внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у відповідність до міжнародних стандартів і належної практики.
3. Інтеграція управління корупційними ризиками до загальної системи управління ризиками в органах державної влади, зокрема:

а) наявність антикорупційних програм, затверджених Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), що базуються на б) системному аналізі корупційних ризиків;

в) інтеграція інструментів НАЗК (зокрема механізмів врегулювання конфлікту інтересів та захисту викривачів) у практику внутрішнього контролю та управління ризиками;

г) забезпечення інституційної спроможності уповноважених осіб з питань запобігання корупції для реалізації антикорупційних програм.

Що зроблено?

ДАСУ в рамках своїх контрольних заходів додали питання про стан внутрішнього контролю на обʼєктах, які вони перевіряють. Також функціонує портал викривачів, однак він потребує значного доопрацювання.

Відповідальні за аналіз: Антикорупційний центр МЕЖА, Transparency International Ukraine (TI).

 

Методологія експертного моніторингу виконання «плану Качки–Кос»

Підхід до оцінювання

Експертна оцінка базується на комплексному аналізі фактичного прогресу у виконанні реформ. При оцінюванні враховуються:

• відповідність ухвалених рішень цілям «плану Качки–Кос»;
• інституційні та практичні зміни, які виникають у результаті впровадження реформ;
• у разі, коли визначені Радою ЄС проміжні бенчмарки за 23-24 розділами детальніше розкривають суть реформи – враховується також відповідність цим бенчмаркам.

Проміжні кроки (наприклад, підготовка законопроєктів, проєкти стратегічних документів або концепцій) можуть враховуватися під час оцінювання лише за умови, що експерти мають доступ до відповідних документів і можуть оцінити їх зміст. Винятком є початковий етап роботи, оцінка якого дає не більше 10% балів за кожним із пунктів.

Експертна оцінка є незалежною і може відрізнятися від оцінки інституцій Європейського Союзу. Коаліція залишає за собою право формувати власне бачення прогресу, індикаторів успішності реформ на основі експертного аналізу.

Система «зважування» реформ

Кожному пункту «плану Качки-Кос» надано окрему вагу з урахуванням масштабності реформи, кількості необхідних законодавчих та інституційних змін, а також її значення для виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

Максимальна сумарна оцінка виконання плану становить 100 балів.

Розподіл ваги між реформами є таким:

• До 20 балів – реформа щодо прийняття комплексних змін до Кримінального процесуального кодексу та пов’язаного законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя. Підвищена вага цієї реформи зумовлена її комплексним характером, оскільки вона містить найбільшу кількість елементів, передбачає значний обсяг законодавчих змін, а її належне втілення матиме значний вплив на ефективність антикорупційної системи і функціонування органів кримінальної юстиції.
• До 5 балів – дві реформи, що мають більш вузький і чітко окреслений обсяг:
  • призначення без затримок суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку;
  • ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.
• До 10 балів кожна – решта реформ, передбачених «планом Качки–Кос».

Такий підхід дозволяє відобразити різний масштаб, складність та системний вплив окремих реформ на процес європейської інтеграції України.

У разі появи негативних тенденцій або відкату реформ експерти залишають за собою можливість переглядати оцінки у наступних хвилях моніторингу.

Шкала оцінювання прогресу реформ

Оцінювання кожної реформи здійснюється за шкалою, що відображає ступінь фактичного виконання реформи.

Відсоток від максимального балу за пунктом	Опис умов, за яких нараховуються бали
0%	Прогрес відсутній або на стадії обговорення перших ідей виконання; відбувається відкат реформи у цій сфері
До 10%	Підготовлені деталізовані ідеї або ґрунтовне бачення реформи, державні органи або топ-посадовці роблять політичні заяви про намір проведення реформи
До 20%	Відбулося офіційне представлення (публікація) проєктів документів, що втілюють зміни; зокрема, реєстрація  законопроєктів у Парламенті
До 50%	Офіційно зареєстровані проєкти рішень проходять підготовчі стадії перед ухваленням (як-то перше читання у парламенті, розгляд поправок до другого читання, експертиза ЄК тощо). У разі, якщо ці стадії не поліпшують якість проєкту і не лунає політичних зобов’язань щодо виправлення проблем, бали нараховуються не в повному обсязі.
До 100%	Реформа втілена у формі та обсязі, передбаченому “Планом Качки-Кос”. У разі неповного виконанні, або у разі, якщо експерти вважатимуть, що обраний шлях не забезпечує необхідних практичних змін – бали нараховуються не в повному обсязі.

*Для оцінювання виконання пункту 6 «Призначити без затримок суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку» розроблено окрему методологію оцінювання.

Для цього показника передбачено 5 балів, які розподіляються між призначенням членів ВРП та суддів КСУ.

Розподіл балів:

• 2,5 бала – за заповнення вакантних посад у ВРП;
• 2,5 бала – за заповнення вакантних посад у КСУ.

Оцінювання у частині КСУ:

Оцінювання у 1-2 кварталі 2026

Станом на момент оцінювання (1 квартал 2026) у КСУ наявні 5 вакантних посад.

Оцінювання протягом 1-2 кварталу 2026 здійснюється пропорційно кількості заповнених посад:

• 0,5 бала нараховується за кожну заповнену вакантну посаду;
• у разі заповнення всіх 5 посад нараховується максимальні 2,5 бала.

Оцінювання у 3-4 кварталі 2026

У 3-4 кварталах 2026 року оцінювання здійснюється з урахуванням не лише заповнення наявних вакантних посад, а й своєчасного оголошення конкурсів на посади суддів Конституційного Суду України, щодо яких у 2026 році настає строк для оголошення конкурсу.

Максимальна оцінка у 3–4 кварталах 2026 року становить 2,5 бала, з яких:

• до 2 балів — за заповнення наявних вакантних посад;
• до 0,5 бала — за своєчасне оголошення конкурсів на посади суддів Конституційного Суду України, строк оголошення яких настає у 2026 році.

Оцінювання у частині ВРП:

Станом на момент оцінювання:

• 2 вакантні посади залишаються незаповненими (за квотою з’їзду адвокатів України);
• 2 вакантні посади були заповнені.

В серпні 2026 року вакантними стануть 3 посади членів ВРП. Тобто, всього у 2026 році мають бути заповнені ще 5 вакантних посад членів ВРП (не враховуючи вакантні посади, заповнені з’їздом суддів у березні 2026 року).

За заповнення 2 вакантних посад доцільно нарахувати 1 бал.

Додатково:

• 1 бал резервується для оцінки заповнення вакантних посад за адвокатською квотою;
• 0,5 бала знижено через суттєві затримки з боку відповідного суб’єкта призначення (за адвокатською квотою).

Експертна коаліція

До експертної коаліції входять провідні аналітичні центри та громадські організації, які спеціалізуються на європейській інтеграції, відповідних реформах (насамперед у сфері верховенства права, боротьби з корупцією):

• Антикорупційний центр МЕЖА
• “Європейська правда”
• Мережа національних інтересів «ANTS»
• Фундація DEJURE
• Центр «Нова Європа»
• Центр політико-правових реформ
• Центр протидії корупції
• Transparency International Ukraine

Експерти, що брали участь у дослідженні:

• Мартина Богуславець, Олена Купіна (Антикорупційний центр МЕЖА)
• Сергій Сидоренко (Європейська правда)
• Ганна Гопко, Катерина Мусієнко (Мережа національних інтересів «ANTS»)
• Михайло Жернаков, Карина Гасимова, Ольга Ковальська (Фундація DEJURE)
• Сергій Солодкий, Лео Літра, Антон Алімов, Дмитро Бабушко (Центр «Нова Європа»)
• Вікторія Мельник, Роман Смалюк (Центр політико-правових реформ)
• Дарія Каленюк, Тетяна Шевчук, Катерина Пітик (Центр протидії корупції)
• Андрій Боровик, Катерина Риженко (Transparency International Ukraine)

^[1] Interim benchmark (проміжні бенчмарки)