Коментар Сергія Солодкого для “Сьогодні“.

Допоки поширюваний зі швидкістю лісової пожежі, коронавірус став для більшості країн світу великою проблемоюі великою бідою, в Москві побачили в пандемії великі можливості. Коронавірус став чудовим приводом (принаймні, так сподіваються у Москві) позбутися від санкцій.

Кремль, зрозуміло, не просто живе надією, а й активно працює над тим, щоб санкції були зняті. Сайт “Сьогодні” вже детально описував ситуацію з “гуманітарною військовою допомогою”, яку Росія надала Італії. Потім Москва відправила 60 тонн вентиляторів, масок, респіраторів і т.п. до Сполучених Штатів Америки, які вийшли на перше місце за кількістю хворих коронавірусом. У Росії всіляко наголошують, що допомога – нібито лише прагнення підставити дружнє плече громадянам найбільш постраждалих держав. Однак у світі мало хто сумнівається, що справжня мета “гуманітарних місій” – переманити світову громадську думку, яка сьогодні, переважно, підтримує санкції, на свій бік.

Втім, зрозуміло, що одними лише військовими літаками з вантажем вентиляторів цього не добитися. Тому в європейських країнах різко активізувалися прихильники зняття санкцій. Так, член міжнародного комітету Бундестагу, депутат від партії “Альтернатива для Німеччини” Вальдемар Гердт заявив, що санкції щодо Росії слід було б скасувати і раніше. Але у зв’язку з пандемією коронавірусу й очікуваними у зв’язку з цим втратами економіки Німеччини, питання стало вкрай актуальним. Подібні заяви пролунали і від деяких італійських політиків.

Але, мабуть, найбільш вагомим внеском до скарбнички Кремля став лист Генсека ООН Антоніу Гутерріша до лідерів G20, направлений ним напередодні саміту. “Я закликаю до скасування санкцій, запроваждених щодо країн, щоб забезпечити їм доступ до продовольства, основним медичним товарам і медичної допомоги в боротьбі з COVID-19. Це час для солідарності, а не для ізоляції”, – написав Гутерріш.

Володимир Путін миттєво вчепився за привід, також закликавши лідерів G20 “створити так звані зелені коридори, вільні від торгових воєн і санкцій, для взаємних поставок медикаментів, продовольства, обладнання та технологій” і “вичистити це суто гуманітарне питання від політичної лушпиння”.

При цьому російський лідер якось забув про іншу заяву Гутерріша, що прозвучало дещо раніше. В якому Генсек ООН закликав до глобального припинення вогнюв “гарячих точках”.

“Весь світ зіткнувся зі спільним ворогом – COVID-19. Вірус не має громадянства або етнічної приналежності … Я закликаю до негайного глобальному припинення вогню у всіх куточках світу. Прийшов час заморозити військові конфлікти і зосередитися на реальній війні за наші життя. Зараз людство потребує цього більше, ніж будь-коли” , – заявив Гутерріш.

Власне, така вибірковість Кремля в реакції на заклики ООН зайвий раз переконує світ в тому, що боротьба з коронавірусом для Володимира Путіна – лише привід, щоб “дотиснути” Захід і домогтися зняття санкцій. Свого часу Володимир Путін погрожував виставляти перед своїми солдатами українських жінок і дітей. Очевидно, зараз прийшов час прикриватися російськими жінками і дітьми. Хворими.

Зазначимо, що зараз питання санкцій для Росії дійсно набуває значення життя або смерті. Критичне падіння світових цін на нафту (російську Urals на експорт продають вже по негативній ціні) та інші сировинні ресурси, необхідність якось підтримувати економку і населення країни приголомшуючими темпами “з’їдають” запаси, накопичені протягом “ситих” років. При цьому санкції дуже серйозно обмежують можливості Росії в маневрах. Багато вже порівнюють умови, в яких опинилася сьогодні Росія, з тими, які в кінці 80-х привели до розвалу Радянського Союзу.

“Отже, нафту майже по 10, замість Чорнобиля – COVID-19, замість Афганістану – Сирія, слава богу, ГКЧП поки немає (або вже є?) – умови майже ідентичні” , – написав кілька днів тому на своїй сторінці в Facebook соратник президента СРСР Михайла Горбачова, російський історик Віктор Мироненко.

Очевидно, що в таких умовах Кремлю вкрай важливо домогтися скасування санкцій якомога швидше. Але чи вийде це у Путіна? Свою думку з цього приводу сайт “Сьогодні” попросив висловити наших експертів.

“Буде багато бажаючих скористатися моментом і послабити санкції”

Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру “Нова Європа”:

Росія дійсно торпедує питання зняття санкцій. Зокрема, піднімаючи в тій чи іншій формі на найвищому рівні. Тобто гачок вони вже закинули. Інша справа – хто на цей гачок впіймається. Очевидно, бажаючих є достатньо. І ту ж допомогу Італії можна розглядати в контексті прагнення Росії створити для себе відповідний інформаційний простір. При цьому Італія й раніше належала до держав, які досить прохолодно, і іноді навіть негативно ставилися до продовження санкцій. Тому очевидно, що і в подальшому ми побачимо безліч подібних заяв

Чи можна прогнозувати, що країни Європейського Союзу проявлять слабкість в цьому питанні? У міжнародних відносинах нічого виключати не можна. Тим більше ми знаємо, що і до пандемії продовження санкцій часом трималося на волосині, останнє продовження ЄС давалося дуже складно. І зараз звучать слова, що санкції і без пандемії не були б продовжені. Тому я згоден: буде багато охочих скористатися моментом і послабити санкції. Причому мова не тільки про Росію. Ті європейці, які мріяли про зняття санкцій, але не говорили про це публічно, також можуть зараз активізуватися.

Тому Україні слід постійно нагадувати європейським партнерам, особливо тим, хто піднімає питання про ослаблення санкцій, про те, що було раніше – санкції або порушення Росією міжнародного права. І просити прислухатися не до голосу Кремля, а скоріше до генсека ООН, який закликав до припинення конфліктів. І не німецькі та французькі політики повинні прислухатися до Кремля, а Кремль повинен прислухатися до ООН. Санкції – не самоціль. Санкції – це інструмент повернення Росії до дотримання норм міжнародного права. Ось про це Україна повинна постійно нагадувати європейським політикам. І, до речі, українські дипломати це роблять. Оперативно реагуючи на всі заяви та висловлені прагнення.

Але саме зараз я б не став нагнітати ситуацію. Правильніше було б констатувати: Росія хоче цього і працює над цим. Україна також працює – щоб питання про зняття санкцій міг підніматися лише після того, як Росія повернеться в міжнародне правове русло. І українські аргументи зараз більш зрозумілі і можуть бути більше почуті, ніж російські. Але це зараз.

 

“Зняття санкцій, пов’язаних з Донбасом, – це смерть Мінських угод”.

Володимир Фесенко, політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:

Очевидно, що тема зняття або ослаблення санкцій обговорюється. Саме з цієї причини наші дипломати виступили з різкою критикою цієї ідеї і заявили про неприпустимість зняття санкцій без виконання Росією Мінських домовленостей. І, до речі, не тільки дипломати: про це ж, можливо, не так прямо, але сказав на своєму останньому брифінгу глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Але ситуація тут двозначна. Наприклад, ідея зняття санкцій, яку озвучив генсек ООН, стосується ж не тільки Росії. Вона стосується Ірану, який є однією з найбільш постраждалих від коронавірусу держав. Стосується Північної Кореї. Адже, по ідеї, в питанні всіх санкцій повинен бути загальний принцип. А тому тут можливі і вже йдуть серйозні дискусії. І у мене є сумніви, що найближчими місяцями можуть бути якісь рішення з цього приводу. Занадто багато протиріч з питання санкцій, що застосовуються до різних країн, і питання їх скасування або ослаблення може стати причиною серйозної внутрішньої боротьби. Зараз в цьому мало хто зацікавлений.

Про що мова? У Штатах, наприклад, можуть висловлюватися думки: давайте з Росії знімемо санкції. Але не з Ірану – тут ані Трамп, ані велика частина істеблішменту на це не підуть. Я вже не кажу про санкції щодо Північної Кореї. У Європі зараз і без того достатньо своїх внутрішніх протиріч. А якщо ще тему санкцій підкинути – це глухий кут. Тому, гадаю, до того, як вирішиться ситуація з пандемією, піднімати тему санкцій ніхто не буде.

Але ось потім – цілком. Оскільки тема заявлена, оскільки її торпедують, зокрема, під соусом, що зняття санкцій допоможе розвиватися національним бізнесам, вона буде пропонуватися для вирішення.

Україна в умовах, що склалися, слід виступати категорично проти зняття санкцій. Оскільки, якщо ми не будемо реагувати, це посилить позиції Кремля. Який скаже: “Дивіться, Україна ж не заперечує. Тому треба знімати!” І треба розуміти, що зняття санкцій, пов’язаних з Донбасом, – це смерть Мінських угод.

За Крим були мінімальні санкції – персональні і політичні. І напевно Росія не наполягатиме на їх знятті. Але ось на, щонайменше, пом’якшення економічних санкцій по Донбасу Росії буде наполягати і далі.

 

“Росіяни чекають, що санкції будуть зняті до 2024-2025 років”

Ілля Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру “Український інститут майбутнього” :

Дискусії про ослаблення санкцій йдуть вже давно, щонайменше, півтора року. Росія не приховувала цієї своєї мети і раніше. А зараз просто ситуація сприяє тому, щоб підштовхнути європейців до цього кроку. Думаю, мова йде не про всі санкції: кримський пакет залишиться, ніхто не визнаватиме Крим російським. Але санкції по Донбасу – так. Я вважаю, що є досить висока ймовірність того, що їх можуть послабити. Не знаю щодо того, щоб зняти повністю, але послабити – цілком може бути.

Самі росіяни, наскільки я знаю, очікують, що санкції будуть зняті до 2024-2025 років. Принаймні такий висновок можна зробити з їхніх програм національного розвитку, в яких враховується, що до зазначеного терміну Росія вже не під санкціями. Але, не виключаю, питання буде вирішене швидше. Думаю, фактично вони вже домовилися, але формально їм потрібен привід якийсь. І, думаю, цей привід дасть сама Україна. Не коронавірус.

Тому що це так не працює: ось, епідемія, всі забули, знімаємо санкції. Санкції були запроваджені за певні дії, і Росія повинна демонструвати якісь кроки назустріч. І ось прогрес на переговорах ТКГ в Мінську, черговий обмін ув’язненими і т.д. – думаю, саме під цим соусом європейці будуть просувати ослаблення санкцій. Мовляв, дивіться, вони демонструють прогрес, давайте послаблювати санкції. А “коронавірусна історія”, думаю, не стане формальною причиною. Тобто не буде такого: ось, ви нам допомогли, у вас важке становище, ми знімаємо санкції.