Події
Відносини із cусідами з ЄС: у пошуках політики сусідства для України
30 листопада 2017, 13:43

7 грудня Центр “Нова Європа” організував круглий стіл на тему “Відносини із cусідами з ЄС: у пошуках політики сусідства для України”.

Під час заходу було презентовано новий звіт аналітика ЦНЄ Дарії Гайдай “Нова європейська політика сусідства України. Що показав «стрес-тест» освітнім законом?” У звіті проаналізовано відносини України з її сусідами-членами ЄС, визначено основні виклики для двосторонніх відносин, а також сформульовано низку рекомендацій для формування стратегічного бачення європейської політики сусідства України.

Основні тези спікерів (мовою оригіналу)

Альона Гетьманчук, директорка, Центр «Нова Європа»

  • Стратегічні партнери сьогодні є, а завтра вони вже можуть ними не бути. Сусіди ж залишаються сусідами, і нам з ними потрібно працювати у будь-якому випадку. 
  • Однак, якщо Україна обіцяє якісь речі на найвищому рівні, то має це виконувати. Це важливо. Якщо ми не готові це виконувати, ми не повинні це обіцяти. Йдеться про чіткий менеджмент очікувань у наших партнерів, щоб не було враження, що, якщо ми жертва російської агресії, то нам все дозволено. Агресору, можливо, все дозволено, але у жертви не може бути синдрому вседозволеності, особливо, у контексті відносин із надзвичайно важливими для нас країнами.
  • З боку наших сусідів абсолютно недопустимим є блокування Угоди про асоціацію чи заяви про блокування Угоди. Очевидно, всім відомо, яку ціну заплатила і продовжує платити Україна за цю Угоду, і, на мій погляд, це абсолютно не той аргумент, який мають використовувати наші партнери. І чим більше лунає заяв від наших сусідів, які не сприяють порозумінню, тим більше вони забирають аргументів у прихильників цих країн в Україні і прихильників партнерства України з ними.

Дарія Гайдай, аналітик, Центр «Нова Європа»

  • Конфлікт навколо освітнього закону засвідчив: Україні бракує комплексного розуміння впливу своєї національної політики на відносини із європейськими сусідами. Ключові висновки із аналізу «стрес-тесту» освітнім законом стали основою для вироблення рекомендацій для якісного оновлення відносин України з її сусідами-членами Євросоюзу.
  • Українська влада наразі не здатна ефективно комунікувати ні з власними громадянами, ні з іноземними партнерами; а різні гілки влади не вміють діяти злагоджено та формувати єдину позицію для захисту та комунікації інтересів України назовні. У поєднанні з браком довіри до України це створює сприятливий грунт для конфліктів. Наші співрозмовники як у Будапешті, так і в Бухаресті зазначали, що ні серед експертів, ні серед медіа не було чіткого розуміння, за що саме проголосувала Верховна Рада. І ця ситуація тривала не один тиждень. Водночас російські медіа й проросійські ресурси в Україні активно роздмухували істерію про «тотальну українізацію» начебто запущену МОН України.
  • Одним з наслідків процесу українського націотворення є перегляд статус-кво у питаннях громадянства, мови, історичного наративу і пам’яток та інших. Ситуацію погіршує той факт, що в умовах агресії російський фактор нерідко стає вирішальним під час прийняття того, чи іншого рішення. Ця ситуація нагадує історичні суперечки з Польщею, коли українсько-польські відносини стають жертвою українсько-російського історичного протистояння. За цих умов важливо бути готовим системно та стратегічно працювати з сусідами, особливо державами-членами ЄС, які можуть стати двигуном європейської інтеграції України.

Василь Боднар, заступник Міністра закордонних справ України

  • “Політика сусідства” базується, з нашої точки зору, на таких речах (цінностях): рівноправність, добросусідство і взаємна повага.
  • Освітній закон зробив більше публічний розголос, резонанс. Діалог після прийняття закону був від міністрів до експертів. Ми намагаємось знайти конструктив. Однак деякі сторони не хочуть почути аргументів української сторони, хоча мають у своїх внутрішніх законах  більш жорсткі умови для тих же національних громад.
  • Немає того негативу, який розкручується в пресі. Аналіз з нашого боку показує, що ніякого  звуження прав (національних громад) немає. Враховуючи насамперед національні інтереси України, ми по максимуму врахуємо рішення Венеціанської комісії.
  • Зараз є національний інтерес держави – зміцнити українську мову як державну, звичайно, не коштом обмеження прав національних меншин, але коштом збільшення викладання української мови, щоб вона стала мовою комунікації для всіх громадян України, і дала можливість для інтеграції в суспільство.
  • Діалог з іноземними партнерами буде продовжено. Завдяки діалогу вдалося зняти гостроту проблеми з Польщею (підписаний відповідний протокол), Болгарією, Грецією – тими країнами, які спочатку приєднались до критики. Освітній закон є рамковим, для його імплементації треба розробити Закон про середню спеціальну освіту. Для кожної групи шкіл буде розроблена окрема програма, яка буде формуватися за участю представників національних меншин і в консультації з країнами, які висловлюють занепокоєння, насамперед з Угорщиною і з Румунією.
  • Закон насправді не виписує, скільки годин повинні  бути українською мовою чи україномовних предметів. Тому це питання до діалогу. Ми до того закликаємо і угорців, і румун.
  • Давайте говорити про те, як ми будемо розвивати наші подальші відносини з сусідами, що для нас важливе, і як нам протидіяти тим тенденціям, які пробують розкрутити треті сили. Фактом є те, що російська сторона намагається посварити Україну з сусідами, використовуючи і свій вплив, і гроші, і елементи гібридних технологій. Є цілеспрямована акція, на яку потрібна цілеспрямована протидія. Розвиток двосторонніх добросусідських відносин є адекватною відповіддю на цей виклик.

Ернст Райхель, Надзвичайний та Повноважний Посол ФРН в Україні

  • If you imagine Europe as a village, we (Germany) live in a house after neighbor’s house. So, it does matter to us what happens in Ukraine and around Ukraine. Neighborhood relations of Ukraine are not limited to article 7 of the educational law, and the problems that Ukraine has with some of its neighbors are not limited by this law. For instance, there are quite a few issues with history. These issues are highly emotional and easily played by the populists. The nice thing about history is that you can speak about it at any time that is useful for you. I respectfully do not want to give advice, but restrain and sensibility on all sides would be useful.
  • On educational law, Germany does not have any stakes here. We do not have a significant minority with schooling issue. However, we have a big interest in Ukraine’s political future and indeed we do want Ukraine to get along with its direct Western neighbors.
  • I do not think it is only a matter of ‘communicating better’ Ukrainian position to the outside world. We have to allow also a possibility that Ukraine also makes political mistakes or takes decisions that are questionable. Honestly, I think this last-minute change of article 7 of the educational law was a mistake. And I think, currently Ukraine is paying the price for this. It’s a pity, because it’s a good piece of legislation and it turned into a foreign policy problem. However, when I say it was a mistake, I do not mean that the reaction of Hungary was adequate.
  • The government rightly offers a discussion on the implementation of the law to the affected countries and affected communities. And indeed, the law gives some flexibility in the implementation.
  • Venice Commission decisions are always complex and differentiated. Therefore, the first thing I would expect is a controversy in whose favor this decision is and what it really contains. Everybody is likely to pick and choose what they like from the text.

Балаш Ярабік, позаштатний науковий співробітник Програми з питань Росії та Євразії, Carnegie Endowment for International Peace, експерт проекту Association4U

  • I would like to make a few points on a similar conflict between Hungary and Slovakia. Although I have to stress: similar, but not the same. We can compare various mechanisms, as well as cases, but I do think that Ukraine’s situation is quite unique.
  • The conflicts were about the use of language not in the education, but in the public sphere. The issues were overpoliticized in Slovakia and Hungary already in the 1990s. And there was not enough political will in the Slovak Parliament to address legally the issues connected with Hungarian minority. I am assuming that if Venice Commission says to change the article 7, there might not be enough political will too.
  • One of the key mechanisms that exist between Hungary and Slovakia is a legal interstate framework. This framework between two states concerns not only minority issues, but a wide range of issues. And this mechanism is based on working groups on various sectors, and minority issue is one of the sectors. The framework agreement was signed in 1996; its implementation has its ups and downs, but at the same time, this is a key mechanism for this kind of issues. Those working groups are working out the solutions to the most sensible issues.  It should be discussed on the expert interstate level, instead of doing it in the Parliament.
  • Obviously, there is a peer pressure from the EU. There are the Copenhagen Criteria, which countries should keep in mind. The EU is expecting that the member states will be capable to solve conflicts, particularly when it comes to the ethnic minorities, between themselves.
  • Prime Minister Robert Fico was famous to use minority issues in his election campaign. At the same time, there was Victor Orban coming to power in Hungary. Many people were afraid that this conflict would elevate on the higher gear after elections. Surprisingly, the opposite happened. These two politicians were able to agree and either put aside the most important issues, or deescalated the conflict to the level of working groups. The reason why it happed is because of political consolidation on both sides. Once Fico and Orban won and formed the governments, there was political consolidation in both countries. It opened the way to conflict resolution mechanism.

Роланд Ковач, директор проекту “Долучайся!” (ENGAGE)

  • I would like to speak not in the official position, but as someone whose family is from Transcarpathia and who carries half of his identity from that region.
  • Elections are coming up in Hungary. However, the Hungarian elections, as it looks right now, would be an easy walk for the current Government coalition. Therefore, I would not put high emphasize and high hopes on the post-election period in Hungary. The Hungarian domestic politics is very much of a new sort of philosophy that goes beyond liberalism versus conservatism. The Hungarian paradigm is opportunistic, pragmatic and foremost about power and retaining power. Power politics will continue be the case in Hungary.
  • Ukrainian educational law has managed to do something that for a long time neither Hungarians, nor the EU were able to do. And that is to create the greatest possible political coalition, to create political consensus in Hungary. The last time we had such consensus was before 2004, in our hopes and expectations for accession to the EU. The Hungarian parliamentarians were the first to adapt unanimously the statement about Ukrainian educational legislation.
  • In Hungarian mind, preserving identity means preserving language. The language is a primary connecting point in the Hungarian identity.
  • The most liberal media, that would be labeled in other case as Soros block, wrote not one article about Ukraine’s educational law. And if you look at Hungarian media reporting, you will see that they do not call it educational legislation, but “language law”.
  • Within European integration, Hungary had to come to terms with its neighbors. One of the most important was Hungarian-Romanian treaty that allowed Hungary to start effective accession to the EU. It was one of the stumbling blocks for Hungary’s integration to the EU.
  • Conflict management within the EU has its own mechanisms, has its own tools. For Ukraine, the one way to demonstrate its Europeanness is to learn to use existing European instruments that provide really comprehensive resolutions.
  • V4 has a V4 Plus initiative, of which Ukraine is part of. The beauty of this formant is that it allows bringing the issues to the technocratic expert level. It provides an opportunity to revisit history, education and other issues jointly. V4 opens the possibility for scientific cooperation as well.
  • Based on the Charter on Minority Rights, Ukraine, Slovakia, and Romania might develop a common platform, have a common European model. Ukraine could be the driver in dealing with minority languages in education and provide an example to other countries.

Леонід Літра, старший аналітик, Центр «Нова Європа»

  • Judging by the Romanian media, Romania is akin to implement the vision that will be presented by the Venice Commission. I think it is a very sober position. The law has not only created the political coalition inside Hungary; moreover, it created even more exotic coalition between Romania and Hungary. To certain extern, of course, since the views and positions of Hungary and Romania have different accents. The key element is Romania’s commitment to the Venice Commission decision. I would like to see such kind of commitment from the Ukrainian side as well. However, in the end, it is Parliament’s right to decide.
  • The key words that should describe the actions of the Parliament should be credible and predictable. It’s hard to understand the logic of Ukrainian Parliament that first adopts the Association Agreement and then the same Parliament adopts the laws (like the timber export ban), which contradict the Association Agreement.
  • There are fewer problems and more emotions in these discussions. Of course, the argument that Ukraine should strengthen the use of state language is legitimate and understandable. But this process should take place in a predictable manner. So, this kind of issue would not become issues of foreign policy disputes.
  • Regional cooperation is very important for Ukraine. Things work best when proposed together (maybe, the best example is EUBAM).

Тарас Качка, заступник виконавчого директора Міжнародного Фонду “Відродження”

  • Історія із законом про освіту показала, що ми перебуваємо на новому етапі у наших відносинах із сусідами. Це етап серйозного ставлення до важливих питань у відносинах. Серйозне ставлення – це коли ми не можемо або замовчати, або зажартувати, або запити якусь проблему, що існує у двосторонніх відносинах. Якщо ми візьмемо українсько-польські відносини, багато років у нас справді була дуже гарна традиція такого братання. Зараз на порядку денному стоять питання, які давно існували, і їх потрібно вирішувати.
  • Йдеться не про те, що Україна розсварилася із своїми сусідами. Наш рівень самоусвідомлення у цих країнах є досить високим, а це означає, що у нас є нові вимоги до сусідів, а у них – до нас. Це період зростання України, зокрема і в регіоні. Наш шанс не впадати в дитинство, а бути дорослим, що дозволить досягнути певного порозуміння в регіоні.
  • В України зникла певна регіоналізація в обидві сторони. З 2004 року для України існував на Заході лише один сусід – ЄС і наші друзі в ЄС. Сьогодні ми знову усвідомлюємо, що є Україна і Угорщина, Україна і Польща і т.д., і без цих двосторонніх відносин неможливі ані євроінтеграція, ані регіональна східна політика ЄС.

Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”

  • На порядку денному України із сусідами зараз стоїть низка питань, не лише стосовно мови викладання у закладах освіти. Однак при всіх складнощах діалогу з Польщею стосовно історичних питань, складнощах, які маємо з іншими сусідами (наприклад, торговельними з Молдовою), найбільш складною проблемою у майбутньому буде саме Угорщина.
  • Мій прогноз на майбутнє, на жаль, невтішний. Україна і Угорщина мають принципово різні бачення кращої моделі майбутнього для Закарпаття. Нам не подобається статус-кво, Угорщині подобається статус-кво. І вони захищатимуть статус-кво. До того ж окрім освіти, є ще низка потенційно конфліктних питань, а саме: новий закон про мови, про громадянство, врегулювання використання державної символіки, і зрештою інтерпретації історії.
  • Україну чекає болісний шлях пошуку компромісу щодо всіх цих питань. Але тут виникає питання: Чи нам краще йти шляхом цих багатьох подразників, коли ми окремо врегульовуємо кожне питання? Чи може краще почати загальну дискусію? Ризики існують у будь-якому випадку.

Публічна дискусія відбулася напередодні публікації висновків Венеціанської комісії щодо українського закону «Про освіту». Нашою ціллю було обговорити в експертному колі кроки, які слід зробити Україні для налагодження ефективної та взаємовигідної співпраці із сусідами.

Дослідження підготовлено за підтримки Чорноморського фонду регіональної співпраці Німецького фонду Маршалла.

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!