Започаткована у 2015 році президентами Польщі Анджеєм Дудою та президентом Хорватії Коліндою Грабар-Китарович «Ініціатива трьох морів» створення партнерського блоку від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів, спрямована на поглиблення інтеграції країн Центральної та Східної Європи, за три роки отримала шанс перетворитись з ідеї на амбітний проект.

Проект об’єднує 12 країн Центрально-Східної Європи: чотири країни Вишеградської групи, країни Балтії, Австрію, Хорватію, Румунію, Словенію та Болгарію. Усі держави-члени, крім Австрії, мають кілька спільних знаменників, таких як недавнє комуністичне минуле та членство в НАТО, отримане до вступу в ЄС. Австрія, яка перебуває в ЄС довше, залучена внаслідок свого стратегічного розташування та численних важливих регіональних зв’язків.

Наразі підтримка Ініціативи серед її учасників збільшується порівняно з першим інавгураційним самітом у хорватському Дубровнику у 2016 році, куди, до речі, була запрошена й Україна, однак не делегувала туди свого представника. Наступний саміт у Варшаві ознаменувався участю Дональда Трампа як спеціального гостя, що мало важливе значення для збільшення ваги проекту.

Візит Трампа також додав аргументів на користь посилення політичної складової  Тримор’я, втім Бухарестський саміт повинен довести, що проект має саме економічне спрямування, окреслити його перспективи і пріоритезувати проекти.

Якими є вікна можливостей для України в проекті на сьогодні і яким повинен бути загальний підхід нашої країни до «Ініціативи трьох морів»?

Читайте повну версію policy brief за посиланням

Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).