Документ видано в рамках традиційної рубрики Центру “Нова Європа цікавиться”.
PDF-версія документа доступна тут.
Після Революції Гідності Україна взяла зобов’язання впроваджувати великий масив реформ на шляху європейської інтеграції. Центр «Нова Європа» переконаний, що успішність цього процесу залежить у значній мірі від рішучості впроваджувати зміни на місцях. Із цією метою наша аналітична команда проводить публічні заходи в регіонах, вже третій рік поспіль вимірює рейтинг європейської інтеграції областей в рамках дослідження «Євромапа України» тощо. Цього разу наш центр вирішив звернутися до регіональних представників неурядового сектору, можновладців та журналістів з такими запитаннями: Що Ви вважаєте показником успішної євроінтеграції останніх двох років в регіонах? Що очікували б від ЄС задля більшого прогресу? Із допомогою серії таких опитувань під традиційною рубрикою «Нова Європа цікавиться…»» ми б хотіли допомогти урядовцям у Києві краще орієнтуватися в тому, якими є основні євроінтеграційні тенденції, успіхи на регіональному рівні. Віримо, що ці відповіді будуть корисними для дипломатів країн-членів Європейського Союзу, які визначають напрямки підтримки України.
Деякі висновки нашого першого регіонального опитування.
Головні історії успіху: найчастіше згадувалася децентралізація, успішному втіленню якої сприяв ЄС. Крім того, опитані відзначали велику роль фінансової підтримки для оновлення інфраструктури – нових доріг, дитячих садочків, шкіл та лікарень. Згадувалися також як успішні приклади євроінтеграції студентські й наукові обміни; посилення підзвітності в державному управлінні.
Очікування у значній мірі пов’язані зі згаданими досягненнями. Так, учасники опитування висловилися за подальше сприяння ЄС у сфері децентралізації – зокрема, в питанні зміцнення партнерських відносин між муніципалітетами (громадами) в Україні і ЄС; створення громад-побратимів. Опитані також хотіли б отримати додаткові знання з ведення інвестиційної діяльності. Надзвичайно важливими залишається питання захисту довкілля – і відповідної допомоги ЄС. Звичайно, регіональні експерти очікують продовження кредитної підтримки для інфраструктурної модернізації України.
Олександра Фадєєва, Директорка установи «Агенція регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області» (Херсонська область):
Особисто для мене євроінтеграція – це можливість більш вільно спілкуватися з іноземними партнерами, можливості для співпраці, яких стало значно більше. Поштовх для цього надали міжнародні донори, які підтримують програми з поширення демократичних цінностей, посилення підзвітності та прозорості в державному управлінні. В частині місцевого розвитку для мене ключовими аспектами євроінтеграції стали децентралізація та молодіжні програми, які пов’язані зі студентськими та науковими обмінами, робота євроклубів. Усе це дає змогу мати більше прозорої та доступної інформації, відчувати себе частиною більшої спільноти, частиною великою єврородини.
Мої особисті очікування пов’язані значною мірою з увагою донорів до нашої області, адже ми знаходимося неподалік від лінії тимчасового розмежування з окупованим Кримом. Крім того, наша область майже не задіяна в програмах транскордонного співробітництва і має дуже незначні успіхи в програмах транскордонного обміну. Відповідно, посилення роботи в напрямках міжмуніципального співробітництва, створення і оснащення євроклубів, надання знань з ведення інвестиційної діяльності змогли би посилити позиції нашої області в сфері євроінтеграції.
Ганна Романенко, Журналістка, головна редакторка сайту 0629 (Донецька область):
За останні два роки в регіоні було реалізовано декілька масштабних інфраструктурних проєктів за гроші європейських інституцій. Передовсім мова йде про реконструкції важливих соціальних об’єктів. Це помічають люди, бо це впливає на якість їхнього життя. Однак є велика проблема в двох напрямках: брак робочих місць з високим рівнем заробітної платні і екологічні проблеми, які не вирішуються роками. Україна дуже повільно просувається в реалізації своїх зобов’язань з екологічних питань в рамках Угоди про асоціацію. Потрібна допомога ЄС в цих питаннях.
Артур Бойко, Начальник управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької ОДА (Запорізька область):
Одним із головних аргументів критиків процесу євроінтеграції раніше був слабкий зв’язок між поступом в об’єднану Європу та покращенням стану інфраструктури в Україні. Європейська інтеграція сприймалась абстрактно та була слабко відчутна «на дотик». За останні роки в Україні відбувається значний прогрес в модернізації інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Прикладами для таких змін, безумовно, є успішні держави Європи. І самі зміни відбуваються здебільшого із залученням фінансування європейських фінансових інституцій та консультантів міжнародних організацій. Відновлюються дороги, реконструюються дитячі садочки, школи та лікарні, впроваджуються нові механізми отримання громадянами послуг держави… Все це і є фізичним виміром євроінтеграції, який базується на закладених у попередні роки ціннісних орієнтирах непохитності європейського курсу України.
Збереження темпів змін в Україні та їх пришвидшення потребує не лише значних фінансових ресурсів, але й таких важливих складових, як європейська експертиза та механізми якісної комунікації успіхів євроінтеграції в усіх сферах життя. Більш широке залучення України до загальноєвропейських програм, безумовно, сприятиме подальшому прогресу та наблизить нашу державу до досягнення критеріїв, необхідних для отримання повноправного членства в ЄС.
Андрій Моша, Керівник Управління комунікацій та інформаційного забезпечення Сумської міської ради (Сумська область):
Для мене особисто показником успішності євроінтеграції останніх двох років є продовження реалізації Угоди про асоціацію та продовження курсу децентралізації і розвитку територіальних громад. Саме спроможність територіальних громад має відродити у нас, їх мешканців, відповідальність за створення комфортних умов проживання, громадянської активності, відродження відчуття себе як «господаря у власному домі». І у такий спосіб просувати власне європейські цінності та спосіб життя.
Задля більшого прогресу, на мою думку, Європейському Союзу варто більше уваги приділяти підтримці такої державної політики в Україні, допомагати появі та зміцненні партнерських відносин з муніципалітетами (громадами) у країнах ЄС, створенню громад-побратимів (партнерів). Задля того, аби між ними був можливий як обмін досвідом, так і реалізація спільних проєктів, зокрема, зі співфінансування від ЄС тощо.
Юлія Біденко, Канд.політ.н., доцентка, гарантка освітньої магістерської програми «Глобальні студії та світова політика» кафедри політології ХНУ імені В.Н. Каразіна, Експертка Ініціативи Представництва ЄС в Україні “Team Europe”
Успішність європейської інтеграції для мене має декілька вимірів: політико-правовий, економічний та гуманітарний. Перший, на мою думку, краще вимірювати ступенем гармонізації законодавства, а також рівнем сталості та дієвості демократичних інституцій, станом верховенства права, дотримання прав людини і основоположних свобод, про що йдеться у ІІ розділі Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Всупереч пропагандистським міфам, ЄС не диктує формат політичної або виборчої системи, ані партнерам, ані державам-членам, тож досягнення статусу вільної демократичної країни – внутрішнє завдання України, і за останні два роки воно виконується недосконало.
Другий вимір – це збільшення товарообігу між Україною та ЄС, він відбувається і стає відчутним навіть в східних регіонах, хоча структура вітчизняного експорту мала бути б більш різноманітною. Гуманітарний рівень інтеграції для мене включає культурні та академічні обміни, участь українських організацій та діячів у спільних проєктах із європейськими партнерами, а також ставлення до ЄС в українському суспільстві. Незважаючи на перешкоди людським контактам, що спричинені пандемією, культурне, наукове та освітнє співробітництво розширюється, а ось сприйняття українцями ЄС та потенціалу членства в ньому майже не зростає і часто пов’язане із маніпуляціями українських політиків та медіа. Тому, Європейському Союзу, на мою думку, слід зберігати єдність та чітку позицію відносно відновлення миру в Україні, бути більш наполегливим щодо запровадження реформ діючою владою, розглядати український бізнес, культурні індустрії та громадянське суспільство як партнерів з потенціалом, що ще не розкритий повною мірою, а також звернути увагу на проєкти та інформаційну присутність в регіонах.
Марія Авдєєва, Директорка з досліджень, Європейська експертна асоціація
Головне, що відбувалося у сфері євроінтеграції за останні два роки – незворотність європейського вибору України, закріплення у Конституції курсу на Європейський союз та НАТО. Це також і зміна світогляду українців, їх прагнення до європейських цінностей і готовність дотримуватися європейських норм та принципів.
Важливим є і надалі доносити до європейців інформацію про ті процеси, що відбуваються в Україні, створювати історії успіху, якими може пишатися Україна, формувати позитивну повістку. Приємно бачити, як постійно зростає рівень і професійність експертизи, реалізовано багато вдалих проєктів по підвищенню рівня обізнаності один про одного. Перспективним бачу розширення кола залучених експертів, в першу чергу через збільшення регіонального представництва. Були б корисними проведення більшої кількості виїзних заходів у регіонах, мешканці яких будуть відчувати себе більш залученими до процесів. Безумовно необхідним є покращення комунікації, для того, щоб вийти за межі існуючої експортної бульбашки.
