6 листопада 2025 року Центр «Нова Європа» організував онлайн-дискусію «Азійські моделі гарантій безпеки: які уроки варто винести Україні?», присвячену аналізу того, як країни Азії вибудовували й підтримують оборонну стійкість в умовах постійних загроз та які уроки з цього може винести Україна.

Експерти з України, Японії, Південної Кореї та Тайваню обговорили, як азійські держави розвивають свої системи безпеки – від моделей, заснованих на гарантіях союзників, до підходів, заснованих на власних силах. Також обговорювалися уроки, що можуть посилити українську стратегію оборони й стримування агресора.

Серед ключових тем – ефективність американських гарантій безпеки в регіоні, роль оборонних альянсів і можливість поєднання азійських підходів із європейськими та євроатлантичними моделями.

Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа» (Україна), проаналізував еволюцію обговорень про гарантії безпеки для України, розділивши їх на ті, що мають значення під час війни, і ті, що постануть після її завершення:
«За останні кілька років дискусія змінилася. Якщо раніше йшлося переважно про можливе членство в НАТО, то зараз увага зосереджена на тому, які саме гарантії безпеки можуть бути надані Україні, як під час війни, так і після її завершення».

Порівнюючи досвід азійських країн, експерт навів приклади Японії, Південної Кореї та Тайваню, які створили стійкі мережі безпеки завдяки партнерству зі Сполученими Штатами: «Один із елементів, якому Україна може навчитися, – це розвиток глибокої мережі альянсів. США сьогодні приділяють більше уваги потенційній війні в Азії, ніж війні, що вже триває в Європі», – наголосив Леонід Літра.

Ацуко Хігашіно, професорка Інституту гуманітарних і соціальних наук Університету Цукуба (Японія), запропонувала змінити звичну оптику – не Україна має вчитися в інших, а навпаки: «Не Україна має переймати уроки в когось. Це ми, Східна Азія та інші регіони, маємо вчитися у України – наскільки складно говорити про гарантії безпеки після того, як країна вже зазнала нападу».

Кім Йонгджун, професор, декан академічних справ Національного коледжу безпеки при Університеті національної оборони Кореї, радник Міністерства національної оборони Республіки Корея з питань контролю над озброєннями та верифікації, провів паралелі між повоєнним досвідом Кореї та нинішньою боротьбою України: «Усі корейці підтримують український народ, адже ми маємо подібний досвід. Після Корейської війни наш президент Лі Син Ман протистояв не лише Північній Кореї та Китаю, а й сперечався з урядом США, який тоді не хотів підписувати з нами двосторонній договір про безпеку».

Експерт також порадив Україні зміцнювати власну обороноздатність: «Якщо членство в НАТО залишається складним, потрібно будувати інші потужні партнерства як усередині країни, так і на міжнародному рівні».

Кеті Фанг, аналітикиня Програми досліджень національної та економічної безпеки Інституту демократії, суспільства та нових технологій (Тайвань), наголосила, що, як і Україна, Тайвань не є частиною жодного формального військового альянсу, а спирається на механізми, а не формальні договори. «І Тайвань, і Україна покладаються на юридичні та політичні інструменти, що не передбачають союзних зобов’язань: це продаж озброєнь, підготовка військових, багаторічна допомога, домовленості на рівні урядів», – пояснила вона.

Дискусію модерувала Наталія Бутирська, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа».

Найцікавіші тези обговорення незабаром ми опублікуємо на офіційних сторінках Центру «Нова Європа».

Запис трансляції можна знайти на YouTube-каналі Центру “Нова Європа”.

Онлайн-подію організовано Центром «Нова Європа» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Думки та позиції викладені під час заходу є позицією учасників та не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження»