10 грудня Центр «Нова Європа» організував презентацію результатів соціологічного опитування «Зовнішня політика і безпека. Настрої українського суспільства». У події взяли участь представники дипломатичного, експертного і медійного середовища.

Детальні результати опитування доступні на сайті Центру «Нова Європа».

У межах опитування було охоплено широкий спектр зовнішньополітичних та безпекових питань: зокрема, гарантії безпеки для України, формати вступу до НАТО, вступ до ЄС, передумови для початку потенційних переговорів щодо завершення війни, рівень довіри до закордонних інституцій та лідерів тощо.

Фредрік Весслау, Почесний співробітник Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS), виступив в ролі експерта-спікера під час події. Нижче найцікавіші месиджі від запрошеного аналітика:

• Що дійсно вразило мене цьому опитуванні – суміш оптимізму та песимізму. Та я б сказав, що це суміш реалізму та надії. Це досить вражаюче, як, здебільшого, українці мають дуже тверде розуміння ситуації під рукою і дуже гарну інтуїцію про те, що можна зробити і що не можна зробити, і що також потрібно.
• Членство України в НАТО є найкращою гарантією безпеки. Швеція та Фінляндія після лютого 2022 року швидко дійшли висновку, що перебування в сірій зоні між Росією та НАТО означає неприйнятно високий ризик вторгнення. Відчуття нейтральності чи позаблоковості після лютого 2022 року зникло, і якщо це справедливо для Швеції та Фінляндії, то, очевидно, є таким і для України.
• Ключова тема  – як Україні отримати членство в НАТО, поки у країні війна. Важливе питання, яке є і в результатах опитування, – це варіанти треків до членства та варіанти вступу. Проте спочатку необхідно виконати певну просвітницьку роботу, аби роз’яснити, як запрошення до НАТО, процес вступу та саме членство сприятимуть припиненню війни. Що це деескалація, а не ескалація.
• У цьому опитуванні є питання про поступовий або частковий вступу до НАТО з обмеженням застосування Статті 5 до всієї території. Це також надзвичайно важлива дискусія, яку необхідно провести. Я не думаю, що на Заході хтось очікує, що Київ формально відмовиться від територій, які перебувають під російською окупацією. Але все ж в реальності Росія контролює ці окуповані території. Отже, як з цим бути? У цьому випадку «західнонімецька» модель вступу до Альянсу може стати варіантом рішення.
• Якщо говорити про членство в ЄС і НАТО, то, очевидно, що не існує формальної вимоги до нового члена ЄС бути також членом НАТО. Це не є обов’язковою умовою в будь-якому формальному чи юридичному сенсі. Але якщо уявити, що через кілька років приймається остаточне рішення зробити Україну членом ЄС, а Україна знову опиняється під загрозою російського нападу, дуже важко повірити в те, що європейські лідери підуть на такий розвиток подій. Отже, з політичної, практичної точки зору, потрібно Україну прийняти до НАТО, щоб вона могла стати членом ЄС.
• Трамп пообіцяв, що закінчить війну за 24 години, не повідомляючи жодних подробиць. Такою була його обіцянка. Але я вважаю, що він досить скоро зрозуміє: Москва має настільки далекосяжні вимоги, що навіть адміністрація Трампа буде не в змозі їх прийняти. Таким чином, дуже скоро може скластися ситуація, коли адміністрація Трампа надаватиме Україні додаткову підтримку, наприклад, більшу військову допомогу, щоб посилити тиск на Росію , щоб вона була змушена укладати угоди.
• Аби переконатися, що адміністрація Трампа продовжить підтримувати Україну, Європа має активізуватися та бути більш залученою. Це ключова дія, яка продемонструє, що європейці мають важелі впливу та зможуть взяти участь у будь-яких майбутніх переговорах. Врешті-решт проактивні дії стосуються і європейської безпеки. Тому найкращий спосіб інвестувати в європейську безпеку – це інвестувати в безпеку України.

Як відбувалась презентація опитування – докладно у репортажі.

Фотозвіт події тут.

Запис українською тут.

Запис англійською тут.

Нагадаємо, це третє поспіль опитування, ініційоване ЦНЄ. Результати першого опитування  можна знайти тут, другого – тут.

Презентація результатів опитування організована у рамках проєкту за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Опитування здійснене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Центр «Нова Європа».