“У квітні було засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС (18-19 квітня в Страсбурзі – Авт.). Там депутати прийняли рішення про те, що бажано, щоб саміт Україна-ЄС визнав європейську перспективу України. Це дуже сильний сигнал. Крім того , в преамбулі СА чітко записано, що СА не є кінцевою метою відносин Україна-ЄС. Це вже другий аргумент. З іншого боку у нас є відоме рішення ЄС грудня 2016 року, коли Брюссель, щоб пом’якшити риторику Нідерландів і закінчити процес ратифікації СА, прийняв рішення, котре серед іншого говорить, що СА не дає Україні право на членство в ЄС. Тому не складно припустити, що Голландія, посилаючись на це рішення, спробує відмовити Україні”, – вважає старший аналітик Центру “Нова Європа” Леонід Літра.
Щоправда, за словами Леоніда Літри, неготовність Брюсселя визнати за Україною перспективу членства може бути пов’язана з майбутніми виборами до Європарламенту 2019 року.
“Сьогоднішній склад європейського істеблішменту не хоче влазити в такі чутливі моменти на фініші своєї каденції. Та й у України, думаю, є більше очікувань вже від наступного складу органів ЄС. Практика показала, що, наприклад, з Дональдом Туском (головою Європейської ради – Авт.) у нас склалися дуже добрі відносини. Але вони не переходили в практичнішу складову. Я маю на увазі визнання перспективи членства. Хоча Туск (на торішньому саміті Україна-ЄС в Києві – Авт.) говорив, що визнає за Україною перспективу членства, але він особисто, а не ЄС офіційно”, – підсумував Леонід Літра.
