29-й саміт НАТО, що відбувся 11 — 12 липня на найвищому рівні за участю глав держав та урядів, приніс для України свої здобутки.
По-перше, у підсумковій декларації Альянс засудив незаконну анексію Криму, дискримінацію кримських татар, повторив, що «підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, Грузії, Молдови в межах міжнародно визнаних кордонів». НАТО закликало до повної імплементації Мінських угод усіма сторонами, підтримки зусиль у рамках Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи. В документі Альянс також закликає РФ припинити політичну, фінансову та військову підтримку збройним формуванням, припинити військове вторгнення в Донецьку та Луганську області, вивести війська, спорядження та найманців із території України. «У світлі підтверджених прагнень України приєднатися до членства в НАТО, ми дотримуємось рішень, ухвалених на бухарестському саміті та наступних самітах. Альянс також привітав «значний прогрес у вже втілених реформах, особливо нещодавнє ухвалення Закону про Вищий антикорупційний суд і Закону про національну безпеку.
По-друге, вчора в Брюсселі відбулося засідання Північноатлантичної Ради на рівні глав держав та урядів за участю України та Грузії, в якому взяв участь Президент України Петро Порошенко. Після цього заходу Генсек НАТО зробив заяву щодо відносин Альянсу з Україною. У ній серед іншого згадується, що учасники заходу обговорили перспективи миротворчої місії ООН на Донбасі та наголосили на тому, що вона має бути розміщена по всій зоні конфлікту, включно з українсько-російським кордоном.
По-третє, Президент України Петро Порошенко провів двосторонню зустріч із Генсеком Альянсу. «Пане Президенте, довгострокова мета України — приєднання до Альянсу. Фокус нині — на реформах. Ви здійснюєте важливий прогрес», — наголосив Столтенберг під час спільного з Порошенком брифінгу. Тим часом Президент України підтвердив, що інтеграція України до ЄС та НАТО є пріоритетом зовнішньої політики нашої держави, і що він має намір «закріпити цей стратегічний курс у Конституції України». Також він сказав, що розраховує на підтримку Альянсом розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.
По-четверте, як пише «Європейська правда» з посиланням на власні джерела, Петро Порошенко зустрівся з президентом США Дональдом Трампом, обговорив з ним проект «Північний потік-2» і подальшу співпрацю в оборонній сфері. Проте на момент підготовки номера офіційного підтвердження від Адміністрації Президента, що ця розмова таки відбулася, не було.
«НЕПРОВЕДЕННЯ КОМІСІЇ УКРАЇНА — НАТО КОМПЕНСУВАЛА ДУЖЕ ЧІТКА РИТОРИКА У ДЕКЛАРАЦІЇ ЛІДЕРІВ САМІТУ»
Альона ГЕТЬМАНЧУК, директор Центру «Нова Європа»:
— Враховуючи, що від початку Україна ставила за мету на Брюссельському саміті НАТО проведення Комісії Україна — НАТО на найвищому рівні, а також запрошення України долучитись до Програми посилених можливостей, було б лукавством називати цей саміт успішним для України. Однак назвати провальним його теж не можна.
Замість Комісії Україна — НАТО де-факто відбулось спільне засідання Комісії Україна — НАТО та Комісії Грузія — НАТО, і таким чином Президент України зміг взяти участь у саміті, попри угорське «вето». Непроведення окремої Комісії Україна — НАТО і відсутність спільної двосторонньої заяви за результатами цієї Комісії (натомість була заява головуючого) компенсувала дуже чітка риторика у декларації лідерів саміту напередодні.
Важливо, зокрема, що у декларації було підтверджено рішення Бухарестського саміту НАТО. Це вигідно вирізняє нинішній саміт від попередніх самітів НАТО, на яких не було консенсусу щодо підтвердження Бухарестської декларації (в ній йшлось, що Україна та Грузія будуть членами Альянсу), і, відповідно, вона й не була підтверджена. Бухарестське рішення було підтверджене і за результатами спільної зустрічі Північноатлантичної Ради з лідерами України та Грузії. Важливим є також зафіксований у заяві головуючого заклик звільнити українських політичних в’язнів, які утримуються РФ.
— Що варто робити Україні, щоб усе-таки долучитися до Програми розширених можливостей НАТО в майбутньому?
— У заяві головуючого чітко вказано, що НАТО визнає інтерес України в приєднанні до Програми посилених можливостей і розгляне це питання. Для того, щоб рішення було позитивним, має бути згода на долучення України з боку ключових європейських союзників НАТО. А для того, щоб була така згода, Україна має продемонструвати прогрес в реформуванні сектору безпеки та оборони принаймні на тому рівні, на якому продемонструвала Грузія. В українському випадку це, зокрема, виконання «Закону про національну безпеку» й реформування СБУ. Але насправді я не перебільшувала б значення участі України у цій програмі. Її додана вартість у контексті інтеграції до НАТО залишається сумнівною.
Що стосується вирішення непорозумінь з Угорщиною, то стратегія тут має бути одна — аргументований діалог у форматі, який буде найбільш переконливим для найвищого керівництва Угорщини. Очевидно, діалог на рівні міністрів закордонних справ з огляду на продовження токсичних заяв угорського міністра, себе вичерпав. Потрібно вирішувати це питання за посередництва США на рівні угорського прем’єр-міністра. Однак не забуваймо, що саміт НАТО був останнім реальним важелем впливу Угорщини на українське керівництво до президентських виборів в Україні. Більше таких важелів не буде.
Повну версію матеріалу читайте на сайті газети “День“
