Від особливого до стратегічного. Які ключові елементи для трансформації особливого глобального партнерства Україна-Японія у стратегічне?

З такою назвою відбулася третя заключна дискусійна панель П’ятого Форуму Україна-Японія 5 березня 2025 року.

Спікери обговорили:

• Як на практиці відбувається зміна двосторонніх відносин в рамках «особливого глобального партнерства»?
• Сприйняття України в Японії після трьох років «великої війни» та як трансформувати підтримку України у важливі політичні рішення?
• Яку роль Японія вже відіграє у процесі відновлення України та яку роль вона може відігравати після закінчення війни?
• Як змінилося ставлення до Японії в Україні — на рівні політичних еліт та суспільства?
• Шлях України до членства в ЄС як важлива передумова для більш міцних відносин з Японією.

Далі вашій увазі ключові месиджі спікерів:

Хідекі Мацунага, голова офісу, Японське агентство з міжнародного співробітництва (JICA) в Україні:

Японія не брала участі в жодній війні за останні 80 років. Ми живемо в мирі, і це впливає на обережний підхід до ризиків. Коли йдеться про великі компанії, існують дуже суворі правила, через які вони спочатку вагаються працювати в Україні. Ми намагаємося продемонструвати таким компаніям широкі можливості для них в Україні.

Однією зі своїх місій я вважаю просування України як країни можливостей. В останні місяці JICA активно працює над тим, щоб залучити багато японських приватних компаній до роботи в Україні. Деякі президенти та керівники після відвідин України переконані, що тут є величезні можливості. Тому JICA також хоче виконати роль посередника, мобілізуючи японські та інші іноземні компанії, щоб вони активніше залучалися до відновлення та реконструкції України навіть під час війни.

Ми хотіли б побачити, які прогалини виникли в енергетичному секторі, і спробувати заповнити їх максимально можливим чином. Звісно, у нас є певні бюджетні обмеження, але ми хотіли б робити більше… Безумовно, нам слід серйозно подумати про енергетичну галузь та інфраструктуру. Ми вже розглядаємо ці питання.

Японія зосередила зусилля на відновленні та реконструкції у багатьох секторах: енергетика, розмінування, прибирання завалів, охорона здоров’я, освіта, транспорт тощо. Ми намагаємося заповнити дефіцит, викликаний російською агресією.

Коли йдеться про залучення приватного сектора, часто можна почути песимістичні думки. Вважається, що масштабна участь приватного сектора буде неможливою, доки не завершиться війна. Це правильне припущення, але я переконаний, що такі аргументи надто зосереджені на викликах, а не на можливостях.

Кунінорі Мацуда, колишній Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні (2021-2024):

Потрібно посилювати двосторонню співпрацю після закінчення війни. Японії саме час розглянути можливість участі в гарантіях безпеки разом з європейськими партнерами. Можливо, існують значні обмеження щодо того, що Японія може зробити під час війни, але щойно буде досягнуто перемир’я, вона зможе і повинна зробити більше.

Обом країнам потрібно активніше розвивати оборонну співпрацю. Ця війна принаймні переконала японське суспільство, зокрема експертів державних установ і наукових закладів, у необхідності активнішої оборонної взаємодії між Україною та Японією.

Двостороння співпраця між оборонно-промисловими секторами Японії та України є надзвичайно перспективною сферою. За три роки Україна значно просунулась у розробці безпілотників, і Японія безперечно має чому повчитися в України в цій галузі. Водночас Токіо може розглянути надання Україні власних технологій штучного інтелекту та робототехніки.

Японія має розглянути питання відправлення спостерігачів для моніторингу припинення вогню або навіть залучення Сил самооборони до механізмів підтримання миру та безпеки.

Залучення малих та середніх підприємств з Японії є вкрай важливим. З усією повагою до великих компаній, японські малі та середні підприємства готові більше ризикувати. Більшість із них зосереджені в Осаці, регіоні Кансаї та західній частині Японії. Тому я постійно закликаю своїх колег в уряді України розглянути можливість відкриття торговельного представництва або консульства в Осаці, другому за величиною місті Японії. Це допоможе українському бізнесу налагодити зв’язки з японськими малими та середніми підприємствами.

Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV):

Я хочу обговорити три важливі питання, які стосуються українсько-японського партнерства: участь японського бізнесу у відновленні України, посилення підтримки українського громадянського суспільства та конфіскація російських активів.

Участь японського бізнесу у відновленні України. Компанії з країн, які підтримують встановлення справжнього тривалого миру в Україні та допомагають у відбудові, – зокрема Японія, європейські країни та США – повинні бути тут і стати частиною відновлення.

Система стримувань і противаг в Україні. Після виходу USAID ми дуже сподіваємося, що європейські держави і, можливо, Японія зможуть посилити підтримку українського громадянського суспільства, адже це є довгостроковою гарантією того, що українські демократичні перетворення не зупиняться. Другим надзвичайно важливим напрямом, який наразі перебуває під загрозою, є підтримка енергетичної системи. Цей сектор потребуватиме значного зміцнення та потужної додаткової підтримки.

Конфіскація російських заморожених активів. Нині настав момент «зараз або ніколи», тому що або ці гроші працюватимуть на мир в Україні, Європі та підтримання міжнародного порядку, або ж через різні механізми й інструменти їх повернуть до РФ шляхом зняття санкцій.

Юлія Дзябко, доцентка, християнський університет Ібаракі:

В японському суспільстві за останні три роки зберігається високий рівень солідарності з українцями — у середньому на рівні 70%. Це зумовлено передусім офіційною підтримкою України урядом Японії, а також активним висвітленням подій у японських масмедіа.

За час війни близько трьох тисяч українців отримали можливість знайти прихисток у Японії. Це безпрецедентний випадок для країни, яка традиційно приймає небагато біженців. Ба більше, з минулого року понад тисячу українців отримали статус тимчасового захисту, що дає їм доступ до японського ринку праці та соціальних програм.

Україна має значну медійну підтримку в Японії, а її образ у суспільстві залишається позитивним. Водночас є виклик: солідарність часто ґрунтується на емоційних чинниках. Тобто японці й надалі співчувають українцям, а рівень підтримки зростає в моменти, коли новини стають особливо трагічними. Коли ж інтенсивність трагічних повідомлень зменшується, рівень солідарності поступово спадає. Це ставить питання про те, як зберегти увагу до України. Необхідно не лише наголошувати на трагізмі ситуації, а й розкривати історичне підґрунтя цієї війни. Важливо пояснювати, що нинішня війна — не перший випадок російської агресії проти України, а частина циклічних історичних подій, які можуть повторитися в майбутньому.

У Японії діє вісім українських організацій, і лише за останній рік з’явилися ще три. Всі вони працюють над формуванням позитивного іміджу України. Хоча українська громада в Японії нечисленна — близько 4 тисяч осіб, що становить лише 0,1% від тримільйонного іноземного населення країни, — її активність є вагомим фактором у зміцненні зв’язків між Україною та Японією.

Модератор Леонід Літра, старший аналітик, Центр «Нова Європа»:

З одного боку, Україна прагне залучати інвестиції з усіх країн, які вбачають у ній країну можливостей. Однак коли йдеться про відбудову, цілком логічно, що українці очікують участі від держав, які підтримували Україну. Японія є дуже бажаним партнером, тоді як ставлення до Китаю доволі негативне.

Ми чуємо, що Китай зацікавлений у відбудові України, однак водночас існує значне занепокоєння та скептицизм. Багато людей запитують: «Чому ми маємо дозволяти країні, що виявляла ворожість до України, отримувати вигоду від її відбудови?» Я хотів би, щоб передусім наші друзі допомагали у відбудові, але це питання все одно доведеться обговорювати в українському суспільстві.

Культурний і університетський напрями – це саме ті зв’язки, які ми повинні розвивати, якщо прагнемо сталих відносин. Дуже важливо замислитися, як перетворити цю солідарність на щось довготривале, стійке й ефективне.

Більше про те, як відбувався П’ятий Форум Україна-Японія: https://cutt.ly/oryQswnW

Відеозапис Форуму доступний українською (https://cutt.ly/zrydEo2X) та англійською (https://cutt.ly/ArtOBrZC).