Італія — традиційно один із «найлегших» партнерів для Росії серед держав-членів Європейського Союзу. Партнерство і взаєморозуміння між Росією та Італією сягає початку ХХ століття, коли Італія і ще царська Росія підписали Ракконджіанську угоду, що мала на меті попередження однополярного домінування у Європі. Під час Другої світової війни Сталін та Муссоліні домовилися про визнання взаємних сфер впливу: для Італії — Середземномор’я, для СРСР — Центрально-Східна Європа. У поствоєнний період італійська Компартія, найбільша у Європі, мала з СРСР щільні зв’язки та сприяла розвитку в Італії антиамериканізму.

«Розуміння Росії», разом із міцними економічними зв’язками — Росія входить до топ-15 торговельних партнерів Італії — збереглося в Італії до сьогодні. Італія також готова долучати Росію і до спільних безпекових ініціатив, оскільки не сприймає Росію як загрозу — саме з подачі Італії у Римі 2002 року була створена Рада Росія-НАТО. Італійські політики практично з усіх партій щиро вважають, що санкції проти Росії, запроваджені ЄС, є несправедливим та неефективним інструментом проти дружньої країни. В урядовій угоді чинного уряду записано, вперше в історії країни-члена ЄС з часу запровадження санкцій, що санкції з Росії потрібно зняти. Важливо підкреслити також, що нинішній італійський уряд бачить у Росії загалом та в особі Владіміра Путіна, зокрема, союзника у протистоянні з ЄС. Уряд «Ліги» та «Руху 5 зірок» не протидіє Росії — багато в чому він діє разом із нею.

Вочевидь, Росія не може не використовувати таку ситуацію у власних інтересах. Цілі, які вона ставить перед собою, у відносинах з Італією полягають у наступному:

• загальна дестабілізація Європейського Союзу та, зокрема, руйнування єдності ЄС у питанні санкцій з їхнім подальшим скасуванням;
• наявність партнера серед держав-членів НАТО і вплив на Альянс;
• міжнародна легітимізація. Італійські політики, на кшталт Сальвіні, ді Майо та Берлусконі, відвідуючи Крим, закликаючи до зняття санкцій та виступаючи за повернення Росії до складу «Сімки» без відновлення територіальної цілісності та суверенітету України, створюють прецедент для інших країн, а також посилають сигнал як російським елітам, так і населенню, що вони мають підтримку у світі.

Детальніше з аналізом заступниці директора ЦНЄ Катерини Зарембо щодо протистаяння впливу РФ на прикладі Італії можна ознайомитися тут.