Хоча Україна лише в червні 2022 року отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі, вона вже готується до початку вступних переговорів з ЄC. І робить це двома шляхами: по-перше, виконує 7 рекомендацій, які Київ отримав разом з кандидатським статусом, по-друге, готується до переговорів з ЄС та активно вивчає досвід інших країн, які вже пройшли цей шлях.
У першому випадку Центр “Нова Європа” активо моніторить процес виконання 7 єврореформ у своєму моніторингу “Кандидат Сheck”. Останній випуск моніторингу показав як позитивну динамікау імплементації багатьох рекомендацій, так і певні проблеми на окремих напрямках.
Щодо другого пункту, то тут “Нова Європа” вирішила дослідити досвід 4 держав-членів ЄС (Польщі, Чехії, Латвії та Хорватії) і 2 кандидатів (Чорногорії та Північної Македонії) та на основі 37 проведених інтерв’ю і зустрічей розробила відповідні рекомендації для уряду України у своїй дискусійній записці.
Документ “Готуючись до вступних переговорів з ЄС: що важливо знати Україні” 9 грудня презентували автори записки – директорка “Нової Європи” Альона Гетьманчук та старший аналітик центру Лео Літра. Під час заходу українські, польські та чорногорські експерти поділились власним досвідом та надали поради щодо участі країн у процесі переговорів з вступу в ЄС.
Запис заходу можна переглянути українською тут та англійською тут.
Пропонуємо вашій увазі ключові меседжі спікерів з презентації:
Альона Гетьмачук, директорка Центру “Нова Європа”:
Ми розуміємо на цьому етапі, що для того, щоб бути успішними й почати вступні переговори ми маємо бути гіпер проактивними, тому що ніхто не буде з Брюсселю чи країн-членів ЄС намагатись пришвидшити вступ України до ЄС.
Виконання семи рекомендацій ЄС, які перегукуються з ключовим кластером в переговорах (fundamentals) на сьогодні є для України певним тренуванням того, як вона зможе давати собі раду з критеріями ЄС, яких в процесі переговорів буде дуже багато. Завдяки цим семи рекомендаціям ми маємо досвід того, як важко виконуються деякі нечітко сформульовані критерії. Тож ми маємо робити все можливе, щоб в процесі переговорів врахувати цей і досвід інших кандидатів, які зіштовхнулись з подібною проблемою.
Весь процес переговорів виглядає, як постійні зусилля країни-кандидата довести, що в неї працюють демократичні інституції й функціонує ринкова економіка. Для України це можливість провести якісні та сталі реформи.
Як зазначила одна із наших співрозмовниць під час інтерв’ю, процес вступу до ЄС – це спосіб захистити нас від нас самих. Захистити нас від деяких речей, які ми свідомо чи за інерцією робимо з точки зору відкатів у сфері антикорупції, підриву демократичних інституцій, верховенства права.
На жаль, нова методологія розширення ЄС посприяла тому, що будь-яка країна-член ЄС може заблокувати початок, відкриття чи закриття переговорів з країною-кандидатом. Для України цей ризик є у відносинах з Угорщиною, і для нас надалі буде важливо, щоб нова методологія була видозмінена, аби одна країна не могла блокувати переговорний процес, як це було у випадку Північної Македонії й Греції усі ці роки.
Одна з причин, чому досвід вступу України буде унікальним – фактично він буде збігатись у часі з відбудовою України і реформуванням її як майбутнього члена ЄС. Тому важливо наголошувати нашим партнерам, що інвестуючи в Україну, вони інвестують у майбутнього члена ЄС.
Лео Літра, старший аналітик Центру “Нова Європа”:
Дослідивши досвід інших країн, ми зрозуміли, що з ЄС можна вести переговори про невелику кількість речей. Значною мірою країна-кандидат має адаптувати законодавство та досягнути прогресу в реформах, необхідних для вступу. Ми можемо обговорювати умови переходу, коли ми адаптуємо законодавство ЄС, наприклад, як це було у випадку з Угодою про асоціацію з ЄС.
Для успішного переговорного процесу необхідні 4 ключові cкладові:
Консенсус (політичний і суспільний). До переговорів про вступ потрібно залучати не лише владу, але і представників громадянського суспільства.
Люди. Бажано аби люди, залучені до переговорів, не змінювались до закінчення процесу. Керівництво процесом повинно знаходитись у руках професіоналів, які розуміються на питанні інтеграції до ЄС, володіють «Brussels language» тощо. Зокрема, варто залучати у процес переговорів молодих людей – наприклад, у Хорватії середній вік осіб, залучених до переговорів, становив 27 років.
Інституції та адвокація. Україні необхідно на постійній основі просувати свої інтереси – поетапна інтеграція, зміни до нової методології (процес приєднання, заснований на заслугах). Це потрібно комунікувати не лише у Брюсселі, але в країнах-членах, адже вони мають політичний вплив на ухвалення рішень в ЄС.
Нам потрібно зрозуміти, як запропонувати зміни до нової методології. Ми можемо зробити процес більш заснованим на заслугах і меншим політизованим(коли одна країна блокує весь процес).
Дарія Гайдай, заступниця керівника Офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:
В Україні вже почалось формування євроінтеграційного резерву експертів, юристів, які будуть надалі працювати над процесом переговорів. Наразі ми намагаємось максимально залучити молодих фахівців, співпрацюємо з кількома інституціями для того, щоб підвищити кваліфікацію тих, хто вже працює у сфері євроінтеграції.
Підготовка відповідей України на анкету-опитувальник Єврокомісії – це була безпрецедентна мобілізація зусиль різних акторів, і наші європейські партнери це відзначили. Мобілізація – це той ресурс, який нам потрібно використовувати під час підготовки до переговорів.
Коли ми говорили з колишніми переговірниками в низці країн-членів ЄС, то вони казали нам, наскільки важливо мати людей, які володіють специфічною дипломатичною мовою, яка називається “Brussels language”.
Мілена Мук, старша аналітикиня аналітичного центру «Альтернатива», учасниця переговорної групи Чорногорії з ЄС:
Кейс Чорногорії унікальний через включення громадянського суспільства до робочої групи із переговорів про вступ до ЄС з самого початку. Здебільшого це принесло користь організаціям громадянського суспільства, оскільки вдалося розвинути наші власні спроможності.
Дуже важливо під час проведення переговорів щодо членства в ЄС вимірювати власний прогрес. І це вимірювання прогресу повинно фіксувати не лише технічне узгодження законодавства, але і його імплементацію.
Поступова інтеграція – це те, про що можна вести переговори з ЄС, оскільки нова методологія лише визначає поступову інтеграцію як одну з цілей, але не надає чітку дорожню карту того, як вона має відбуватись. Усі країни-кандидати повинні взяти на себе активну роль у розробці власної дорожньої карти для поступової інтеграції.
Лєшек Єшень, радник головного переговірника Польщі щодо вступу до ЄС:
Розмір країни, яка вступає в ЄС, має значення як у позитивному, так і в негативному сенсі. Недоліком є необхідність для інших звільнити місце для великої країни з точки зору грошей. Великі країни приходять з великими потребами. Водночас, велика країна означає великий бізнес і великі ринкові можливості.
Це саме ті і речі, які потрібно узгоджувати з тими, хто, можливо, не надто готовий до членства України. Тож я б радив скористатися перевагою від свого розміру, сказавши іншим: «Привіт, хлопці, ми — країна з великими можливостями, і давайте співпрацювати».
Не нехтуйте тим фактом, що в ЄС є невеликі гравці, зокрема малі країни, а також малий бізнес – це може бути перешкодою. Тож звертайте на них увагу, говоріть з ними, водночас будуйте коаліції з великими компаніями.
