У неділю, 9 серпня, в Білорусі відбудуться президентські вибори. У передвиборчий тиждень практично щодня у всій країні проходять багатотисячні протести. Опозиція звинувачує діючого президента Олександра Лукашенка в переслідуванні опонентів, а той заявляє, що зробить все, щоб не допустити “майдану”, керованого, за його словами, зовнішніми силами. 29 липня під Мінськом були затримані бойовики російської ПВК Вагнера – у Лукашенка їх пов’язали з діяльністю опозиції.

Що відбувається в Білорусі, хто конкурує з чинним президентом і що буде далі – розповідає LIGA.net.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ. Спочатку основними опонентами Лукашенка на майбутніх виборах називали трьох осіб – банкіра Віктора Бабарика, директора білоруського парку високих технологій Валерія Цепкала і блогера Сергія Тіхановского.

Однак Бабарика заарештували у справі “Белгазпромбанка”, який він раніше очолював, Тіхановского відправили до СІЗО на 15 діб арешту, призначених йому за участь у протестах проти інтеграції з РФ у грудні 2019 року (потім його арешт подовжували), а Цепкалу відмовили в реєстрації кандидатом через нібито недостатню кількість дійсних підписів. Пізніше Цепкало покинув країну, побоюючись арешту.

Після відмови ЦВК зареєструвати кандидатами в президенти Бабарика і Цепкала, у ряді міст Білорусі почалися масові акції протесту. Поліція затримувала як протестувальників, так і журналістів. Спецназ ОМОН і правоохоронці в цивільному застосовували до протестувальників силу, деяких били і на руках вносили до автозаків. Протести тривають досі.

ХТО ПРОТИСТОЇТЬ ЛУКАШЕНКУ. 14 липня ЦВК Білорусі зареєструвала кандидатами в президенти чотирьох осіб, не рахуючи Лукашенка:

Світлана Тіхановська – дружина блогера Сергія Тіхановського. Її вважають основним опонентом Лукашенка. В підтримку Тіхановської виступили Цепкало і Бабарико, закликавши інших кандидатів зняти свою кандидатуру на її користь. Мітинги Тіхановської збирають десятки тисяч людей у різних містах Білорусі. Наприклад, 30 липня в Мінську правозахисники нарахували 63 000 осіб на її акції.

В інтерв’ю Медузі Тіхановська заявила, що, якщо вона переможе на виборах, то спочатку звільнить усіх політв’язнів, створить умови та проведе чесні вибори за участю свого чоловіка, Бабарика і Цепкала. У цьому ж інтерв’ю Тіхановська назвала питання про окупацію Криму таким, що “розколює суспільство” та ухилилася від прямої відповіді на нього, щоб “необережними словами когось не відштовхнути”. Однак пізніше все ж заявила, що “юридично Крим український, фактично – російський”.

Андрій Дмитрієв – співголова громадського руху “Говори Правду”. Видання DW характеризує його, як одного з найбільш досвідчених учасників виборів. Також Дмитрієва вважають провладним політиком, оскільки в 2010 році він виправдав насильницькі дії силовиків, які розганяли акцію протесту після виборів. Сам Дмитрієв запевняє, що його несамостійність – це брехня. Якщо переможе, то також готовий провести дострокові вибори за участю всіх тих, кого не допустили 9 серпня.

Сергій Черечень – бізнесмен, який в 2016 році балотувався в депутати від провладної Комуністичної партії Білорусі. У 2017 році він перейшов до опозиції, очоливши соціал-демократичну Грамаду, повідомляє DW.

У своєму сюжеті журналісти DW називають його технічним кандидатом цих виборів, оскільки ЦВК приписав йому на 40 000 підписів більше, ніж він спочатку заявив. Черечень не згоден, що він технічний кандидат, хоча й усвідомлює, що його підтримують тільки близько 7-8% виборців. Зніматися на користь Тіхановської він не збирається, оскільки, на його думку, вона “не кандидат для усіх”.

Ганна Канапацька – екс-депутат і кандидат у президенти, яка вважається “спойлером Лукашенка”. Одним із прикладів її провладної позиції називають те, що Канапацька говорила, що здала до ЦВК тільки 110 000 підписів. Але в ЦВК заявляють, що після всіх перевірок у Канапацької залишилося понад 146 000 дійсних підписів, повідомляє TUT.by. Схожа ситуація склалася у Дмитрієва і Черечня.

Канапацька викликала негативну реакцію в суспільстві низкою неоднозначних заяв, повідомляє TUT.by. В ефірі “Белсат” вона порівняла Бабарика на посаді президента з педофілом у дитячому садку: “Менеджер Газпрому не може бути президентом нашої країни”.

Її також критикують за запропонований нею в 2019 році законопроект про гарантії екс-президенту, який дає колишньому главі держави імунітет від кримінального переслідування за дії, вчинені під час виконання повноважень. Законопроект прийнятий не був, однак DW повідомляє, що “пункт про гарантії Лукашенку” є в її передвиборчій програмі.

У разі перемоги на виборах Канапацька не планує відпускати Бабарика і Тіхановского. Вона вважає, що цим повинен займатися суд. Канапацька також не вірить в успіх Тіхановської на виборах. “Не може кухарка керувати державою”, – заявила вона у коментарі DW.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Передвиборна кампанія в Білорусі цього року є унікальною з кількох причин, каже в коментарі LIGA.net експерт центру “Нова Європа” Ганна Мєдвєдєва. На її думку, білоруське суспільство втомилося від незмінності влади Лукашенка, поганої економічної ситуації і репресій, які застосовуються проти громадян. “Чимало білорусів готові взяти участь у масштабних протестних акціях, які пройдуть після 9 серпня”, – говорить Мєдвєдєва. Ще однією унікальністю цих виборів, за її словами, стала децентралізація протесту і підтримка мітингів у регіонах.

Президентські вибори в Білорусі ніколи не були демократичними, проте раніше влада для видимості дозволяли брати участь у перегонах навіть тим, хто гостро критикував Лукашенка. Зараз же ситуація кардинально змінилася. Лукашенко заявляє, що жорсткі дії правоохоронців проти опозиціонерів і протестувальників пояснюються необхідністю не допустити в Білорусі “майдану”, повідомляє “Белта“.

Але реально однією з причин такої поведінки силовиків може бути падаючий рейтинг чинного президента. При цьому із соціологічними опитуваннями в Білорусі є дві проблеми: перша – їх проводять тільки ті організації, у яких є акредитація Академії наук і всі вони близькі до влади, заявляє політолог Ригор Астапеня в коментарі Медузі; друга – результати соцопитувань заборонено публікувати напередодні виборів.

У травні видання TUT.by і Onliner запитали білорусів про те, за кого б вони проголосували, якби вибори були завтра, і Лукашенко набрав 3-6%. 19 червня, за даними TUT.by, директор білоруського Інституту соціології Геннадій Коршунов сказав, що в квітні рівень довіри Лукашенку в Мінську становив 24%. Рейтинги Лукашенка в Білорусі близькі до цього показника, вважає Ригор Астапеня. У червні політичний оглядач державної “Белтелерадиокомпании” Андрій Кривошеєв опублікував дані нібито секретного соцопитування, в якому стверджується, що рейтинг Лукашенка “підскочив” до 76%. При цьому в 2015 році Лукашенко переміг на президентських виборах, отримавши близько 83% голосів.

Білоруські видання знайшли вихід, як провести онлайн-опитування, якщо їх заборонили, вони запропонували користувачам голосувати за фільми з дуже промовистими назвами. Результат опитування від 3 серпня в телеграм каналі видання Tut.by:

Ще однією особливістю цих виборів є те, що Лукашенко більш різко звинувачує Росію у спробах втручання у вибори і дестабілізації ситуації в країні. Наприклад, він заявляв, що Бабарика контролюють “ляльководи” з Газпрому, а затримання бойовиків російської ПВК Вагнера напередодні виборів зіграло на користь Лукашенку, у якого їх звинуватили у підготовці теракту і пов’язали появу “вагнеровців” у країні з діяльністю опозиції. При цьому 4 серпня Лукашенко заявив, що “Росія завжди була, є і буде нашим найближчим союзником, хто б не був при владі”, повідомляє Інтерфакс-Захід.

ЩО ДАЛІ. “Ні в кого немає сумнівів, що офіційним переможцем оголосять чинного президента Білорусі – він контролює весь адмінресурс і не допустить, щоб суспільство дізналося його реальний рейтинг”, – каже в коментарі LIGA.net Мєдвєдєва. Однак, на її думку, “з офіційною перемогою Лукашенка все тільки починається”. Мєдвєдєва вважає, що після 9 серпня білоруси вийдуть на вулиці і, ймовірно, до статусу-кво білоруське суспільство вже не повернеться.

“Лукашенко вже програв з тріском. Народ вийшов на вулиці, народ вимагає його відставки, народ вимагає зміни влади, народ підтримує опозиційного кандидата Світлану Тіхановську. Єдиного кандидата, який насправді є не фейковим”, – заявив у коментарі LIGA.net координатор громадянської кампанії “Європейська Білорусь” і екс-кандидат у президенти Білорусі Андрій Санніков. На думку експерта, Лукашенко буде чіплятися за владу і фальсифікувати вибори”: “Сьогодні він звертається до єдиної групи, яка, як він розраховує, може забезпечити йому перемогу – до силовиків”.

Наслідки того, що відбувається, для внутрішньої та зовнішньої політики Білорусі будуть дуже серйозні, вважає Санніков, оскільки Лукашенко вже не зможе керувати державою: “Він може спробувати посилити репресії, але він банкрут не тільки в політичному і моральному плані, але і в економічному, що страшніше”. Україна ж, на думку Саннікова, повинна вибудовувати відносини з Білоруссю, орієнтуючись на білоруське суспільство, а не на репресивну владу.

Мєдвєдєва вважає, що у відповідь на масові репресії проти протестувальників ЄС може запровадити санкції проти Білорусі, що тільки збільшить її залежність від Росії. Якщо ж Лукашенко не почне заарештовувати мітингувальників і звільнить політичних опонентів, то він зможе продовжити балансувати між Заходом і Росією, каже експерт. Однак це буде тривати доти, поки “РФ не вирішить повернутися до питання інтеграції в рамках Союзної держави або не застосує економічні важелі тиску”.

Якщо ж перемогу здобуде опозиція, то все одно ніхто з них не збирається змінювати білоруське балансування між Заходом та РФ. “Збереження Білоруссю формального нейтралітету – не найгірший варіант із можливих для України. Але чи зможуть нові політики встояти перед тиском РФ і зберегти свою багатовекторність у зовнішній політиці”, – ставить риторичне питання Мєдвєдєва.