Частка товарів Євросоюзу, які 2014 року опинилися під забороною експорту до Росії, дуже незначна і становить усього 0,3% експорту ЄС-28 до РФ. Топ-5 країн, на які найбільше вплинуло скорочення експорту до РФ у 2014–2017 роках, — Литва (5% скорочення), Естонія (4,3%), Фінляндія (4%), Словаччина (3,7%) та Латвія (2,5%), тобто ті країни, які не виступають проти санкцій. Натомість країни, від чиїх політиків час від часу можна почути заяви про припинення санкцій, відчули значно менше скорочення: у Німеччині — на 1,3%, в Італії — на 1%, у Франції — на 0,6%. Про це заявили представники Центру «Нова Європа» 5 грудня у рамках круглого столу «Санкції проти Росії: як втримати європейську єдність?».
Учасниками круглого столу були: Катерина Зарембо, заступниця директора Центру «Нова Європа»; Ернст Райхель, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні; Сергій Лещенко, Заступник керівника Головного департаменту з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції, Адміністрація Президента України. Ласло Чаба Пап, Заступник Глави місії Посольства Угорщини в Україні; Міхал Гєргонь, Заступник Глави місії Посольства Республіки Польща в Україні; Александер Маркус, Голова Правління Німецько-Української промислово-торговельної палати; Маргус Сярглепп, Заступник Глави місії Посольства Естонської Республіки в Україні; Тетяна Левонюк, аналітикиня Центру «Нова Європа»; Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.
На початку заходу Тетяна Левонюк представила основні висновки аналітичного коментаря Центру «Нова Європа» «Хто перший: Які країни наважаться порушити єдність європейського союзу щодо санкцій проти Росії?».
Пропонуємо до вашої уваги основні тези спікерів презентації дискусійної записки.
Ернст Райхель, Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні
З часом негативний вплив антиросійських санкцій став менш відчутним для країн ЄС.
- «У часи, коли санкції тільки запровадили, було помітно, що вони – недраматичні. Але з іншого боку був шок, коли ці санкції набули чинності. Протягом років компанії, на які санкції вплинули безпосередньо, надолужили свої втрати через диверсифікацію. На початку історії з санкціями у 2013 ефект був помітнішим, ніж у 2017».
Макроекономічний рівень не показує дійсні збитки країн ЄС від санкцій. Найбільше від санкцій постраждали конкретні фірми, для яких російський ринок є необхідним.
- «Деякі бізнес-галузі, деякі регіони Європи постраждали більше, оскільки вони відчутно залежать від торгівлі з Росією. У Німеччині це суднобудування. Втрати видно на рівні конкретних фірм, а не на рівні агрегованих статистичних даних. Ефект для фірм був драматичним та ставив під сумнів їхнє існування».
Сподівання українського суспільства щодо санкцій ЄС проти Росії часто не відповідають реальності: у демократичних режимах подібні рішення активно дебатуються, зважуються втрати та вигоди.
- «Тут люди тяжіють до того, що запросто висувають вимоги до країн-членів ЄС. Але вони не дуже переймаються питанням, чи ці вимоги реалістичні з політичної точки зору, чи їх дійсно можна реалізувати. Наразі дебати у Євросоюзі не так стосуються запровадження нових санкцій, як намагання захистити обмежувальні заходи, що вже існують. Необхідно бути обачним з санкціями. Треба обирати такі галузі, де можна нанести втрати, але не нашкодити собі занадто сильно».
Сергій Лещенко, заступник керівника Головного департаменту зовнішньої політики АПУ
Вимушена диверсифікація ринків експорту для країн ЄС забезпечила і нові ринки, і зберегли російський для майбутньої торгівлі.
- «Російська влада намагається максимально грати на дилемі вибору між економічною вигодою та цінностями. Саме з цією метою були запроваджені контр-санкції. Такий крок був неочікуваним для представників ЄС. Але диверсифікація експорту врятувала ситуацію. Після відновлення територіальної цілісності України та знаття санкцій, російський ринок знову відкриється для країн-членів ЄС. Тобто європейські компанії не лише отримали нові ринки, а й потенційно зберегли російський».
Пріоритетом для української влади є робота над «пакетом азовських санкцій».
- «Він включає в себе розширення санкцій, які вже були запроваджені Європейським союзом, через незаконне будівництво керченського мосту. МИ також очікуємо рішення Ради ЄС стосовно незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Президент запропонував на розгляд списки осіб та кораблів, які були причетні до акту агресії, а також суддів та прокурорів, які брали участь в судових процесах щодо арешту наших моряків».
Ласло Чаба Пап, заступник Посла Угорщини в Україні
Угорщина підтримує єдину відповідь держав-членів ЄС на незаконні дії РФ в Україні (окупацію Криму та Донбасу, агресію в Азовському морі).
- «Санкції мають служити меті повернення територіальної єдності України. Меті, відповідно до якої українці зможуть обирати модель розвитку, політичну та економічну модель. Угорщина підтримує єдність ЄС у питанні санкцій. Саме тому я вважаю, що 13 грудня буде вашим щасливим днем».
Міхал Гєргонь, заступник Посла Польщі в Україні
На відміну від ЄС, Росія запроваджує санкції, які шкодять власним громадянам.
- «ЄС, на відміну від Російської Федерації, завжди намагався знайти таке рішення, що буде найменш шкідливим для наших громадян. Звичайно, російські контрзаходи вдарили по багатьом експортерам з Європи. Але головна проблема полягає в тому, що контрсанкції Росії б’ють по їхньому суспільству. Уряд у Москві не бере до уваги питання добробуту своїх громадян».
Александер Маркус, голова правління Німецько-Української промислово-торговельної палати
Політична значущість антиросійських санкцій переважує ті економічні втрати, яких зазнають держави Євросоюзу через обмеження торговельних відносин з РФ.
- «Аналізуючи на санкції, можна виокремити два ефекти. Перший – це торгівля. Але вони впливають і на закордонні компанії, що працюють всередині країни. Не всі німецькі підприємці торгували з Росією. Вони також інвестували в РФ. Але ці санкції – питання політичне. А економіка має підлаштовуватися під наявну ситуацію».
Маргус Сярглепп, заступник Посла Естонії в Україні
Якщо сусідні держави розходяться у площині цінностей, економічно співпрацювати вони не можуть.
- «Оскільки Естонія сусід Росії, високий експорт на російські ринки – цілком очікуваний. Але є економічна реальність, і політична. Ми ухвалюємо певні рішення, спираючись на наші цінності. І якщо наш потенційний партнер не розділює з нами цих цінностей, ми рухаємося у різних напрямках. Шляхи Естонії та Росії в економічному сенсі вже давно розійшлися».
Марія Томак, експертка програми USAID «Права людини в дії», координаторка медійної ініціативи за права людини
Україні необхідно вдосконалити свою санкційну політику.
- «Сподіваємося, що певні зміни до санкційної політики все ж таки будуть внесені. Це дозволить Україні ефективніше просувати санкції проти осіб, які причетні до порушень прав людини на міжнародному рівні».
Через напад на українських моряків у Керченській протоці обмежувальні заходи має розширити і ЄС.
- «Ми вже бачимо там численні порушення: недопуск адвокатів до поранених моряків, хибна кваліфікація справ (ці особи мають бути визнаними військовополоненими. Натомість Росія їх звинувачує в кримінальних правопорушеннях). Ми можемо вже говорити про залучення суддів і прокурорів, хоч слідча група залишається невідомою. Безумовно, ці люди мають потрапити під санкції. І що важливо – в цьому процесі ми бачимо ті самі прізвища, що й раніше. Наприклад, суддя Можилянський, який брав участь у забороні меджлісу, та інших політично мотивованих процесах. Це один з ключових моментів у процесі запровадження персональних санкцій».
