Пізно ввечері 21 травня в Радбезі ООН відбулася відеоконференція щодо Криму, ініційована Росією. Задуманий, найімовірніше, як операція з “пробивання пролому” в однозначній думці світової спільноти щодо питання анексії півострова і одночасно пропагандистська операція для “внутрішнього користувача”, захід ні першої, ні другої мети не досяг. Єдине, що вийшло у Москви, – зганьбитися.

Засідання щодо Криму проходило за так званою “формулою Арріа”. По суті, це неформальний обмін думками, який не належить до заходів СБ ООН, не фігурує в щоденному журналі ООН і, зрозуміло, не передбачає будь-якого рішення. По суті, це наданий на базі РБ ООН майданчик для обміну думками. Засідання в подібному форматі не те щоб звичайна практика для Радбезу, але проводяться регулярно.

Наприклад, в березні нинішнього року така зустріч була проведена з ініціативи України і низки наших союзників – США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Бельгії та Естонії. На березневій зустрічі розглядалося питання порушень прав людини в окупованому Росією Криму. За підсумками переважна більшість учасників на основі наданих Україною аргументів жорстко засудили Росію за анексію півострова і порушення прав кримчан. У травні хід вирішила зробити Москва.

Відповідь Москви

Скандал стався ще на етапі підготовки до засідання. З’ясувалося, що Росія, користуючись перевагами країни-ініціатора, внесла до списку учасників т.зв. “представників кримського народу”. А по суті – колаборантів, які працюють в державних органах окупаційної “влади” або тісно з ними співпрацюють. Як визнавали самі представники РФ, пандемія коронавірусу і проведення засідання дистанційно відкрили “вікно можливостей” для такої участі. В будь-який інший час участь “представників Криму” була б неможливою: їм би просто не видали візи для участі в заходах на майданчиках РБ ООН.

В Україні багатьма цей маневр Росії був оцінений як спроба легалізувати колаборантів як представників кримського народу. Київ відразу відмовився брати участь в засіданні.

“Українська сторона не братиме участі в цьому фарсі. Росія намагається розповісти нібито правду про об’єктивний стан справ на території півострова Крим, але, незважаючи на твердження російської сторони, продовжує блокувати доступ міжнародних моніторингових місій, в тому числі управління Верховного комісара ООН з прав людини”, – повідомила, зокрема, в коментарі “Крим.Реалії” прессекретар МЗС Катерина Зеленко.

На всіх рівнях – як публічно, так на різних зустрічах – українські політики і дипломати закликали відмовитися від участі і наших європейських союзників.

“Росія намагається в такій нахабній формі легалізувати свої злочини і колаборантів вже не вперше, – розповів в коментарі сайту “Сьогодні” народний депутат (фракція “Європейська солідарність”, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. – І цього разу непродуманість секретаріату РБ дала можливість використовувати тільки російський варіант участі в цьому засіданні. Це було шулерство. Напередодні у нас була зустріч з послами балтійських держав і Польщі, я висловив свою думку: краще залишати порожній стіл на знак протесту”.

Низка європейських країн, запрошених до участі, так і вчинили. Але все ж багато наших союзників і партнерів вирішили взяти участь в засіданні. Втім, Росії від цього навряд чи стало легше.

Провал Кремля

Переказувати зміст виступів і атмосферу цього неформального засідання, мабуть, не будемо. В принципі, і перше, і друге хоч і неполіткоректно (якщо взагалі може йтися про політкоректність по відношенню до держави-агресора), але досить точно передав в пості на своїй сторінці в ФБ голова Меджлісу Рефат Чубаров.

Зазначимо лише, що заяви т.зв. “представників” Криму про “фашистський український уряд”, “500 тих, що виїхали з Криму за шість років” викликали, як мінімум, здивування більшості учасників. А слова заступника голови Духовного управління мусульман Криму і Севастополя Есадуллаха Баірова про “святкування” річниці депортації кримськотатарського народу – острах у кримських татар, які стежили за засіданням.

У відповідь на спроби запрошених Кремлем колаборантів відбілити дії агресора на окупованих територіях представники ЄС почали наводити статистику порушення прав людини. І в підсумку заявили, що запрошені не є представниками кримського народу.

“Легітимізації не відбулося. Більш того, ці “мавпи” не вразили учасників. А навпаки, посилили думку світової громадськості в тому, що потрібно докладати більше зусиль, щоб змусити Росію виконувати офіційні рішення міжнародних інституцій”, – каже Ахтем Чийгоз.

Про те, що не вдалося досягти і пропагандистської мети, свідчить той факт, що російські ЗМІ досить скромно висвітлили “історичну подію”. А цитували “представників кримського народу”, які вперше виступали на настільки серйозному міжнародному майданчику, взагалі одиниці російських видань.

Захист чи поступка?

Таким чином, засідання для Росії, по суті, стало провальним. Проте залишився одне вкрай важливе питання. Незважаючи на те, що західні союзники нашої країни виступили на ньому адвокатами України, чи не став сам факт їх участі в засіданні разом з “нерукопожатними” кримськими чиновниками та “громадськими діячами” поступкою низки європейських країн Росії? З одного боку, не проігнорувавши засідання і продемонструвавши жорстку позицію щодо неприйняття анексії Криму, союзники не допустили бенефісу Москви. З іншого – нехай неформально (оскільки захід, нагадаємо, неформальний), але були порушені розроблені ЄС принципи, що забороняють дипломатам Євросоюзу брати участь в будь-яких заходах, метою яких є визнання анексії.

Експерти “Сьогодні” дуже обережно прокоментували прецедент.

“Якщо говорити про дійсно неформальні заходи, то, можливо, оптимальним для України був би той варіант, який стався. Тобто участі України в будь-яких подібних заходах краще поки уникати. А ось функцію захисту інтересів України, як і сталося, можуть виконувати наші союзники і партнери – щоб не давати Росії зовсім вже вільно себе почувати”, – зазначив в коментарі сайту “Сьогодні” політолог Володимир Фесенко.

У свою чергу, перший заступник директора Центру “Нова Європа” Сергій Солодкий також зазначає, що питання неоднозначне.

“На офіційному рівні, звичайно, потрібно робити демарші. Але на рівні неофіційному, коли на майданчику є люди, які розвінчують російські пропагандистські штампи, напевно, це добре для України. Якщо партнер приходить, щоб розбити вщент позиції Росії, або якщо він не приходить взагалі, демонструючи солідарність з Україною і прихильність принципам міжнародного права, – напевно, це приблизно однозначні речі”, – зазначив Сергій Солодкий в коментарі сайту “Сьогодні”.

У той же час Ахтем Чийгоз акцентує, що в подальшому нашим союзникам все ж варто уникати подібної практики.