Блог Тетяни Левонюк про вибори у Словаччині.

Перебуваючи влітку у Братиславі, спілкувалася не тільки з місцевими експертами, але і пересічними громадянами, щоб краще зрозуміти, які проблеми їх хвилюють (власне, ці занепокоєння не змінилися і під час виборів: передовсім, це глибоко вкорінена корупція; зв’язки між мафією та часткою владної еліти і правоохоронних органів; наслідки вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої, що спричинило значні зміни на словацькій політичній арені).

Більшість співрозмовників покладали надії на те, що ці зміни завершаться парламентськими виборами, на яких перемогу отримає опозиція. Так і трапилося, адже беззаперечну перемогу отримала партія “Звичайні люди та незалежні особи” (OĽaNO) на чолі з Ігорем Матовичем, набравши більше 25% голосів. Отже, зміна словацького політичного курсу відбудеться, але наслідки цієї зміни не такі однозначні…

Декілька думок після виборів:

• Вибори протесту

Ці вибори ознаменувалися гучною перемогою опозиції. Партія SMER-SD, яка домінувала у політичному житті Словаччини з 2006 року (з перервою у 2010-2012 рр.), програла вибори. Не допомогли ні заміна Фіцо Петером Пелегріні на посаді прем’єр-міністра, ні спроба заборонити проведення опитувань громадської думки за 50 днів до виборів, ні оголошення подвоєння сімейних надбавок та додавання ‘13-ої пенсії’. А колишній партнер по коаліції правоконсервативна Словацько-національна партія (SNS) на чолі з Андреєм Данко взагалі не потрапила до парламенту.

• Екстремізм в Словаччині

Справа бізнесмена Маріана Кочнера, звинуваченого у вбивстві Яна Куцяка, має дві сторони медалі. З одного боку, зросла підтримка демократичних партій, а з іншого, спостерігалося посилення позицій екстремістської партії Котлеби як противника системи. Наприкінці 2019 року партія “Народна партія – наша Словаччина” (LSNS) за результатами опитувань посідала друге місце. Це мотивувало як опозицію, так і виборців сприяти зниженню рейтингу цієї партії. Теж саме відбувалося у 2016 році під час місцевих виборів, коли кандидати від демократичних сил об’єдналися, щоб не допустити посилення позицій фашистів. Врешті-решт ця партія пройшла у парламент, набравши менше 8 % голосів.

• Виборча кампанія OĽaNO

Кілька місяців тому партія-переможниця користувалася підтримкою лише третини виборців від тієї кількості, яка її зрештою підтримала. Втім, партійна кампанія на тлі популістської антикорупційної риторики виявилася дуже ефективною. Приміром, Ігор Матович поїхав у Канни, щоб відвідати віллу колишнього міністра фінансів та члена SMER-SD. Відео, яке він зняв перед цим будинком, розпочалось зі слів “Бонжур, мафія” – його переглянули більше 1,6 мільйонів разів. OĽaNO також розпочала електронне голосування за одинадцять визначених тем-пріоритетів, заявивши, що його результати є обов’язковими для майбутніх переговорів щодо коаліційного уряду.

• Сегментований словацький політичний простір

Велика кількість опозиційних партій збільшувала ймовірність того, що частина їх не подолає п’ятивідсотковий бар’єр на виборах 2020 року. Так, нові партії утворили коаліцію PS-SPOLU, а екс-президент Кіска – власну політичну силу Za ľudí. Опозиційний табір також включав SaS (ліберальну правоцентристську партію), вищезгадану OĽaNO та Християнсько-демократичний рух (раніше кілька разів входили до урядових коаліцій). Для збереження голосів восени 2019 року опозиція розпочала переговори про передвиборну співпрацю, але вони так і не принесли результатів. Як наслідок, до парламенту не пройшла коаліція новостворених ліберальних партій SPOLU та Прогресивна Словаччина (віце-президентом якої була Зузана Чапутова), не добравши лише 926 голосів, та Християнсько-демократичний рух.

• Непередбачувана OĽaNO

Матович та його партія найкраще зрозуміли та використали хвилю гніву громадськості з приводу корупції. Під час виборів він також закликав до істотної зміни курсу країни та припинення правління SMER-SD. Але його позицію щодо питань (окрім корупції), визначити непросто. У партії немає цілісного бачення. Власне, так вона може переключатися між різними установками, зберігаючи антикорупційну лінію. Хоча саме Матович, найімовірніше, стане новим прем’єр-міністром. Він зміг ефективно підійти до виборців, які розчарувалися у політиці. Втім, Матович залишається доволі непередбачуваним, тому незрозуміло, наскільки ефективним буде новий уряд.

• Tricky coalition

Склад наступного уряду Словаччини більш-менш зрозумілий. Хоча тріо OĽaNO, SaS та Za ľudí отримало більшість із 78 народних депутатів (із 150), лідер OLANO оголосив про бажання посилити коаліцію, щоб отримати більшість із 90 голосів, необхідних для внесення змін до Конституції. Поки невідомо, чим закінчаться переговори із позасистемною партією Бориса Коллара «Sme Rodina» (“Ми – сім’я”), представники якої часто голосували разом зі SMER-SD та LSNS у парламенті, а їх партнерами на рівні ЄС є крайньо-праві євроскептики. Долучення цієї партії розширить розбіжності між набором партій, які, крім прихильності до усунення від влади SMER-SD, мають небагато спільного. Результати парламентських виборів у Словаччині демонструють, що глибока корупція знищила довіру до держави і більшість виборців бажає глибоких змін та реформ. Але, чи буде сталою та ефективною партійна домовленість?

• Дежавю

Під час спостереження за парламентськими виборами у Словаччині полишало враження, що щось подібне я вже бачила. Стиль виборчої кампанії партії-переможниці, її протестний характер, експлуатація ідеї позасистемності, лідер партії – телевізійний магнат, алеякий виступає як “звичайна людина”… Це частково дублює українські реалії. Щоправда, Ігор Матович в політиці більше 10 років – і в словацькому парламенті буде сформована коаліція декількох партій.

Отже, буде цікаво спостерігати за формуванням правлячої коаліції та її першими діями. Поки був зроблений крок у правильному напрямку, але як показує історія, інколи за одним кроком вперед йдуть два кроки назад…”