Центр «Нова Європа» продовжує інформувати про публічну дискусію після перегляду документального фільму про “Північний потік-2”, яка була організована спільно з Представництвом Фонду Фрідріха Науманна в Україні 26 червня. Наразі до вашої уваги пропонуються ключові тези спікерів.
Олена Зеркаль, заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції
Проект газопроводу “Північний потік-2” є питанням безпеки як України, так і Євросоюзу.
- «Цей проект (“Північний потік-2” – ЦНЄ) залишається питанням безпеки, не тільки для України, але й для Європи в цілому».
Запуск “Північного потоку-2” може скоротити обсяг транзиту російського газу через територію України.
- «Німеччина та інші держави, які зацікавленні у цьому проекті, наполягають, що він є суто комерційним. Я не можу з цим погодитись, оскільки газопровід “Північний потік-1” також презентувався, як суто комерційний проект, що не вплине на обсяг транзиту газу через територію України. Однак після запуску “Північного потоку-1” транзит російського газу територією України скоротився».
Україна може погодитись на будівництво “Північного потоку-2” при умові, якщо на цей газопровід буде поширюватись законодавство ЄС.
- «Чи маємо ми план “Б” щодо “Північного потоку-2” — це таке філософське питання. Звичайно, ми думаємо про можливість плану “Б”, втім, якщо російський трубопровід буде працювати на тих самих умовах — умовах, які рекомендовані всією Європою для всіх європейських трубопроводів, коли європейське законодавство буде поширено на “Північний потік-2”, а Україна стане частиною європейського внутрішнього газового ринку. Отже, в тих самих всеосяжних та зрозумілих умовах, де “Газпром”, “Роснефть” або інші матимуть можливість постачати газ так, як роблять це будь-які трубопроводи, на тій же ділянці, на якій вони могли б доставити газ через Україну… це буде прийнятний варіант».
У майбутньому Росія може продовжувати використовувати перебої з постачанням газу через Україну для дискредитації Києва перед Євросоюзом.
- «Хто може гарантувати, як себе далі поводитимуть Путін і Росія, та які обсяги будуть в український газотранспортній системі після 2020 року? В нас вже є досвід з Будапештським меморандумом в обмін на добровільне ядерне роззброєння. І що сталося? Де ці гарантії? Те саме може статися і з “Північними потоком”. Коли ми проводили переговори про асоціацію з ЄС в 2009-2010 роках, Єврокомісія наполягала на створенні запасу газу на 10 днів на весь обсяг постачання газу через Україну, як гарантії проти перебоїв у постачанні. Нам було складно пояснити, що не Україна була причиною цих перебоїв. В наші часи, коли фейкова інформація може бути використана будь-яким політиком на виправдання своїх дій, жодна гарантія працювати не може».
Ернст Райхель, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні
Газопровід “Північний потік-2” не є урядовим проектом Німеччини.
- «”Північний потік-2″ не є проектом Федерального уряду Німеччини. Ми докладаємо зусиль, щоб транзит газу через Україну після 2019 було продовжено. Це було головною темою розмов міністра економіки Альтмайера у Києві та Москві у травні».
Заяви голови комітету акціонерів російсько-німецької компанії Nord Stream AG Гергарда Шредера є його приватною думкою, а не офіційною позицією Берліна.
- «Важливо розуміти, що наразі німецький голос не є лише голосом самого Шредера. Він не говорить за всю Німеччину, за весь німецький уряд. Він говорить лише за себе. Він залежний від того, де він працює. Тому я прошу не плутати пана Шредера і німецький уряд».
Німеччина не може на законодавчому рівні заборонити будівництво “Північного потоку-2”.
- «Ті, хто говорить, що Німеччина може заборонити проект: будь ласка, покажіть закон, який дозволяє це зробити».
Калле Паллінг, депутат парламенту Естонії, голова комітету з питань ЄС
Євросоюз може зазнати економічних втрат, якщо “Північний потік-2” не буде залучений до спільного енергетичного ринку ЄС.
- «Я думаю, ми могли би поглянути на історію поведінки Російської сторони. Але я би хотів наголосити і на ще одному. З точки зору організації європейської газотранспортної системи та газового ринку немає нічого поганого в тому, щоби побудувати новий газопровід. Але якщо він не буде залучений до спільного енергетичного ринку Європи, це буде неправильно. Ми не отримаємо кращої ціни на газ для всіх споживачів».
Проект “Північний потік-2” не несе переваг для газового ринку ЄС.
- «Я не підтримую просування “Північного потоку-2”, бо немає жодного чіткого сценарію про загальні переваги для європейського газового ринку. Через Україну до Європейського Союзу постачається десь 40% газу. Всі сторони повинні мати рівний доступ до цієї газової інфраструктури та до газового ринку. А ціни мають формуватися прозоро, як на біржі. Якщо ціни будуть формуватися непрозоро, це погана ідея».
Крістіан Тріппе, журналіст DW, автор документального фільму про “Північний потік-2”
Серед європейських гравців ставлення до проекту “Північний потік-2” доволі неоднозначне.
- «Деякі кажуть, що це бізнес-рішення, а інші називають найгіршою помилкою Німеччини. Саме тому ми потребуємо діалогу між країнами».
Давати згоду на інтерв’ю щодо “Північного потоку-2” відмовлялися не лише урядовці в Німеччини, але й також у Польщі.
Також до вашої уваги повний фотозвіт із заходу
