Гарантії безпеки за принципом “Мерседесу”. Нові тенденції
Україна разом із партнерами обговорює майбутні гарантії безпеки в прискореному режимі. Українське бачення щодо гарантій безпеки базується на трьох принципах – вони мають бути конкретними, юридично зобовʼязуючими і ефективними.
Центр “Нова Європа” тривалий час приділяв увагу питанню гарантій безпеки. Один із головних елементів цього гарантування – розгортання в Україні військового контингенту з дотриманням принципу “Мерседесу”.
У квітні цього року наша команда розробила аналітичну інфографіку, яка визначала ключові параметри майбутньої військової місії. Ми вирішили оновити цей матеріал і нагадати, дотримання яких підходів має визначальний характер для максимальної ефективності ініціативи.
- Вона має стати саме місією стримування – боєздатною та озброєною, аби позбавити Путіна бажання розпочати новий раунд агресії. Це НЕ миротворчий контингент: йдеться не про нейтральну силу, а місію 100% на боці України.
- Місія має бути створена за так би мовити принципом «Мерседесу» – бути присутньою на суші, в морі і в небі. Нагадаємо, логотип Mercedes-Benz – це трипроменева зірка, яка символізує природні стихії – повітря, море і землю.
- Тривимірність місії:
- Наземний компонент: боєздатні підрозділи, тренувальні місії, регулярні навчання
- Повітряний щит: ППО та патрулювання неба винищувачами четвертого покоління
- Морська складова: багатонаціональні морські патрулі, спеціальні судна для розмінування і безпечного судноплавства
Ключові принципи:
- Основна сила стримування – ЗСУ! Військова місія – допоміжна
- Чисельність вояків може змінюватися на різних етапах, але має дозволяти ефективно виконувати завдання місії стримування
- Запуск – на етапі тимчасового перемир’я, не після врегулювання
- Москва не має права диктувати умови щодо гарантій безпеки України
- Збереження стратегічної невизначеності для РФ щодо базування та мандату місії
За пʼять місяців, відтоді як ми вперше опублікували аналітичну інфографіку, сталося чимало позитивних зрушень. Загалом динаміка подій виявилася сприятливою, хоча, вочевидь, багато часу було згаяно через небажання дослухатися до аргументів Києва. На жаль, навіть зараз залишаються сумніви щодо готовності партнерів (майбутніх союзників) до врахування всіх параметрів, які би зробили гарантії безпеки максимально ефективними.
Визначальні тенденції щодо майбутніх гарантій безпеки станом на зараз:
- Американська участь. Вагомою зміною стала безпосередня участь США у розробці гарантій безпеки. Хоч Вашингтон і відмовляється відправляти свої війська до України, проте Штати можуть надавати підтримку у вигляді обміну розвідданими та посилення протиповітряної оборони.
- Готовність відправити військових. Понад 30 країн підтвердили свої наміри допомагати Україні у рамках коаліції рішучих. За інформацією в масмедіа, близько 10 держав уже висловили готовність відправити своїх військових у складі багатонаціональних сил.
- Інституалізація коаліції. Важлива зміна полягає в тому, що коаліція рішучих почала набувати чіткої структури. Сторони домовилися про створення штаб-квартири в Парижі з ротацією до Лондона через рік, а також про відкриття постійного штабу в Києві, що має спростити координацію надання допомоги та дотримання гарантій безпеки.
- Збільшення оборонних витрат. На саміті в Гаазі країни НАТО взяли зобов’язання підвищити витрати на оборону до 5% ВВП, що створює фундамент для суттєвішого і сталішого європейського внеску в оборонні спроможності України.
- Тривимірність як основа гарантій. Важливим залишається збереження тривимірності (принцип “Мерседесу”), яку Центр ще у квітневій інфографіці визначав як основу місії стримування. Учасники коаліції рішучих підкреслюють, що безпека України має бути всеосяжною – на суші, у повітрі й на морі.
- Без права вето для Москви. Учасники коаліції продовжують консультації щодо гарантій безпеки без оглядки на обурення Росії.
Важливо, аби розробники гарантій безпеки усвідомлювали: військова місія – тимчасова гарантія. Ключовою і найбільш ефективною гарантією безпеки залишається членство в НАТО.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
