Пропонуємо вашій увазі ключові меседжі спікерів панельної дискусії “Підготовка до членства – реформи в країнах-кандидатах: що зараз? Що далі?” Другого EU Accession Exchange Forum.
Олена Галушка, член правління Центру протидії корупції, Україна:
- Дійсно, статус кандидата в ЄС зі списком реформ, ймовірно, був найбільш ефективним важелем і інструментом адвокації реформ, які могла б мати Україна. Багато реформ не відбулося б без цього поштовху ЄС.
- Важливо, щоб громадянське суспільство більш активно займалося формуванням, визначенням тих умов і моніторингом, як-от Candidate Check. Це дуже корисний інструмент не тільки для того, щоб українська влада була мобілізована, а й більш широко інформувати про динаміку міжнародних партнерів.
- Щодо 2030 року українське громадянське суспільство, безумовно, використовуватиме приєднання до ЄС як важіль, щоб змусити український уряд робити реформи. Але ми також розуміємо, що нам потрібно буде зробити деякі адвокації в ЄС. Вступ до ЄС займе деякий час. Якщо говорити про відновлення, стійке економічне зростання, повернення біженців, інвесторів, які приїжджають в Україну – вони не прийдуть без стійкої гарантії безпеки. Тож вступ до ЄС має йти разом із вступом до НАТО. І вступ до НАТО має бути набагато швидшим.
Юліан ГРОЗА Виконавчий директор Інституту європейської політики і реформ (IPRE), республіка Молдова:
- Є чіткий вивчений урок, що ви не можете розвиватися без демократії, а також без безпеки. Розбудова інституцій, зміцнення стійкості, подолання загроз безпеці так само важливі, як і збереження демократичних та правових процесів.
- На початку роботи цієї Єврокомісії була заява, що до кінця каденції цієї ЄК розширення не буде. Наприкінці цієї комісії ми чуємо, що є амбітна мета до 2030 року для країн-кандитатів бути готовими до вступу в ЄС.
- Дивлячись на попередню хвилю розширення, тоді було 4-6 років переговорів перед членством. Тому часовий період 2023-2030 виглядає реалістичними для завершення переговорів про приєднання.
Іване Чхіквадзе, керівник програми європейської інтеграції у Фундації «Відкрите суспільство» Грузія (OSGF):
- Я б сказав, що ніколи не робіть прогнозів майбутнього для будь-якої країни щодо процесу розширення ЄС.
- Три-чотири роки тому йшла дискусія про розширення. І в попередній доповіді було сказано, що щонайменше дві країни Західних Балкан приєднаються до ЄС до 2025 року. Зараз ще більше року попереду, але зараз насправді не видно, щоб дві країни або принаймні одна приєднається до ЄС.
Георг Ціглер, заступник голови Групи підтримки України у Європейській Комісії:
- В Україні ви дуже швидко заповнили анкету, ми дуже швидко склали резолюцію щодо цього, і зараз, коли процес триває, ми намагаємося дотримуватися цього позитивного пінг-понгу. Ми практично щодня контактуємо з українськими експертами, а також на найвищому рівні від Президента до Віце-прем’єр-міністра з нашим Уповноваженим і Генеральним директором.
- За час підготовки було докладено величезних зусиль, і ми все ще налагоджуємо певні речі, але завжди дуже чітко доносимо на найвищий рівень, що коли ми вважатимемо, що сім кроків виконано, ми будемо рекомендувати розпочати переговори про вступ.
- Я думаю, що чим об’єктивнішими ми є як Європейська комісія, чим суворішими ми є, тим вищі шанси, що ми будемо переконливими, рекомендації будуть сприйняті серйозно, і це призведе до кінцевого результату, а саме відкриття переговорів про вступ.
Нона Міхелідзе, старший науковий співробітник Інституту міжнародних відносин (IAI), Італія:
- Щодо 2030 року розширення ЄС: я не заперечую встановлення термінів, тому що вони підштовхують процес вступу.
- Протягом багатьох років ЄС створював наратив щодо Грузії, зображуючи країну як історію успіху та лідера в програмі Східного партнерства. Тому зараз ЄС опинився у досить незручній ситуації, коли йому доводиться робити вибір між геополітикою та демократією і мати справу з непередбаченими наслідками невдачі в підтримці демократії в Грузії.
- Віддавши пріоритет стабілізації, а не просуванню демократії, ми опинились у реальності, де Брюссель, як Європа, стоїть перед вибором: якщо він не надасть Грузії статус, Росія отримає від цього вигоду та зміцнить свій вплив. Але якщо статус буде надано, європейські повноваження будуть під питанням, тому що з 12 основ Грузія задовольняє лише три, і немає шансів, щоб вона відповідатиме іншим дев’яти за місяць, що залишився.
Теун Янссен, академік, Інститут Клінгендала, Нідерланди:
- На мою думку, щодо розширення ЄС у 2030 році є ще три речі: участь неурядових організацій; спілкування з інтро групами; підвищення кваліфікації, яке стосується як тренінгів, так і практики технічних переговорів.
- Переговори про вступ насправді відрізняються від звичних переговорів. Це дуже технічний процес, вправа на зміцнення довіри. Отже, якщо ви хочете сісти в потяг вступу до ЄС, вам потрібно проїхати всі станції та бути технічно готовими.
- Різниця між політичними та технічними переговорами полягає в тому, що задіяні інституції будуть відрізнятися від інститутів робочих груп комісії. І тут важливим є культурне узгодження: чи культура переговорів країн-кандидатів збігається з культурою Європейської комісії. Тож чим більше ви досягнете культурного узгодження, тим успішнішими будуть переговори.
Боян Елек, заступник директора Белградського центру політики безпеки:
- Який би європейський чиновник не приїжджав до Сербії, він несе два повідомлення: вам потрібно запровадити санкції проти Росії, що є частиною узгодження зовнішньої політики з ЄС, і від чого Сербія відмовляється. А по-друге, потрібно продовжити нормалізацію відносин з Косово.
- Проєвропейських людей і сил у Сербії стає менше. Опитування громадської думки показують, що два роки тому вперше підтримка ЄС склала менше 50%, а з початком війни вона впала ще нижче. І згідно з опитуваннями шестимісячної давності, серби більше були б стурбовані, якщо Сербія запровадить санкції, ніж якщо країна відмовиться від свого європейського шляху. Отже, це дуже тривожно.
- Дуже важливо залишати питання демократизації на порядку денному ЄС.
Модератор панельної дискусії – Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”, Україна.
Запис Форуму: https://bit.ly/3F2kBOg
Форум організовано Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом європейської політики та реформ, Фондом Сороса в Грузії і Центром ліберальної сучасності, Німеччина. Європейська правда виступила медіа-партнером події. Форум відбувся за підтримки ЄС у рамках проєкту «Європейське відродження України», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження».