Аналітика
Зовнішня політика і безпека. Настрої українського суспільства-2025. Частина 1
3 грудня 2025, 10:30
автор: Центр "Нова Європа"

На замовлення Центру «Нова Європа» ТОВ «ІНФО САПІЄНС» дослідив думки українців щодо безпекових питань. Вашій увазі перша частина результатів.

  • «Ядерна» гарантія

Українці і надалі вважають розробку Україною власної ядерної зброї найкращою гарантією безпеки – 31,1%, що фактично збігається з минулорічним показником (31,3%). Це свідчить, з одного боку, про розчарування українців у міжнародній підтримці, у зовнішніх гарантіях безпеки, а з іншого, віддзеркалює усвідомлення, що саме ядерна зброя дозволяла Росії грати на страхах Заходу, а це, у свою чергу, позначалося на повільній, нерішучій військовій допомозі Україні.

Цей самий тренд розчарування у зовнішніх гарантіях відображений і в падінні підтримки вступу України до НАТО – на 10% (з 29,3% до 19,4%). Інші можливі варіанти гарантування безпеки мають помірну або низьку підтримку. В ефективність оборонного союзу зі США вірять 10,2% респондентів, на миротворчу місію ООН покладаються 6,4%.

Прикметною є тенденція на зростання підтримки варіанту про розміщення військ європейських країн на території України – показник зріс майже удвічі: з 6,4% до 11,7%. Новий варіант – надання іншою країною гарантій ядерного захисту – підтримують лише 7,8% опитаних.

Помітною залишається загальна тенденція до прагнення самодостатніх та максимально надійних механізмів безпеки: в українській ієрархії гарантій пріоритетом залишаються власні Збройні сили, а вже потім – партнерські можливості.

  • Переговори без гарантій – поганий задум

Українське суспільство залишається непохитним у переконанні, що переговори без гарантій безпеки не є надійним шляхом до миру, і що без зовнішніх запобіжників будь-який компроміс лише відтермінує нову агресію з боку Росії. Позиція українців щодо переговорів із Росією залишається стійкою: майже дві третини респондентів (64,9%) вважають, що Україна не повинна йти на переговори, якщо не отримає гарантій безпеки від Заходу. Цей показник практично не змінився порівняно з 2024 роком (64,1%). Майже третина респондентів (30,7%) схвально ставляться до переговорів навіть без гарантій безпеки. Загалом, як бачимо, серед українців продовжує переважати скептичне ставлення до «переговорів заради переговорів».

  • Замороження фронту не зупинить Росію від нападу

Українське суспільство висловлює одностайний прогноз щодо поведінки Росії у разі можливого замороження лінії фронту: 86,7% опитаних вважають, що після короткої паузи Росія знову нападе на Україну. Лише 9,5% респондентів припускають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир. Сценарій «заморозки» не сприймається суспільством як реалістичний шлях до тривалого миру.

  • Неприйнятні поступки

Більшість українців відкидають ключові політичні та безпекові компроміси, які Росія традиційно намагається навʼязати як умови переговорів. Хоча позиції українці за останні роки щодо окремих питань дещо помʼякшилися, загальна логіка суспільних настроїв залишається незмінною. Рекордні показники щодо недопустимості компромісів стосуються таких питань: скорочення армії України (83,3%), юридичного визнання окупованих територій російськими (84,5%), надання російській мові державного статусу (78,4%).

  • Кожен другий українець протестуватиме

51,4% респондентів відповіли, що братимуть участь у протестних акціях, якщо Україна під час переговорів піде на компроміси, які, на думку опитаних, будуть неприйнятними.

Дослідження було проведено ТОВ «ІНФО САПІЄНС» на замовлення Центру «Нова Європа» у період з 05 листопада по 26 листопада 2025 року. Вибірка дослідження складає 1000 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted tele- phone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна населенню України віком 16+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України на 01.01.2022. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%. Опитування не проводилось на тимчасово окупованих територіях АР Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок.

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!