Без дива і катастрофи: чи впорався Зеленський з кризами першого року?

Коментар Альони Гетьманчук для BBC Ukraine.

“Тепер, упевнений, значно більше і американців, і європейців знайдуть Україну на карті світу”, – коментує Володимир Зеленський BBC News Україна скандал навколо імпічменту Дональду Трампу. Це перша криза, центральним персонажем якої став новообраний український президент фактично одразу після вступу на посаду.

Але за останній рік Україна була на шпальтах світових ЗМІ не лише через процедуру імпічменту в США.

BBC News Україна зібрала основні кризи, які виникли в перший рік президентства Володимира Зеленського, та проаналізувала, як він їх долав.

А ще ми відправили запит до Офісу президента, у якому попросили Володимира Зеленського прокоментувати ці виклики та сказати: на фоні таких проблем, чи пожалкував він хоч раз про те, що пішов у президенти. І він нам відповів.

Минулого року Україна стала ключовою темою піврічної епопеї з імпічментом Дональду Трампу.

Вихідною точкою скандалу вважають літню розмову американського президента з Володимиром Зеленським, під час якої мова йшла про розслідування справи сина Байдена в Україні. Це сталося практично одразу після того, як Зеленський виграв президентські вибори в Україні.

Американська сторона навіть оприлюднила транскрипт скандальної розмови, що для самого Зеленського стало несподіванкою, адже Україна не давала згоди на публікацію своєї частини переговорів.

Після заяви інформатора про нібито тиск Трампа на українського президента за розслідування взялись в Палаті представників. Американського президента звинуватили за двома статтями – у зловживанні владою і тиску на Україну задля особистої політичної вигоди, а також у намаганні потім перешкоджати розслідуванню в Конгресі.

Саме в цей період до Києва їдуть журналісти з різних світових видань в гонитві за коментарями ключових фігурантів скандалу, а особливо – самого Володимира Зеленського. Та український президент займає позицію нейтралітету. Він відмовляється від інтерв’ю, а на запитання журналістів під час різних публічних подій відповідає дипломатично: “На мене неможливо тиснути”, “У нас дуже хороші стосунки” та “Ми незалежна країна”.

Опоненти почали вимагати від Зеленського пояснень та оприлюднення слідом за Білим домом стенограми розмови з американським президентом, а експерти попереджали про негативні наслідки такого скандалу, після якого Україна стала “токсичною” для США.

Директорка центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук перераховує негативні наслідки, які мала для України ця історія з Трампом. Зокрема, двосторонній порядок денний був маргіналізований та відтіснений на другий план. “Українське досьє стало професійним покаранням, а не винагородою для цілої низки американських урядовців та дипломатів. Свідченням цьому, наприклад, є неспроможність забезпечити достойну заміну Курту Волкеру на посаді спецпредставника Держдепартаменту”, – вважає експертка.

Але остаточно всі наслідки стануть зрозумілими вже після президентських виборів у США. “Україна балансувала на межі. Могло бути все значно гірше. А могло і б краще, якби з українського боку не робились речі, які були сприйняті президентом США як обіцянка розслідувати певні справи”, – каже пані Гетьманчук.

Сам Зеленський у відповіді на запит BBC News Україна зазначає, що “в міжнародній політиці треба завжди бачити позитивні результати та вміти не роздмухувати іскру”.

“Я завжди намагаюся зробити лимонад із лимона. Скільки б суджень, чуток та теорій не точилося щодо нашої розмови з президентом США і, попри те, що це вилилося в цілу історію імпічменту, в України залишилися добрі партнерські та дружні відносини зі США. Замість 250 мільйонів доларів військової допомоги ми отримали 400. До того ж тепер, упевнений, значно більше і американців, і європейців знайдуть Україну на карті світу”, – каже пан Зеленський.

Експерти припускають, що Зеленський під час розмови підігравав Трампу, бо хотів забезпечити візит до США та особисту зустріч з Трампом. Та за збігом обставин візит президента до Вашингтона, якого так хотіла команда Зеленського одразу після виборів, так і не відбувся.

Президент запевняє: “У нас обов’язково буде поїздка до Вашингтона. Але неправильно говорити про це під час пандемії коронавірусу. Нам треба здолати цей виклик усім разом, а потім говорити про повернення до звичайного ритму життя”.

Але експерти стверджують, що діалог на найвищому рівні після зустрічі в Нью-Йорку де-факто поставлений на паузу. “Україну після щонайменше двох переносів відвідав держсекретар США, але ми не побачили тут навіть віцепрезидента , не кажучи вже про президента. Що стосується візиту президента України у Білий дім, то негативним наслідком є те, що ми опинились у безпрецедентній ситуації, коли якийсь час краще не мати візиту до Білого дому, аніж мати”, – каже Альона Гетьманчук.

У грудні 2019 року Палата представників Конгресу США проголосувала за імпічмент президента Дональда Трампа, щоб відсторонити його з посади, але Сенат це рішення не затвердив. Так завершилася скандальна епопея, до якої була прикута увага всього світу і через яку Україна не зникала з перших шпальт світових видань пів року поспіль.

Рік тому фанати серіалу “Слуга народу”, можливо, чекали від Володимира Зеленського, який щойно став президентом, різких дій стосовно МВФ. Як у фільмі. Однак серіал – це вигадка креативних сценаристів, а реальність – набагато прозаїчніша.

Сьогодні країни охопила рецесія через коронавірус, світ поринає в нову економічну кризу, яка суттєво вдарить і по Україні. І в цій ситуації гроші МВФ є критично важливими. До того ж, саме до співпраці з фондом прив’язані й інші кредитні програми від міжнародних партнерів – Світового банку та ЄС.

Зеленський ще до перемоги на президентських виборах заявляв, що не збирається сваритися з МВФ, а його команда готова працювати з фондом “скільки потрібно”. Та попри це представники МВФ їхали на переговори до Києва з певними сумнівами.

Найперше через те, що занадто активізувався у публічному просторі Ігор Коломойський. Він під час президентських перегонів роздає наліво і направо інтерв’ю українським ЗМІ, в яких покладає великі надії на Володимира Зеленського. А ще подає до міжнародних та українських судів позови щодо законності націоналізації “ПриватБанку”.

Варто зазначити, що на порятунок цього банку держава витратила 200 млрд грн, а Коломойський зажадав компенсації в 2 млрд доларів за нібито “незаконну” націоналізацію.

В Офісі президента неофіційно визнали, що такі дії Коломойського справді турбують МВФ. На зустрічах представники фонду піднімають питання “ПриватБанку”, яке згодом таки прив’язують до обов’язкових умов надання наступного траншу Україні. І в Зеленського залишається два варіанти: або віддати ситуацію судам, які цілком можуть повернути банк Коломойському і цим самим перекреслити подальшу співпрацю з МВФ, або зберегти цю співпрацю і ступити на стежку війни з одіозним олігархом.

Судячи з подальшого розвитку подій, Зеленський обирає друге. Його фракція в парламенті приймає закони, необхідні для кредиту МВФ, зокрема, відкриває ринок землі та готує так званий “антиколомойський” проєкт. Останній можуть проголосувати вже у травні.

Сам олігарх не приховує невдоволення, називаючи такі дії Зеленського “шляхом в нікуди”, а закон “антиукраїнським”. “Торгівля суверенітетом та Конституцією за 30 срібників, правда, дуже дорогих”, – так коротко в інтерв’ю “НВ”він прокоментував закон, який захищає націоналізацію “ПриватБанку” та унеможливлює його повернення попереднім власникам.

Та в Офісі Зеленського пояснюють: цей закон не лише про “ПриватБанк”. “Важливо розуміти, що МВФ ніколи не говорить про якісь персоналії, це системний закон для оздоровлення банківської системи”, – пояснює в розмові з BBC News Україна заступник керівника ОП Юлія Ковалів.

За її словами, це останній пункт, необхідний для нової програми співпраці з фондом. “Зеленський і його команда готові приймати такі складні закони і рішення, які дуже потрібні для економіки. Це найбільша демонстрація впевненості для всіх міжнародних партнерів. Не тільки для МВФ”, – каже Ковалів.

Так чи інакше прийняття “антиколомойського” закону стане апогеєм в історії про націоналізацію “ПриватБанку” та “червоною лінією”, після якої Ігор Коломойський може остаточно піти в опозицію до Зеленського.

А уряд тим часом погіршує економічні прогнози. За новими розрахунками, ВВП країни впаде на 3,9%, інфляція складе 8,7%, а безробіття – 9,4%. При цьому середньорічний курс гривні буде 29,5 за долар. Але є і значно песимістичніші думки.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій прогнозує, що українська економіка суттєво постраждає від внутрішніх обмежень та зниження зовнішнього попиту.

Експерти очікують падіння реального ВВП на 5,9% у 2020 році. А виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко навела цифри, за якими при подовженні карантину на кілька місяців та за наявності програми МВФ, українська економіка може скоротитися на 9%, а курс гривні може сягнути 35 за долар.

Без підтримки МВФ та інших організацій девальвація гривні може сягнути до 50-80 грн за долар.

В цій ситуації економісти вказують на критичну важливість грошей МВФ, без яких Україну чекатиме економічна катастрофа.

“Дивився по телевізору, але досконально сказати, що це – не можу”, – так один перехожий у Житомирі восени 2019 року відповів на питання ВВС про те, що таке “формула Штайнмаєра”. Тоді про неї постійно говорили політики, писали ЗМІ та обговорювали учасники ток-шоу.

Ця формула вивела на вулиці сотні людей під гаслом “Ні капітуляції!”. Це були перші серйозні протести, які стали викликом для Зеленського та змусили його і представників команди виходити на ефіри і пояснювати людям, що ж таке погодила Україна та що означає “формула Штайнмаєра”.

Ця історія почалася ще в 2016 році, коли до Києва приїхали міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та Франції Жан-Марк Еро. Саме тоді німецький міністр за підтримки французького колеги запропонував “компромісний план”. Його суть – безпековий блок Мінських угод виконувати одночасно із політичним.

Тоді ці пропозиції не були закріплені на папері, їх лише запропонували сторонам конфлікту. Але після 2016 року Нормандські зустрічі припинилися, переговори по Донбасу застигли на місці.

Після приходу до влади команди Зеленського почалися певні зміни: Україні вдалося провести три обміни з Росією та самопроголошеними “ЛНР/ДНР”, відновити переговори у Нормандському форматі та зрушити з місця питання розведення військ. У Парижі Зеленський вперше проводить зустріч “віч-на-віч” з Володимиром Путіним.

Та найбільшого галасу наробило погодження “формули Штайнмаєра”. Саме це призвело до масових акцій не лише в столиці, а й в інших містах України. Учасники протестів виступили проти цього документу, а самого Зеленського звинуватили у зраді національних інтересів і капітуляції перед Росією.

Його попередник Петро Порошенко заявив з парламентської трибуни: “Ніякої “формули Штайнмаєра” не існує в природі. Це російська вигадка. Ніколи, до вчорашнього дня, жоден представник України ні письмово, ні в іншій формі, ніколи не схвалював “формулу Штайнмаєра”. За його словами, цей документ захищає російські інтереси.

У відповідь представники команди Зеленського та сам він на телеефірах наполегливо пояснювали – зради немає, а “формула Штайнмаєра” не призведе до послаблення позицій України. В Офісі президента неофіційно говорили, що протести підігрівають політичні опоненти, але навряд вони переростуть в Майдан. І поки в Парижі 9 грудня тривала зустріч Нормандської четвірки, на Банковій провели акцію, аби нагадати Зеленському про “червоні лінії”, які не варто перетинати.

В Офісі президента кажуть, що президент і сам чудово розуміє ситуацію. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак в коментарі BBC News Україна стверджує, що Зеленський встановив дві “червоні лінії”: виборів до отримання контролю над всім Донбасом і кордоном не буде, так само не буде ніяких компромісів щодо зміни Конституції, за виключенням реформи децентралізації. “Команда президента ніколи не відмовиться від прагнення знову об’єднати Україну та поновити її територіальну цілісність. Відмова від цього – також наша червона лінія”, – каже керівник ОП.

Але в опозиції цьому не вірять, а надто після ініціативи створити консультативну раду за участі представників Донецька та Луганська. Багато хто розцінив це як готовність Києва піти на прямі переговори з ОРДЛО задля швидшого проведення виборів.

“Він (Андрій Єрмак) переконує: окупаційний режим до призначення “консультантів” від ОРДЛО не матиме жодного стосунку. Авжеж, їх делегуватимуть Далай-лама, Ґрета Тунберг і Ліонель Мессі. А хто ж ще?”, – обурюється депутат від “Голосу” Сергій Рахманін. І додає, що для виконання умов для виборів на Донбасі мають пройти роки.

У відповідь в Офісі Зеленського запевняють, мова не йде про прямі переговори з “ЛНР” та “ДНР”, а про залучення до процесу “звичайних громадян України, які вимушено живуть в ОРДЛО”. Після суспільного резонансу документ про створення консультативної ради так і не підписали, процес поки поставили на паузу.

Ще рік тому під час виборчої кампанії експерти вказували на брак кваліфікованих кадрів в команді Зеленського. І хоча сам він заявляв, що має досвічену команду, згодом ця проблема таки дала про себе знати.

За перший рік на посту президент Зеленський встиг змінити секретаря РНБО, уряд, включно з прем’єром, та генпрокурора. А в розпал пандемії коронавірусу Україна має вже третього міністра охорони здоров’я.

Але найгучнішою стала інша відставка – “правої руки” Зеленського та людини, яка власне і переконала його іти в президенти, – Андрія Богдана. Він відповідав за всю внутрішньополітичну кухню в парламенті, контактував з урядом, займався кадровими питаннями, зустрічався з МВФ. Богдан був фактично “міністром з усіх справ”.

Сам Зеленський так пояснив BBC News Україна свої підходи в кадровій політиці: “Посада – не бонус і не винагорода, це, насамперед, відповідальність”. “Незамінних немає попри те, що вони є друзями, знайомими чи мали заслуги під час президентської кампанії. Незмінність курсу ми поєднуємо з можливістю швидкої заміни кадрів. Ті, хто не впоралися, можуть піти у відставку за пів року, три місяці або навіть місяць – незалежно від посади та минулих заслуг”. Тут він, очевидно, має на увазі Іллю Ємця, який у складні часи коронавірусу протримався на посаді менше місяця.

А на критику щодо кадрів відповів: “Я вважаю, що в нинішній моїй команді кожен – фахівець. А інші просто мусять швидко вчитися, у турборежимі. Або йти, якщо їм стало важко. За рік ми почистили кадри, ми залишили найкращих, набралися досвіду й тепер ще впевненіше зустрічаємо виклики. Для того й потрібна команда”.

Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва нещодавно опитав експертів про діяльність Зеленського і найгіршу оцінку за п’ятибальною шкалою йому дали за кадрову політику – 1,5 бала.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що це скоріше не криза, а невдача Зеленського. “Оновлення та перетасовка команди відбувалися у більшості українських президентів якраз наприкінці першого року або трохи пізніше. А от те, що це його головна невдача – це абсолютно факт”.

За його словами, кадрові проблеми у Зеленського були абсолютно неминучі і закономірні, тому що з самого початку у нього не було команди. Кадрові рішення приймалися поспіхом, а тому помилок було не уникнути.

При цьому експерт звертає увагу на інше – за цей рік Зеленський переоцінив кадровий підхід стосовно нових облич.

“З одного боку в нього була місія – привести до влади нові обличчя. Це була народна мрія та суспільні очікування перед президентськими виборами, щоб до влади прийшли нові замість старих. І Зеленський привів до влади нові обличчя. Але відбувалася руйнація міфу, і він вже сам не дуже вірить, що нові обличчя самі по собі змінять країну”, – каже пан Фесенко. Тому по-троху намагається балансувати, міксуючи молодість з досвідом.

Новий 2020 рік розпочався з трагічної новини – одразу після Різдва, 8 січня, в Ірані збили український літак авіакомпанії МАУ. Загинули 176 пасажирів і членів екіпажу, серед них – 11 українців.

Іранці від початку наполягали, що український літак впав через технічні причини. Лише 10 січня іранська влада визнала, що літак збили, а іранський президент Хасан Рухані у телефонній розмові з Володимиром Зеленським вибачився перед Україною. За збиття літака взяли відповідальність на себе військово-повітряні сили Корпусу вартових Ісламської революції – елітний підрозділ іранської армії.

Українська влада з самого початку була дуже обережна в коментарях щодо причин катастрофи. Це викликало шквал критики з боку опонентів, мовляв, весь світ заявив про іранську ракету, а Київ мовчав до останнього.

Та в команді президента переконують: діяли максимально оперативно та професійно. Секретар РНБО Олексій Данілов пояснив, що українська сторона мала докази ракетного удару по літаку ще до заяви Ірану, але свідомо про це не говорила публічно, аби змусити Іран зізнатися.

В коментарі BBC News Україна він каже: “Вважаю, що українська влада в умовах екстремального характеру й повної невизначеності зробила максимально можливе”. Завдяки цьому, підкреслює він, іранська сторона визнала свою провину, а тіла загиблих в короткі терміни повернули й передали рідним.

Розслідування катастрофи супроводжувалося скандалами: спочатку Іран відмовлявся віддавати “чорні скриньки” Україні, не хотів спільного розслідування та й з компенсацією родинам загиблих не все так просто. Влада досі веде перемовини по цих питаннях.

“Завдячуючи роботі українських фахівців на місті трагедії, були отримані важливі матеріали у справі, які дадуть можливість провести об’єктивне розслідування. До роботи були залучені й експерти СБУ, які надали нові дані, що дають змогу дещо по-новому підійти до питання розслідування”, – розповідає секретар РНБО. При цьому додає: “Поки не будуть з’ясовані всі обставини трагедії, покарані винні, родичам загиблих і державі Україна не буде виплачена компенсація, ця сторінка не перегорнута. Тож виклик ще триває”.

Україна в епоху коронавірусу входила яскраво. Чого тільки варті події в Нових Санжарах, де місцеві влаштували палкі протести через рішення влади поселити евакуйованих з Уханю в місцевому санаторії. Українці в ті дні – знову на шпальтах світових ЗМІ.

За іронією долі всі, хто приїхав з Уханю, виявилися здоровими, а перший випадок коронавірусу виявили в чоловіка, який приїхав з Італії.

З цього часу в країні починається операція “карантин”. Оглядаючись на сумний досвід Італії та розуміючи, що українська медицина не впорається з великим напливом хворих, влада припиняє авіасполучення з іншими країнами, забороняє в’їзд іноземцям, закриває торговельно-розважальні заклади та вводить обов’язкове носіння масок на вулиці.

Володимир Зеленський через день записує емоційні відеозвернення до народу, благає людей залишатися вдома, “бо пляжі ніхто не вкраде, а пісок вагонами ніхто не вивезе”. І кожен виступ завершує: “Бажаю вам 36,6”.

Життя всієї країни і кожного українця змінилося. Тепер за прогулянку в парку чи похід в церкву на Великдень поліція може оштрафувати. Люди змушені сидіти вдома в очікуванні завершення карантину. А тим часом щоденна кількість заражених зростає, коронавірус вражає всі області України.

Тести на коронавірус здає і сам Зеленський. “Сам я, звісно, проходжу тести на коронавірус, оскільки залишаюся на роботі й щодня зустрічаюся з різними людьми. Моє спілкування, зрозуміло, дуже обмежилося, коло людей, з якими зустрічаюся, – дуже звузилося. Частина офісу зараз на карантині, усі, хто заходить в Офіс, проходять температурний скринінг, ми забезпечили проходження тестів для працівників. Я сам проходив ПЛР-тест кілька разів. На щастя, усі – негативні”, – каже він в коментарі BBC News Україна.

Уряд намагається екстрено ухвалити зміни до бюджету, аби дати більше грошей медицині, закупити тести та медичні маски, яких на початкових етапах катастрофічно не вистачає. А в МОЗ суцільні кадрові зміни – до керма приходить вже третій міністр.

З міністром охорони здоров’я взагалі не складається, за це Зеленського критикують і в опозиції, і в його команді. Затягування із закупівлями критично важливих препаратів, відсутність захисту лікарів, які стрімко заражаються коронавірусом, вкрай низький рівень тестування на перших етапах і провальна комунікація з лікарями на місцях, які часто не знали, що і як їм робити, – це лише частина того, чим дорікають очільникам МОЗ, кандидатури яких погоджували в Офісі президента.

Опоненти закидають Зеленському неготовність дати відсіч таким викликам. В опозиційній “Європейській солідарності” заявляють, що влада не змогла забезпечити лікарів елементарним захистом, а останні два місяці, коли можна було краще підготуватися до пандемії, використала неефективно.

Сам Зеленський запевняє, що робить все можливе, аби знизити темпи зараження в Україні. Спецлітаки періодично привозять з Китаю та Південної Кореї тести, маски, дезінфектори та медобладнання, які розвозять по регіонах. Бюджетних грошей не вистачає, тому до справи долучили великий бізнес.

Щодо великого бізнесу – експерти помітили бажання Зеленського “жити в мирі” з олігархами. “Він не став слугою Коломойського, як переконували під час президентських виборів, але він і не хоче воювати з олігархами. Він хоче налагодити конструктивну співпрацю з ними”, – вважає Володимир Фесенко. Чи вдасться – це вже інше питання.

І на фоні всіх цих криз, які сталися лише за один рік, BBC News Україна запитала у Зеленського, чи пожалкував він хоч раз про те, що пішов у президенти. І ось що він відповів: “Щодо президентства, я не приховуватиму, що це нелегка робота. Вона дуже вимоглива та відповідальна. І саме тому я не маю права зупинятися чи здаватися. Ми зробили вже багато змін. На жаль, виклики, як, приміром, епідемія коронавірусу, дещо стишують наш турборежим. Але ми не зупинимося зміцнювати Україну”.

Але про дещо, зізнається Зеленський, таки жалкує: “Робота президентом забирає увесь мій час, і мені не вдається побути достатньо з родиною та дітьми. Я жалкую, що не можу бути поруч, поки вони ростуть, так часто, як би я цього хотів”.

А тим часом МВФ прогнозує найгіршу світову кризу за майже 100 років. Якою з неї вийде Україна і чи вийде взагалі – багато в чому залежить від наявності фахового уряду та згуртованої більшості в парламенті, яка готова вчасно реагувати на виклики. Не озираючись на покровителів та олігархів.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що Зеленському час зробити переоцінку і політичних, і кадрових пріоритетів та “оновити свою місію”. “Дива, на яке очікувало багато його прихильників, не відбулося. Але і катастрофи не сталося. Я думаю, що президентство Зеленського – це грандіозний експеримент, зі зміною еліт та намаганням прискорити розвиток української політики”. Чим він завершиться – час покаже, але вже зрозуміло, що Зеленський “має лідерські якості та не збирається здаватися”.

При цьому експерт прогнозує, що рейтинг президента, який попри все досі лідирує, буде падати через економічну кризу. “Розчарування в новому президенті – це теж закономірність в українській політиці. Тут Зеленський не виключення. Його рейтинги знижуються, але попри це залишаються достатньо високими. Але далі буде подальше зниження. І головний ризик пов’язаний не з епідемією, а з економічною кризою, яка судячи з усього, буде масштабною і глобальною”.

Журналіст Віталій Портніков теж вважає, що зовсім скоро рейтинг президента почне стрімко падати. “Поки що українці – про це теж свідчить соціологія – ще не стурбовані звільненнями і проблемами з підприємницькою діяльністю. Вони просто не розуміють, до яких наслідків можуть привести поєднання дилетантизму влади і епідемії. А ось коли після карантину розпочнуться масові звільнення і масове закриття бізнесів, рейтинг Зеленського почне виглядати інакше”, – – вважає він. І додає: “Ніякі відеозвернення вже не допоможуть: порожній холодильник здобуде остаточну і беззастережну перемогу над брехливим телевізором”.