Підтримка інновацій: досвід Ізраїлю для України

Що є головними складовими інноваційної держави? Як Україна може використати досвід Ізраїлю у сфері запровадження інновацій? Про це та багато іншого йшла розмова під час Сесії №5 «Ізраїль: досвід підтримки інновацій» на конференції «Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України», яка була проведена 12 червня Центром «Нова Європа» спільно із «Українсько-Єврейською зустріччю». Вашій увазі пропонуємо основні тези спікерів.

Рон Прозор, голова Інституту міжнародної дипломатії ім. Аба Ебан, Посол Ізраїлю в ООН (2011-2015)

Збройні сили є однією з рушійних сил розвитку технологій Ізраїлю.

«Армія, по суті, є обов’язком, але нам вдалося перетворити його у перевагу. Чому? Тому що в нашому розпорядженні найкращі та найяскравіші 18-річні уми».
«Ми поставили на кожне місце фахівців, аби вони кидали виклик наявнимм парадигмам у тій чи іншій галузі, а це, власне, і спонукає нововведення. Наприклад, армія – це сфера, яка вимагає численних ресурсів, кращих спеціалістів. Зрештою це справляє допоміжний ефект для формування наших технологій. Отже, якщо нам потрібно дати відповідь на виклик із іранськими ракетами, то цим займається наша космічна програма. Якщо нам потрібно щось інше, це завдання для іншої програми».

При запровадженні інновацій не треба боятись невдач.

«Єврейське суспільство, по суті, підтримує невдачі. Якщо у вас щось не вийшло, то спробуйте ще раз. Тож, моя порада Україні: будьте відкритими, дозволяйте ставити питання у всіх сферах. Працюючи разом і ставлячи відповідні запитання, ви досягаєте найкращих результатів».

Ізраїль створив нову культуру з людей, які прибули із різних країн.

«Візьмімо для прикладу відмінності в культурі. Ви їх об’єднуєте, складаєте їхні різні елементи, аби інтегрувати в суспільство? У цьому випадку можемо говорити про ізраїльський «плавильний котел», який ви можете спостерігати в культурній царині, у результаті цього виникає чудова музика, танці. Цьому сприяють дискусії між різними культурами. Це створює нову, дуже відмінну культуру».

Ден Мерідор, президент Ізраїльської ради зовнішніх справ, віце-прем’єр-міністр Ізраїлю (2009-2013)

Інноваційність держави залежить від критичного мислення суспільства.

«Я кілька років тому відвідував Південну Корею (Сеул) задля участі у конференції з питань глобальної ядерної безпеки. Під час одного з наших обідів мене запитали, чому ми такі розумні. Я сказав, що ми не такі розумні, ми знайшли шлях – це Талмуд – як саме треба вчитися. Ключова ідея полягає в тому, що жодна річ не розглядається як догма, натомість існує дискусія, треба вчитися обговорювати».
«Я читав, що євреї становлять 0,2% від населення світу і 20% від лауреатів Нобелівської премії. Це випливає з культури, де все піддають сумніву, ставлять запитання, знаходять різні рішення, а норми не приймають як даність. Ось чому у нас так багато інноваційного духу та підприємництва».

Три головні компоненти Ізраїлю при розбудові інноваційної держави:

«Ізраїльтяни взяли на себе відповідальність. Ми скоротили дефіцит бюджету, і тепер протягом останніх 30 років дефіцит [бюджету] в нас відсутній».
«Другий – ми провели лібералізацію на валютному ринку та на ринку праці».
«Третій – це близько 9 млн людей з радянською освітою, які приєдналися до нас наприкінці 1980-хх – на початку 1990-х років. Вони приїхали із великою кількістю знань. Багато людей були талановитими, вони також створювали попит та пропозицію».

Успіх держави у сучасному світі залежить від людського потенціалу, а не від природних ресурсів.

«Багатство або бідність вимірювалися тим, скільки у вас було нафти або газу. Ми непокоїлися з приводу того, що араби, які знаходилися навколо нас [Ізраїлю], мали багато нафти. Я думаю, що сьогодні набагато більше залежить від вашого мозку. Світ йде в напрямку розвитку технологій».

Ізраїль дав свободу дій іммігрантам замість того, щоб централізовано їх інтегрувати у суспільство.

«Іншим питанням були дві хвилі імміграції: значна хвиля з держав колишнього Радянського Союзу та менша – з Ефіопії. Молодь простіше інтегрувалася, але деякі люди не знали основних речей. Ми вирішили нікому не говорити, що робити, де жити, а просто дали їм грошей. Хоча безробіття було дуже високим, але люди швидко навчилися жити у нових умовах, що є значною історією успіху».

Роман Зінченко, керівник проекту Greencubator

Обмеження у ресурсах може бути рушійною силою у запровадженні інновацій.

«Тут в Україні ми хвалимо себе за лідерство у сільському господарстві. А чи є нам чому самим повчитися? Звичайно! Один з моїх улюблених прикладів винахідливості в ізраїльській історії – це свердління на глибину півкілометра, щоб дістатися води. Однак вода виявилася теплою і солоною, навряд чи можна щось виростити, використовуючи таку воду. Спочатку вони були у відчаї, але потім побудували рибні ферми у пустелі».

Екзистенцйна загроза також може бути рушієм інновацій.

«Голда Меїр говорила: коли люди кажуть, що вони тебе вб’ють, повір їм. За часи екзистенційної загрози розбудова інновацій в Ізраїлі була вражаючою».

Ресурси не є критично важливими для інноваційної економіки.

«Ми повинні замінити нашу культуру “Зради” на культуру позитивних суперечок. Це може залучити багато інновацій як до уряду, так і до суспільства та бізнесу, оскільки нам потрібні нові галузі промисловості та нові моделі [розвитку]».

Микола Мовчан, заступник Міністра молоді та спорту України з питань європейської інтеграції

В Україні у питаннях молоді приділяють значну увагу співпраці з міжнародними організаціями та іншими державами.

«Наприклад, з ЮНІСЕФ ми (Міністерство молоді та спорту України – ЦНЄ) маємо інноваційний проект – U-report; з ПРООН у нас є проект “Моя кар’єра”, коли молоді люди можуть скласти тест щодо своєї майбутньої професії. Інший приклад – Банк молодіжних ініціатив, де молодь спільно з Українською академією лідерства може розробляти та впроваджувати свої ініціативи».
«Кілька років тому ми представили проект “Пакт про молодь”. Ідея полягає в об’єднанні великих міжнародних компаній, щоб створити міст між ними та молодими людьми, створити робочі місця, можливості для стажувань і стипендій. Протягом останніх двох-трьох років у нас було близько 10 тисяч людей, які брали участь у цьому проекті».
«Ми також представили проект “Український молодіжний делегат до ООН” у рамках програми “Молодь змінить Україну”. Щороку ми організовуємо змагання серед української молоді, а найталановитіших обирають на стажування на декілька тижнів у Постійне представництво України при ООН».