Українська влада робить чергові кроки з активізації переговороного процесу і вирішення проблеми окупованих територій. Днями делегація з України в складі керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, віцепрем’єр-міністра — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, міністра закордонних справ Дмитра Келеби та міністра оборони Андрія Тарана відвідали Берлін, де зустрілася із міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, главою Бундесверу Аннегрет Крамп-Карренбауер, зовнішньополітичним радником канцлера ФРН Яном Гекером і радником Ангели Меркель з економічних питань Ларсом-Гендріком Рьоллером.

Кількома тижнями раніше німецьку столицю відвідав заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Козак, який курує українське питання в Росії (від України — Андрій Єрмак), де в тому числі говорили про Україну. Європейці, зкорема німці і французи, які є учасниками норманського формату, давно зацікалвені у вирішення конфлікту між двома країнами, постійно закликаючи до взаємних компромісів, хоча саме Кремль є агресором і окупантом, який напав на Україну.

Про компроміси говорив глава німецького МЗС Гайко Маас і цього разу. «Виконання рішень паризького саміту потребує подальших компромісів із боку всіх учасників», — заявив він на пресконференції. На що Дмитро Кулеба відповів, що «Україна відкрита до пошуку максимально широких компромісів, але не піде на перетин своїх «червоних ліній», які стосуються національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності».

Пізніше в інтерв’ю DW глава українського МЗС деталізував українську позицію. «Ми не повинні забувати Крим, який також повинен бути деокупований. Ми ніколи не відмовимися від суверенного контролю над Донбасом чи Кримом. І неважливо, скільки часу у нас це займе, але ми будемо деокупувати ці території та реінтегрувати їх в Україну. Ми пропонуємо Росії дуже просте рішення: ми ніколи не перетинатимемо наші червоні лінії, якими є суверенітет і контроль нашого кордону. Натомість ми готові домовитися про особливий статус цих регіонів (Криму та Донбасу. — Ред.) у межах України, не надаючи їм права накладати вето на будь-які загальнонаціональні рішення», — заявив Кулеба. Він додав, що з деякими ініціативами Україна вже виступала в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську.

«Дуже важливо, що Україна продовжує приділяти велику увагу розвитку відносин з Німеччиною, — коментує «Дню» перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій СОЛОДКИЙ. — Влітку минулого року було відчуття, що між Києвом та Берліном виникали певні моменти непорозуміння. З Берліна лунали голоси про те, що нова українська влада не проводить діалог на належному рівні з німецькими партнерами. Тому можна було навіть говорити про свого роду похолодання в цих стосунках. Але в Києві досить швидко почули ці голоси стурбованості і нашим взаємним стосункам була надана належна динаміка. В Берліні з ентузіазмом сприймали зусилля України щодо можливих перспектив врегулювання конфлікту з Росією. Хоча ми всі розуміємо, що саме Росія не готова до таких переговорів і до миру. Тому останній візит до Берліну я б розглядав сааме в контексті прагнень Києва і далі підтримувати досить жвавий діалог між двома країнами. В Німеччині мають досить позитивно сприймати нашу готовність до діалогу. Звичайно, ми повинні бути реалістами і треба усвідомлювати, що вплив Росії в країнах Європи досить сильний. Особливо це торкається тих, хто корпуційно і бізнесово зав’язаний на Москві. Але я б не обмежував уявлення про німецьке суспільство та політикум, наприклад, Шредером».

Наступна подібна поїздка української делегації планується до Парижа. Про це заявив Андрій Єрмак. Також він висловив впевненість, що «цього року в Берліні відбудеться саміт глав держав і урядів з Німеччини, Франції, України та Росії», який, до речі, планувався на квітень. Але так і не відбувся, причому не тільки через коронавірус, а головним чином через позицію Кремля, який прагне великих поступок від України. Поки українська влада тримає позицію — нещодавно Олексій Рєзніков заявив, що питання Консультативної ради з Донбасу вже є недоцільним, також дуже правильним є те, що Київ почав активнійше піднімати тему Криму, однак для належного протистояння з Росією потрібна більш наступальна і чітка позиція, а також акумуляція всіх здорових сил в країні.