Під час 4-ї сесії «Понад усе, основи: верховенства права та антикорупція як якір для вступу до ЄС» у межах Четвертого EU Accession Exchange Forum експерти наголосили, що стійкі інституції, антикорупційні реформи та контроль з боку громадянського суспільства є вирішальними для євроінтеграційного шляху України, навіть у воєнний час.
Прогрес у відкритті переговорних кластерів залежить не лише від технічної готовності, а й від збереження імпульсу реформ, особливо у сферах верховенства права та боротьби з корупцією, а також від політичної підтримки з боку країн ЄС.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС:
– Основа для успішного вступу до ЄС – це верховенство права та успішна боротьба з корупцією: набір цінностей, які чесно захищають громадяни нашої країни на передовій, але не завжди мають підтримку влади та політиків;
– Потрібно винести уроки з липневих подій. На цей момент я не вірю, що ми завершили цей урок і засвоїли його. Так, ситуацію було повернуто назад шляхом відновлення незалежності антикорупційних органів, але, на жаль, це все ж завдало шкоди. Це – найперше;
– По-друге, атаки на антикорупційну інфраструктуру продовжуються, і це, на жаль, є частиною державної політики;
– По-третє, навіть у спробі відновити незалежність антикорупційних органів ми чомусь забули провести роботу щодо відновлення конкурсів у Генеральній прокуратурі. І зараз відбуваються перестановки, вносяться зміни, призначаються люди, і це точно не сприяє ретельним, прозорим, заснованим на правилах розслідуванням;
– Отже, ми підірвали довіру наших партнерів до України. І єдине, що дає нам змогу продовжувати правильний діалог — це довіра до нашого суспільства, яке вийшло і висловило свою стурбованість;
– Ситуація України – це як “сендвіч”, який завжди ефективно працював. Він складається з тиску з боку громадянського суспільства, медіа, зовнішніх партнерів, а також роботи людей всередині системи, які досі налаштовані на реформи та здатні просувати процес зсередини. Було дуже наївно з мого боку думати, що під час повномасштабної війни нам не знадобиться цей “сендвіч”. Але, на жаль, виявилося, що тільки такий процес може дати результат.
Маттіа Неллес, генеральний директор та співзасновник Німецько-українського бюро, Німеччина:
– Нелегко працювати в недосконалому середовищі, де Україні загрожує війна на знищення. Водночас від України очікують, що вона стане ідеальним “Musterschüler”, як ми кажемо в Німеччині, — зразковим учнем, який має робити все абсолютно правильно.
– Маємо дилему: як діяти далі, щоб не втратити динаміку й уникнути стагнації? За умов, коли формальне відкриття кластера може не відбутися, йдеться вже не лише про збереження поступу, а й про запобігання відкату назад;
– Водночас існують фундаментальні чинники, що впливають на процес вступу до ЄС і які неможливо подолати лише виконанням формальних вимог. Йдеться, зокрема, про неформальний контроль над інституціями та нехтування системою стримувань і противаг, що спостерігається з 2019 року. Війна лише загострила ці проблеми, однак сам спосіб управління суперечить тим принципам, які є необхідними для євроінтеграції. Україні потрібні незалежні та ефективні інституції – від НАБУ і САП до регуляторів і Антимонопольного комітету;
– Тому варто зосередитися на тому, що ми можемо зробити в цьому недосконалому середовищі. Чому ми маємо чекати, поки Орбан «передумає» або поки його «попросять на вихід»? Слід діяти в межах того, що є в наших силах. Я розумію, що не все можна реалізувати, адже це означає кидати виклик укоріненим інтересам. Але саме на діях потрібно концентруватися. Україна має людей і необхідні інтелектуальні спроможності, щоб досягати результатів за умови спільних зусиль.
Паола Педуцці, заступниця директора Il Foglio, Італія:
– Італійський публічний дискурс про Україну значною мірою сформований і спотворений медіа. Телешоу та засоби масової інформації часто викривляють розуміння реальної ситуації в Україні. Водночас понад половина італійців підтримують надання Україні фінансової допомоги. Тобто навіть за відсутності негативних настроїв у суспільстві медійне середовище залишається налаштованим критично;
– Так звана «втома медіа» суттєво змінила сприйняття України в Італії та загалом у Західній Європі. Починаючи з 2023 року, утвердився наратив затяжної війни без чіткого завершення, без визначеного переможця, як глухого кута, що породжує відчуття втоми. Саме цей наратив радикально вплинув на підхід до висвітлення України;
– Італійські медіа часто висувають до України вищі стандарти, ніж до власного політичного керівництва. Наприклад, цьогорічні літні протести в Києві обговорювалися як «кінець Зеленського», «кінець реформ» і свідчення нібито автократичного занепаду його уряду. Втім, на мою думку, як сам перебіг, так і результати цих протестів продемонстрували, що Україна є демократичнішою, ніж Італія;
– Головне, чого часто не розуміють поза межами України, полягає в тому, що демократія тут жива й дієва. Зовні ми бачимо передусім війну, не помічаючи внутрішніх процесів, які є значно демократичнішими, ніж багато з того, що сьогодні відбувається в наших власних країнах.
Іване Чхіквадзе, керівник відділу політики ЄС, Araminta, Грузія:
– Більшість із нас, якщо не всі, вважає, що це не лише війна України, а й наша війна також, адже якщо ми хочемо бути успішними у боротьбі проти “Грузинської мрії” або радше «Грузинського кошмару», дуже багато залежить від того, як війна розгортається на полі бою;
– Коли Грузію називали лідером серед країн Східного партнерства, ми голосно заявляли, що країна рухається в неправильному напрямку. Тоді відповіді з Брюсселя або деяких столиць були такими: «Заспокойтесь, у вас краща ситуація, ніж в Україні чи Молдові»;
– Я б не порівнював Грузію та Україну, бо ситуація зовсім інша. Ви ведете класичну війну, ми також воюємо, ведучи гібридну боротьбу проти Росії;
– Наразі людей у Грузії турбує питання збереження державності, оскільки ставка вищі, ніж просто боротьба з корупцією еліт. Можна залишатися незалежними, але при цьому втратити ознаки державності;
– Ми ніколи серйозно не ставилися до принципу виконання критеріїв: велика частина суспільства казала: «Добре, якщо ми не виконаємо ці вимоги – нічого страшного, нам просто потрібен статус кандидата». Проте не слід жертвувати принципом виконання вимог заради якоїсь мети, оскільки в кінцевому підсумку можна втратити як результати реформ, так і прогрес на шляху до ЄС.
Олена Галушка, членкиня Наглядової ради Міжнародного фонду «Відродження», співзасновниця Міжнародного центру підтримки перемоги України (ICUV), членкиня Наглядової ради Центру протидії корупції, Україна:
– Сильна армія та сильні інституції врятують Україну. Наразі Україна обороняє себе у війні повного масштабу, з основним пріоритетом – перемогою над Росією. Воєнний стан накладає додаткові обмеження на громадську активність і демократичні прояви, але ми також спостерігаємо глобальний відкат у ліберальних демократіях;
– Мене радують деякі цифри, особливо що 74% українців підтримують процес вступу до ЄС, 75% рішуче підтримують виконання критеріїв реформ, які ставить перед Україною Європейський Союз. Виконання критеріїв є ефективним інструментом, що посилює внутрішні реформи навіть під час війни;
– Демократія настільки глибоко вкорінена в українському суспільстві, що українці завжди знайдуть спосіб захистити незалежні інституції. Ми, як суспільство, досі бачимо інтеграцію до ЄС як один із маяків і надію на наше майбутнє;
– Росія не зможе підкорити Україну військовим шляхом. Саме тому вона намагатиметься зробити це політично. Російська пропаганда діє значно хитріше: її мета – не показати Росію доброю чи Путіна позитивним лідером, а підірвати саму Україну зсередини. Йдеться про спробу розмити межу між українською демократією та російською автократією, поставивши під сумнів саму різницю між ними.
Модератором дискусійної панелі люб’язно виступив Сергій Сидоренко, редактор видання “Європейська правда”.
Повний запис Форуму можна переглянути на YouTube-каналі Центру «Нова Європа» за посиланням нижче.
Аналітичний звіт за підсумками Четвертого EU Accession Exchange Forum – тут.
Форум організовано Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом європейської політики та реформ (Республіка Молдова) та медіапартнерами Укрінформ і «Європейська правда». Форум відбувається за підтримки ЄС у рамках проєкту «Вступаємо в ЄС разом», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження».
