Пропонуємо вашій увазі ключові меседжі спікерів з першої панелі 1st Accession Exchange Forum «Статус кандидата в ЄС для України та Молдови, а також потенційного кандидата для Грузії: шлях до членства».

Ігор Жовква, Заступник Керівника Офісу Президента України:

• У світі дипломатії важко давати чіткі терміни щодо початку переговорів про вступ України в ЄС. Але Україна вже об’єднала ЄС навколо свого питання. У березні був скептицизм щодо кандидатури України. Але ми переконали скептиків: Україна здатна виконати своє домашнє завдання!
• Саміт Україна-ЄС відбудеться на початку 2023 року, і дуже важливо, аби він приніс результати. Першим із них буде спільний план подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку. Другий результат – макрофінансова допомога у вигляді 18 мільярдів євро.
• Важливо підготувати наших партнерів до того, що Україна не зупиниться на цьому етапі. Ми навіть не святкували статус кандидата. Це початок процесу, який буде складним, трудомістким, але ми його подолаємо. І ми будемо членом ЄС!
• Ми були хорошими учнями, уважно слухали наших партнерів із ЄС. Наприклад, ми почали використовувати регіональний підхід, започаткувавши «Асоційоване тріо». Україна була при створенні цього…Ми використовуватимемо усі можливості, які сприятимуть нашій подальшій інтеграції.

Матті Маасікас, Голова Представництва ЄС в Україні:

• Війна сама по собі не завадила жодним процесам євроінтеграції. Усе залежить від спроможності України виконати 7 рекомендацій щодо прийняття правил і стандартів для кращої інтеграції у внутрішній ринок ЄС. Якість законодавства для імплементації угоди про вільну торгівлю у сфері сільського господарства заслуговує безумовної похвали.
• Два серйозних закони, які Рада ухвалила влітку 2021 року, заклали дуже хорошу основу для масштабної судової реформи. Рада з етики Вищої ради юстиції фактично ніколи не припиняла роботу, а влітку відновила роботу Вища кваліфікаційна комісія суддів. Ці закони виконуються.
• Я на 100% переконаний, що для ЄС дуже швидкі та подальші рішення щодо України та інших країн були підтримані громадською думкою в країнах-членах ЄС.
• Для всіх демократичних держав-членів було дуже важливими функціонування української демократії під час війни: парламент зустрічається з громадянським суспільством, так само активно, як і раніше, нещодавно реформовані місцеві муніципалітети працюють для громадян.

Крістіна Герасімов, Глава Офісу Президента Республіки Молдова:

• У всіх кандидатів на вступ до ЄС є плани дій, над якими ми працюємо індивідуально, але у нас є й спільні виклики. Тут я бачу простір для співпраці з точки зору кращого розуміння того, що ми можемо зробити. Ми всі боремося над впровадженням реформи системи правосуддя. Ми всі хочемо краще очистити нашу судову систему. Ми всі хочемо мати кращих прокурорів. Тут є те, чим ми могли б поділитися, але, звичайно, є індивідуальні проблеми.
• Я хочу визнати роль ЄС і той факт, що він дійсно зробив неможливе. Те, що ми спостерігали протягом року, насправді зменшує бюрократичну тяганину до кількох місяців, на що зазвичай Брюсселю потрібні роки.
• Вступ до ЄС – це не конкуренція, це процес, через який ми продираємось крізь складність реформ, які нам потрібно здійснити. Водночас важливо, щоб кожна країна була оцінена на основі заслуг щодо того, наскільки швидко вона здатна рухатися власним шляхом реформ.

Сьюзан Стюарт, старша наукова співробітниця відділу досліджень Східної Європи та Євразії Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки (SWP):

• Ми побачили, що Німеччина зробила дуже сильний наголос на процесі відбудови також на нещодавній конференції 25 жовтня, і ми побачили також із коментарів канцлера Шольца, що відбудова розглядається в значній мірі в контексті роботи в напрямку приєднання до ЄС.
• З обох сторін раніше була дуже позитивна та суттєва співпраця в різних секторах (наприклад, в економічній енергетичній підтримці). Я думаю, що на рівні влади в Німеччині існують певні позитивні асоціації з попередньою співпрацею з Україною, і це є важливою основою для просування до порядку денного асоціації.
• З іншого боку, якщо поглянути на ширший контекст, я думаю, що зараз Німеччині все ще важко бачити Росію як супротивника чи навіть ворога, виходячи з низки речей, а також страхів, які виникають у цьому контексті. Страх перед подальшою ескалацією війни, страх перед нестабільністю в самій Росії, яка потім матиме наслідки для ЄС, і страх перед наслідками повної перемоги України у поверненні територій, включаючи Крим.

Запис Форуму доступний тут: 1-й день та 2-й день.

Форум організований Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом європейської політики та реформ та Фондом Сороса в Грузії. Accession Exchange Forum відбувається за підтримки ЄС в рамках проєкту EU4USociety, що фінансується ЄС і реалізується Міжнародним фондом «Відродження».