Аналізуючи стан виконання 7 рекомендацій Європейської Комісії, редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко зауважує у своїй статті, що: “Україна має якнайшвидше взятися за пріоритетні напрямки: ті, де реформи потребують найбільше часу для втілення, і ті, де стан справ є найгіршим”.
При цьому автор наголошує, що ці напрямки вже визначив консорціум експертів аналітичних організацій під проводом Центру “Нова Європа”. Експертна оцінка семи блоків реформ, які оцінюватиме ЄС, є такою, за 10-бальною шкалою:
– Реформа системи призначення суддів до Конституційного суду та запровадження системи відбору – 0 балів
– Реформа органів суддівського самоуправління (ВРП та ВККС) – 7 балів
– Антикорупція (САП та НАБУ) – 6 балів
– Боротьба з відмиванням коштів – 5 балів
– Антиолігархічна реформа – 2 бали
– Законодавство про медіа – 6 балів
– Законодавство про нацменшини – 5 балів
Моніторинг Центру «Нова Європа» доступний тут.
Короткий підсумок статті:
– наразі все нормально: десь Україна виконує задачі, поставлені Брюсселем, а десь ЄС готовий (тимчасово) закрити очі на провали та навіть порушення домовленостей, але зловживати цим точно не варто;
– оптимістичним терміном для затвердження того, що Україна виконала умови, європейці вважають середину чи другу половину 2023 року;
– однак, щоби вкластися у цей термін, Києву потрібно якомога швидше почати виконання тих вимог ЄС, процес по яких є тривалим;
– наразі найпріоритетнішим є схвалення Верховною радою двох законів – про нацменшини та про медіа, які імплементують норми, що увійшли до критеріїв ЄС;
– а до президента ключові вимоги – забезпечити чесні конкурси в НАБУ, на нового суддю КС, а також не зруйнувати хиткий баланс у сфері прокуратури, що встановився після призначення очільника САП.
Повний текст статті доступний за посиланням тут.
