Що мають зробити українці, аби подолати ментальний бар’єр з Європою? Чому нам важливо перемогти страх перед «іншим»? Як зруйнувати стереотипи щодо Європи та самих себе? Про це йшлося під час дискусії «Нова Європа: Чи може духовність перемогти популізм?» за участі владики Бориса (Ґудзяка), президента Українського католицького університету та Мар’яни Савки, поетеси, письменниці, співзасновниці «Видавництва Старого Лева». Дискусію модерувала Катерина Зарембо, заступниця директора Центру «Нова Європа».
Цей захід став продовженням презентацій-дискусій навколо збірки есеїв українських інтелектуалів «Нова Європа».
«Наразі в Європі тривають пошуки майбутнього. Ми бачимо, що Стара Європа змінюється і, можливо, зникає, а на її місці постає Нова Європа. Різні європейські лідери пропонують свої бачення цієї Нової Європи. І ми, Центр «Нова Європа», подумали про те, що Україна зараз також має нагоду виступити зі своїм баченням. Ми вирішили оголосити ініціативу з підготовки візії Нової Європи, в рамках якою ми робимо низку публічних заходів, як-то соціологічні опитування, дискусії у Києві та регіонах. Книгою «Нова Європа» ми запросили долучитись до пошуку цієї візії українських лідерів думок», – зазначила Катерина Зарембо у вступній промові.
Владика Борис звернув увагу, що наразі головні зміни у Європі можна побачити на прикладах трансформації ставлення європейців до таких феноменів, як смерть та вічність:
«Час біжіть і все, що живе, змінюється. Минуле залишається у минулому і постає щось нове. Чи це означає, що вся Стара Європа зникає? Це ми ще побачимо, але зміни відбуваються доволі радикально. Одна з фундаментальних змін у Європі – це зміна ставлення до часу, вічності та смерті. Наразі мені здається, що Європа не дає собі ради з феноменом смерті, Європа вже не має есхатології. Тепер смерть – це крапка, кінець, тупик, прірва. Але вся європейська цивілізація була побудована на понятті вічності, і дуже багато змінюється, коли смерть сприймається як тупик».
«Сьогодні люди у європейській культурі не знають, що робити, коли хтось помирає. Вони панічно бояться і паралізуються перед тілом людини та необхідністю зайнятися похоронними процедурами. Це є знаком абсолютної поразки. Його треба якось закривати, інституалізувати, припудрювати, щоби він не був сирим та холодним, бо за ним нічого вже не існує», – додав президент УКУ.
Проте він зауважив, що страх сам по собі не є чимось поганим і його можна здолати за допомогою довіри:
«Страх не є якоюсь патологією. Він навіть нас захищає від певних речей. Сьогодні дуже важливо долати страх довірою. Є дуже багато страху перед «іншим», який оповити стереотипами. Страх спадає, коли налагоджуються добрі стосунки».
У свою чергу, Мар’яна Савка навела приклад, чим саме Україна може зацікавити Європу:
«Ми маємо запитувати себе самих: що ми можемо дати Європі? Чи хочемо або чи готові ми дати щось Європі? Наразі ми живемо у тій час, коли і Україна, і Європа шукають свої нові ідентичності. Певним вододілом для нас став Євромайдан, коли ми зрозуміли, що основою системи цінностей має бути саме людська гідність. Європі теж потрібно це зрозуміти, і саме в цьому ми можемо бути їй цікавими. Цей феномен гідності існує в наших людях та наших культурних надбаннях. Як видавці, ми бачимо зацікавленість Європи у нових ідеях, які можуть створювати українці. Українці з цікавими та сильними ідеями можуть бути потрібні Європі».
«Також українці потрібні Європі для певного балансу. Європа зіткнулася з деякими проблемами, які ще важкі для нашого усвідомлення. Наприклад, це є питання мігрантів, тобто людей з іншими цінностями, які стають частиною Нової Європи», – додала письменниця.
За її словами, однією з головних проблем українського суспільства є порушення внутрішніх комунікацій:
«Комунікація – найважливіший інструмент сучасності. Насамперед, треба навчитися чути, що відбувається всередині нашої країни. У нас порушена комунікація між політичними елітами, між бізнесовими елітами та українським народом загалом. Це так само заважає відчути нам, що відбувається в Європі. Також ще однією проблемою у сфері комунікацій є те, що ми дуже зашлаковані різними стереотипами. Про Європу ми теж думаємо у системі певних стереотипів і насправді вона може виявитись для нас чимось зовсім іншим».
Фотографії надані «Видавництвом Старого Лева»
