Газета “День” має гарну традицію: підсумкову річну анкету з низкою цікавих питань, зокрема “кого вважаєте героєм та антигероєм року, що минув”. Зауважила, що відповідаючи саме на це питання за підсумками 2017 року, відповідь знайшлась особливо швидко.
Коли говорити про сферу моєї компетенції – зовнішню політику, то героєм цього року вважаю колишнього литовського двічі прем’єра, а нині депутата литовського сейму Андрюса Кубілюса, ініціатора так званого нового європейського плану для України (у народі – “плану Маршалла”). Та відданість справі України і якась непохитна віра в Україну – це те, що сьогодні бракує навіть багатьом українським діячам, не кажучи вже про міжнародних. Адже, невтомно мандруючи столицями світу заради коштів на втілення цього прогресивного плану в Україні, цей литовець промотує не тільки модернізацію нашої країни, він промотує віру в Україну.
Його колеги, литовські депутати, інколи в неформальних розмовах жартують: “Таке враження, що для Кубілюса не існує наразі інших країн у світі, крім України”. Українські урядовці та політики мають посилити український фланг політика: забезпечити позитивну відповідь не лише на запитання, чи готовий Захід надати Україні “Маршалл план”, а й позитивну відповідь на запитання, чи готова Україна прийняти “Маршалл план”. Передусім інституційно.
Антигероєм для України я назвала генерального секретаря Ради Європи Турберна Ягланда. Він, як і Кубілюс, також продемонстрував неймовірне завзяття. Тільки це завзяття спрямоване було на повернення голосу російської делегації до ПАРЄ (Парламентської Асамблеї Ради Європи) під час січневої сесії 2018 року. Колишній прем’єр-міністр Норвегії робив, здається, все можливе, аби допомогти Росії закріпити серед країн-членів Ради Європи переконання, що для того, аби санкції були зняті, непотрібно виконувати умови: досить лише вдатися до шантажу.
Він, на мою думку, своєю політикою задобрювання Росії серйозно підриває довіру та репутацію Ради Європи. Рада Європи не повинна стати трофеєм Росії. Саме під такою назвою півсотні європейських експертів звернулися до країн-членів Ради Європи з тим, щоби не допустити повернення голосу російської делегації до виконання Росією відповідних резолюцій цієї організації.