Інтерв’ю аналітикині Центру «Нова Європа» Маріанни Фахурдінової для 24 канал.

Коли Україна може розраховувати на надання статусу кандидата на вступ в ЄС?

Очікується, що ми зможемо отримати цей статус вже в червні цього року, коли відбудеться засідання Європейської Ради. Україна вже заповнила першу частину опитувальника Європейської Комісії щодо того, наскільки ми відповідаємо Копенгагенським критеріям вступу в ЄС. Серед них – політичні та економічні питання. Триває робота над закінченням другої частини опитувальника.

Після того як Європейська Комісія опрацює цей опитувальник, вона дасть рекомендації Європейські Раді. Остання на основі рекомендацій ухвалить відповідне рішення.

Українська сторона розраховує на те, що до визначеного раніше часу європейці встигнуть все опрацювати. І ми зможемо отримати бажаний статус кандидати на вступ до ЄС вже у червні.

Вступ до ЄС у 2024 році: наскільки він є реальним?

Я б тут підтримала позицію міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Він сказав, що вступ відбудеться 100%, це лише питання часу. Насправді робити якісь конкретні прогнози важко. Кожна країна проходить свій шлях, кожна країна по-різному підготовлена до того, щоб адаптуватися до процедур і стандартів ЄС, запровадити законодавство ЄС.

Тому тут з одного боку все залежатиме від того, наскільки Україна швидко буде готова довиконати “домашнє завдання” та довпровадити реформи. З іншого боку – від політичної волі самих європейців, від швидкості прийняття ними необхідних рішень.

 Що для нас означає нарада на Рамштайні?

За її результатами ми побачили зміну позиції деяких країн у питанні постачання нам зброї. Наприклад, Німеччини, яка оголосила про надання певних видів озброєнь. Хоча, раніше держава займала, м’яко кажучи, дуже обережну позицію стосовно цього.

Ми побачили координацію зусиль країн-членів НАТО та їх союзників (загалом у зустрічі брали участь міністри оборони 43-х держав – 24 канал). Це свідчить про те, що країни готові обговорювати російську загрозу, надавати нам допомогу та координувати її постачання.

Після цієї зустрічі постачання зброї має стати більш налагодженим і спрощеним. Крім того, в рамках цього майданчика зустрічі тепер відбуватимуться щомісяця, як було заявлено раніше. Відтак, навіть ті країни, які ще вагаються, чи варто постачати Україні зброю, будуть залучені до обговорення та, можливо, змінять свою позицію.

Що передбачає захист на період подання заявки на вступ до НАТО, про який просять шведи?

Хочу почати трохи здалеку. З того, чому, власне, ці дві держави взагалі заговорили про своє членство в Альянсі. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Фінляндія та Швеція захотіли убезпечити себе від загроз з боку Росії. В період подачі заявки і шведи, і фіни будуть найбільш вразливими до цих загроз. Адже, з одного боку, Стокгольм і Гельсінкі подадуть сигнал про готовність вступу до Альянсу, з іншого боку, не матимуть на час перехідного періоду натівської захисної парасольки. І в цей момент вони будуть найбільш вразливі.

Необов’язково, що Росія вдасться до військової сили, але вона може застосувати інші методи тиску. У зв’язку з можливістю чинення такого тиску Фінляндія і Швеція заявили, що потребують захисту.

Наскільки мені відомо, у Вашингтонському договорі немає пункту, котрий би передбачав механізм надання захисту державам-кандидатам у проміжний період. Однак, переговори про пошук рішення цієї проблеми вже тривають. Раніше повідомлялось, що США та Великобританія начебто готові надати відповідну допомогу. Втім, імовірно, тут радше йдеться про заходи щодо зміцнення безпеки, а не гарантії оборони.

До прикладу, країни-члени НАТО могли би на двосторонньому рівні або на рівні Альянсу посилити військову присутність поблизу територій цих країн чи провести поглиблені військові навчання за участі шведських та фінських солдатів. Крім того, оскільки Швеція і Фінляндія обидві є членами ЄС, то можуть розраховувати на допомогу інших-держав членів ЄС у випадку тиску Росії.

Коли слід очікувати вступу Фінляндії та Швеції до НАТО?

Вступ тієї чи іншої країни в НАТО залежить від її бажання та від згоди держав-членів Альянсу, яка є здебільшого політичним рішенням. Тому період від оголошення про бажання вступити в НАТО до самого моменту вступу тут значно коротший, ніж у випадку із ЄС.

Сьогодні абсолютна більшість держав-члені НАТО підтримують вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу.

Обидві країни планують подати заявку на членство вже у травні. У цей період запланований візит фінського президента до Швеції. Можливо, під час цього візиту сторони публічно оголосять про свої наміри. Нині у парламентах обох країн відбуваються дискусії щодо того, чи варто вступати до НАТО, чи потрібно шукати інші шляхи забезпечення безпеки.

Якщо активні обговорення закінчаться на користь першого варіанту, то варто чекати оголошення відповідних намірів вже у травні. Далі запуститься сама вступна процедура. Вона передбачає підписання та ратифікацію протоколу про приєднання усіма державами-членами Альянсу.

В НАТО вже кажуть, що процедура пройде доволі швидко. Обидві кандидатки тривалий час тісно співпрацювали з Альянсом, брали участь у спільних військових навчаннях. Набули високого рівня взаємосумісності, мають статус партнерів із розширеними можливостями т ає членами ЄС.

Як розуміти слова Руслана Стефанчука про те, що ми не будемо вносити зміни до Конституції й вилучати звідти положення про прагнення до НАТО?

Він мав на увазі, що надання нам безпекових гарантій і курс на набуття членства в Північноатлантичному альянсі не є взаємовиключними. Тобто, навіть якщо ми отримуємо гарантії безпеки зараз, то все одно цілком можемо прагнути членства в Альянсі у майбутньому.

Україна стане членом НАТО ще при наших із вами життях?

Якщо Україна сама не зверне з цього шляху, то це може відбутись відносно швидко. Ще до повномасштабного вторгнення Росії Україна вже непогано впроваджували необхідні для цього реформи.

Якщо Україна успішно продовжуватиме інтеграцію до ЄС, то питання демократичного розвитку, верховенства права та ринкової економіки будуть закриті, адже Україні необхідно буде провести відповідні реформи для вступу в ЄС.

Оборонні питання закриваються зараз. Україна демонструє, що в неї сильна армія з унікальним бойовим досвідом, якого немає в армій держав-членів НАТО. Російське вторгнення також пришвидшило процес набуття сумісності України з Альянсом. Йдеться про пришвидшений перехід українських військових з радянського озброєння на озброєння НАТО в умовах війни.

Гадаю, якщо або точніше коли ми переможемо та вступимо до ЄС, питання вступу до НАТО може вирішитись доволі швидко.