Пропонуємо вашій увазі ключові меседжі спікерів другої панелі Третього Форуму Україна-Японія “Протидія Путіну – стримування Сі. Як справлятися з довгостроковими загрозами Китаю в Азії та Індо-Тихоокеанському регіоні?“.
Ключові думки:
Юрій Пойта, Керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (CACDS):
Якщо Росія виграє або закріпиться на окупованих територіях, то це сприйматиметься Китаєм, як певний результат та знак, що можна виконати свої цілі частково, а потім перегрупуватися та продовжити.
Загалом поточна ситуація українсько-російської війни стримує КНР якимось чином, але вона стримує її в часі, тому що Китай буде більш ретельно переглядати свої підходи, тактику, озброєння, військову техніку з метою подальших дій.
7 висновків щодо того, як Китай сприймає війну Росії в Україні:
- Війна – це стратегічна помилка Росії, тому що вона її програє. Це може бути причиною, щоб Китай переосмислив свою тактику щодо Тайваню та підтримки Росії.
- Повномасштабне вторгнення на Україну для Китаю було незворотнім, адже Росія, за версією самої КНР, була виключена з діалогу та “принижена Заходом”.
- Китай був здивований поразками Росії. Водночас він може отримати з цього вигоду, проаналізувавши її тактики та стратегії.
- Війна на виснаження – це дуже погано, однак Китай може отримати з цього певний досвід при спробі захоплення Тайваню.
- Китай буде інвестувати у новітнє озброєння та надшвидкі ракети, які використовує Росія у війні в Україні.
- Ядерний шантаж став дуже ефективним для запобігання втручання НАТО та Америки у війну.
- Китай ухвалив рішення про збільшення свого ядерного потенціалу втричі.
Роланд Фронденштайн, Віцепрезидент GLOBSEC Brussels:
Китай хоче показати себе як глобального миротворця, тому й була представлена китайська мирна пропозиція, яка здається досить неамбітною. Ця пропозиція не є нейтральною спробою мирного посередництва, вона фактично підтримує точку зору Росії: називає війну «кризою», скаржиться на санкції та загалом стає на бік російського погляду на речі.
Росія зацікавлена не тільки в підкоренні та завоюванні сусідньої країни. По суті, вона хоче вигнати США з євразійського континенту та стати провідною державою в Європі. Амбіції Китаю також виходять за рамки «об’єднання батьківщини». Вони дійсно поширюються на інші територіальні претензії, тому Японія так рішуче відреагувала на китайські погрози у бік Тайваню.
Для Китаю ослаблена Росія — це нормально, тому що в такій ситуації Китаю буде легше мати справу з цим молодшим партнером. Проте інтерес Китаю полягає в тому, щоб Росія не програла цю війну, тому що перемога України була б ударом по авторитарних державах у всьому світі. З іншого боку, Китай зацікавлений у тому, щоб війна не надто сильно загострювалася, що призвело б до подальших санкцій Заходу, які підривають світову економіку в той момент, коли Китай економічно ослаблений через його невдалу політику щодо Covid-19.
Все це для нас означає, що ми не тільки повинні повністю підтримати Україну, щоб виграти цю війну, але ми також повинні разом стримати Китай від погроз, нападу на Тайвань, а також можливої загрози для інших країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Успішне розширення китайської імперії було б жахливим для всього світу. Ось чому Європа тут бере участь, сприяючи економічним стримуванням, іншими словами – погрожуючи Китаю паралізуючими санкціями у випадку, якщо він діятиме військовими засобами.
Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»:
Коли ми маємо справу зі Східною Азією, нам не треба розраховувати на швидкі результати, але треба переглянути силові підходи та переосмислити роль, яку відіграє в цьому Китай. У нас є певна ілюзія політичного лідерства, де Китай є глобальним гравцем. Якщо прибрати Китай із цієї гри, тоді все вирішиться в плані війни Росії проти України.
Після окупації Росією Криму у 2014 році Китай опублікував пропозицію щодо вирішення української кризи. У той же час КНР утрималась від голосування за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України. Тому не варто вірити ілюзіям щодо політики Китаю.
Провальний досвід вторгнення Китаю в Північний В’єтнам та вторгнення Росії наштовхує на думку про те, що КНР може утриматись від наступу на Тайвань. Водночас Китай готовий взяти “приз”, чого б це не коштувало, навіть більший, аніж Росія. Але в усіх можливих сценаріях Китай зазнає поразки.
Цуйоші Гороку, Доцент Університету Нішогакуша:
Нова стратегія Японії змінила політику країни щодо Росії. Розвернула її на 180 градусів! Відповідь Японії на російську агресію, включно з безпрецедентними санкціями, демонструвала не лише солідарність із хоробрим українським народом, але надсилала потужний сигнал потенційним агресорам.
Безпека Європи та Тихоокеанського регіону нероздільна. Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним у березні минулого року, понад 80% японців підтримують рішення уряду щодо санкцій проти Росії. Також більшість людей підтримують збереження санкцій, навіть якщо вони завдають шкоди їхньому матеріальному стану.
Головуючи в G7, Японія повинна забезпечити лідерство, щоб зберегти єдність Заходу в ключовий момент підтримки України. Але в той же час ми повинні бути готові до довгострокового сценарію, оскільки Китай не відмовився від своєї мети щодо Тайваню. Поки що нам, можливо, вдасться відтермінувати китайське рішення, але Китай вирішить застосувати силу, коли буде переконаний, що зможе досягти успіху без жодної шкоди і без жодних жертв.
Ганна Гопко, Голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС», ексголова Комітету Верховної Ради у закордонних справах:
Давайте відверто говорити, що наша оптимістична риторика, що ми перемагаємо має трохи негативний ефект, бо у багатьох складається враження, що в Україні, крім військових, готові і жінки, і діти, всі ставати на захист України. Це так. І ми будемо дійсно воювати, ми не підемо на жодні перемир’я і мирний план окупантів. Ми не хочемо, щоби країна стала концтабором. Але тим не менше, мені здається, що чим швидше Захід надасть нам усю допомогу, тим швидше світ уникне всіх наслідків цієї війни Росії проти Європи.
Бонджі Охара, Старший науковий співробітник Фонду миру Сасакава:
Китай намагається розширити свій вплив у Європі за рахунок економіки. Однак його економіка погіршується через політику керівництва та західні санкції. Це може спонукати Сі Цзіньпіна провести операцію на Тайвані і об’єднатися з ним.
Китай багато чому навчився з війни Росії в Україні. Поки Китай не може проводити потужні десантні операції на Тайвані, він вдається до гібридної війни.
Важливо надіслати сигнал Китаю, що він не може досягти своїх цілей війною. І таким сигналом має бути поразка Путіна.
Африка важлива для Японії, і ми не залишаємо прагнення покращити відносини з африканськими країнами. Однак тут ми відчуваємо втручання з боку Китаю, який намагається завоювати прихильність африканських країн, збільшуючи інвестиції в цей регіон.
Третій Форум Україна-Японія відбувся 28 лютого 2023 року. Під час заходу аналітики та науковці з Японії та України обговорили питання, пов’язані з безпековим середовищем, у якому функціонують обидві країни, а також двосторонні відносини в контексті війни Росії в Україні.
Також під час Форуму було презентовано дискусійну записку “Відповідальне партнерство. Як війна Росії може змінити відносини між Україною та Японією”, підготовлену за результатами адвокаційного візиту експертів Центру «Нова Європа» до Японії.
Відеозапис Форуму доступний українською та англійською.
