Пропонуємо до вашої уваги дайджест статей та інтерв’ю у ЗМІ за підсумками конференції “Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України”, яку організував Центр «Нова Європа» спільно з «Українсько-Єврейською зустріччю» 12 червня 2018 року.
Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України
Перетворити пустелю на квітучі оази, з нуля створити одну з найбільш боєздатних армій світу та увійти у чільну десятку інноваційних країн – усе це зробила Держава Ізраїль. В Україні нині часто говорять про необхідність вивчити і запозичити ізраїльський досвід у розбудові сектору безпеки та зміцнення армії – але представники Ізраїлю наголошують: неможливо збудувати потужну безпекову систему без міцної економіки та інновацій. Про це говорили учасники міжнародної конференції «Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України».
Читайте повну версію матеріалу на сайті “Радіо Свобода”
Як Україна може використати досвід державотворення Ізраїлю
Хоча історія єврейського народу тягнеться крізь тисячоліття, сьогодні їхня нація вважається досить молодою. Єврейський народ тривалий час не мав власної держави, і тільки 70 років тому зумів її заснувати. Умови були складними: пустеля, відсутність ресурсів та недоброзичливі, агресивні сусіди. Навіть сьогодні Ізраїль перебуває у стані війни. Тому головним ресурсом, який розвивав та продовжує розвивати Ізраїль, стали люди. Саме інвестиції у людей, у свій народ допомогли Ізраїлю побудувати міцну країну, яка, попри невелику територію (як Київ та область) завжди є на всіх геополітичних мапах. І хоча Ізраїль не гравець, він створює власну гру, а отже має вдосталь сили та волі, щоб це робити.
Сьогодні, коли Україна стримує агресію Росії на сході, розбудовує державу та зміцнює демократію, Ізраїль може стати непоганим взірцем, хоча і не весь його досвід нам підходить.
Читайте повну версію матеріалу на сайті “Український інтерес”
«Без свободи мислення і свободи дій – нічого не вийде»
На нещодавній конференції «Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України», яку провели в Києві Центр «Нова Європа» спільно з «Українсько-Єврейською зустріччю», можна було почути багато цікавих думок. Зокрема, аудиторія у переповненій залі в готелі «Хайят» могла почути з уст провідних ізраїльських політиків з великим державним досвідом, у чому секрет успіху Ізраїлю і, більше того, яким чином ця країна, яка постійно стикається з тероризмом, залишається демократичною, гарантуючи безпеку громадян і не порушуючи при цьому прав людини.
Читайте повну версію матеріалу на сайті газети “День”
“Обійти вето Росії можна за допомогою спецрезолюціі”: інтерв’ю з послом Ізраїлю в ООН
Сайт “Сегодня” обговорив з послом Ізраїлю в ООН (2011-2015 рр.), главою Інституту міжнародної дипломатії ім. Абби Евена Роном Прозором можливість обійти потенційне вето Росії у ООН підсумкового проекту резолюції щодо розміщення миротворчої місії на Донбасі
– Ви, напевно, знаєте, що зараз головне питання на порядку денному переговорів по Донбасу – миротворча місія ООН. Але поки що Росія має право вето в Раді безпеки, сподіватися на появу справжніх миротворців, а не охоронців СММ ОБСЄ, як каже Лавров, годі й говорити.
– Коли ми говоримо про миротворчі сили, навіть не беручи до уваги вето Росії, скаже вона “так” чи “ні” і як з цим працювати, важливо бути впевненим у надійності мандата і того, чого ви хочете з їхньою допомогою досягти. Щоб не створити ситуацію, коли миротворчі сили стануть не конструктивними, а руйнівними. Ми в Ізраїлі бачимо багато миротворчих сил, які не завжди допомагають досягти миру. Наприклад, миротворча місія UNIFIL в Лівані. Не вдаючись у деталі, для України зараз найголовніше – мандат і які країни сформують склад миротворчої місії. Ну а обійти російське вето в ООН практично неможливо. Чому? Тому що рішення про розгортання миротворчих місій приймається Радою безпеки, а ніяк не Генеральною асамблеєю. Через Генасамблею ви можете провести рішення, яке надасть тиск на Радбез. Але остаточне рішення за статтею 6 або 7 (Статуту ООН “Про мирне вирішення суперечок” і “Дій щодо загрози миру, порушень миру й актів агресії” – Авт.), це залежить від того, чого ви хочете з їхньою допомогою досягти, все одно за Радою безпеки.
Читайте повну версію матеріалу на сайті “Сегодня”
“Реформи важливі для України, але, можливо, це не буде ключем до Трампа”: інтерв’ю з екс-віце-прем’єром Ізраїлю
В інтерв’ю сайту “Сегодня” президент Ізраїльського ради закордонних справ, віце-прем’єр-міністр Ізраїлю (2009-2013 рр.) Деніел Меридор розповів, як США допомагають Ізраїлю в військовому плані і як Україні налагодити відносини з Адміністрацією Дональда Трампа.
– Ізраїль може похвалитися своєю тісною дружбою з Америкою, яка підтримує Тель-Авів і у військовому плані. Що вам поставляє Вашингтон?
– Так, США допомагають Ізраїлю в військовому плані, але ніколи не відправляли до нас своїх солдатів, на відміну від країн НАТО. Вони захищають Європу, і американські солдати перебувають в країнах-членах Альянсу в Європі. Ізраїль цього не хоче, ми повинні захищати нашу країну самостійно. Але ми отримуємо військову допомогу від США в грошовому еквіваленті. Ми купуємо американські літаки для наших повітряних сил – F15, F16, F35. Щоб ви розуміли, ми купуємо американську військову техніку за американські гроші, які виділяє нам Вашингтон. Це основний вид допомоги Штатів. Але є й інший – спільні військові проекти по розробці зброї, наприклад, тактичних систем ПРО “Залізний купол” (розроблена ізраїльською компанією Rafael – Авт.). Частину таких проектів оплачує Ізраїль, частину – Штати.
Читайте повну версію матеріалу на сайті “Сегодня”
Ізраїльський генерал: «Україні потрібна потужна армія, в якій воюють сучасні технології, якими керують бійці»
У нинішній ситуації для України вкрай важливо визначити пріоритети у царині безпеки та оборони та вкладати у цей сектор інвестиції. Водночас необхідно підтримати творчу наснагу та патріотичне піднесення народу, підтримувати військових і модернізувати державу. Це той досвід Держави Ізраїль, який актуальний для України, вважає генерал-майор, голова Ради національної безпеки Ізраїлю (2011–2013 рр.) Яаков Амідрор.
– Чи лише сучасна зброя зробила Сили оборони, чи то армію, Ізраїлю однією з найсильніших у світі?
– Звісно, ні, так склались обставини, що саме існування Держави Ізраїль дотепер залежне від єдності та вмотивованості її громадян, від боєздатності та швидкості реагування на загрози її армії тощо. Зверніть увагу: на території нашої країни військові конфлікти спалахують постійно, так само ми постійно перебуваємо під загрозою терористичних актів. Суспільство готове служити обороні держави, держава готова підтримати спільноту, надає можливість використовувати сучасну освіту, інновації, технології і для розвитку цивільного сектору, і для розвитку сектору безпеки. Для нас надзвичайно важливо бути здатними боронити себе і свою країну.
Читайте повну версію матеріалу на сайті “Радіо Свобода”
Відродження івриту з нуля, або Уроки для українців та української мови
Інтерв’ю з докторкою Ейнат Вілф, а також доктором політичних наук, провідним науковим співробітником відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Володимиром Куликом.
– Пані Вілф, із вашого сьогоднішнього виступу випливає, що мова є критично важливою для державо- та націотворення. З чим це пов’язано?
– Річ у тому, що в той час, коли євреї замислили й започаткували процес державного будівництва, було чимало людей, які стверджували: «Ви не народ і не нація!» Цей виклик надходив з кількох сторін. По-перше, з боку великих націй, як-от німців чи французів. Вони казали: «Послухайте, німецькі євреї – це німці, а французькі євреї – це французи; євреї не є окремою нацією». По-друге, цей виклик лунав від релігійних спільнот, які так само стверджували, що євреї не є окремим народом, а лише релігійною групою.
Відтак, постала нагальна потреба продемонструвати світові, що ми є народом і нацією. Ми прагнули довести, що маємо такі само права мати власну державу, як французи чи німці. Потрібно було стати впізнаваними для світу й домогтися визнання з боку світу. Авжеж, земля й народ були важливими аргументами в цій дискусії, але критично важливою була саме мова. Це пов’язано з тим, що ідея розвитку нації в ХІХ сторіччі йшла пліч-о-пліч з ідеєю розвитку мови. Згадаймо ідею єдиної французької мови на противагу купі місцевих діалектів; те саме стосується єдиної німецької та італійської мов. Отже, саме завдяки єдиній осібній мові ніхто вже не міг сказати євреям, що вони не є народом чи нацією.
Сім уроків Ізраїлю для України
УРОК 1
Перший урок – це сама історія сіонізму, в котрому багато паралелей з українським патріотизмом. Ізраїльська професорка й інтелектуалка Ейнат Вільф у збірнику ессе «Оповідаючи нашу історію» формулює сіонізм – як велику історію натхнення людей на подвиги і пожертву. Це історія про те, що навіть перебуваючи у статусі жертви – не треба сприймати трагедію як фатум. Навіть якщо спільнота пережила маргіналізацію, дискримінацію, приниження, репресії чи навіть геноцид, як євреї свого часу Голокост, а українці в Україні – Голодомор, українська спільнота може стати успішною.
Сіонізм – це про прагнення вийти за рамки «місця», котре Тобі призначають інші. Природно, що війна продовжиться, поки будуть такі країни, як Росія, котра вважає, що українці мають знати своє місце «в русском мірє», не мають право на самовизначення і що Україна – це тимчасовий проект. Настільки активно Росія промотувала свою версію реальності на міжнародному рівні, що попри чотири роки війни не одна країна й досі дивиться на Україну, як країну у сфері впливу Росії.
Уроки сіонізму і постання впливової держави Ізраїль для України – це історія про те, що народ може стати з об’єкту переслідування суб’єктом влади і може впливати на власне майбутнє, не чекаючи, поки його долю вирішать більші чи досвідченіші гравці світової політичної шахівниці. Наразі найкращим прикладом здатності засвоювати цей урок стала Революція гідності, де жодні переговори інших країн із колишнім главою держави не змогли стримати енергію змін, яку несли у собі мільйони українських людей. Брати ініціативу у власні руки, самим формувати власне «місце» і ставати самодостатніми – мабуть найбільший висновок із цієї історії.
УРОК 2
Другий важливий урок Ізраїлю – це багаторічна праця над зміцненням характеру, стержня народу. В академіях лідерства і в розмовах з лідерами думок там часто звучить – ми роздумуємо над тим, що значить бути євреєм сьогодні. Як часто ми роздумують над цим українці? Яку місію ми маємо для країни, суспільства, світу? В Ізраїлі зрозуміли, що стійкість до викликів країни можна збудувати, тільки дбаючи про найслабшу ланку у суспільстві. Тому Ізраїль – це сотні тисяч громадських організацій з різними місіями, але якщо поєднати їх усіх – це подушка підтримки для будь-якої з верств населення «на чорний день». В Україні нам здається, що сьогодні ми маємо сильне громадянське суспільство. Разом з тим його втома і зосередженість в окремих географічних кластерах чи на окремих темах, без покриття усієї країни, свідчить, що нам ще далеко від динаміки розвитку і сталості організацій в Ізраїлі.
https://www.radiosvoboda.org/a/29318103.html
Не силою, а хитрістю. Як Ізраїль воює зі своїми потужними супротивниками ― досвід для України
Інтерв’ю з головою Ізраїльської Ради зовнішніх відносин Деном Мерідором для “Громадське.ТБ”
Сильна держава для людей: досвід Ізраїлю
Як побудувати сильну державу, але не забувати про права людини? Чому метою сильної держави є люди та як протистояти сильнішому ворогу за допомогою інновацій?
На ці питання відповідають Ден Мерідор, директор ізраїльської ради зовнішніх відносин, та Яаков Амідрор, генерал-майор, голова ради нацбезпеки Ізраїлю. Вони розповіли про досвід Ізраїлю та пояснили, в чому він може бути цікавий та корисний українцям в інтерв’ю для “Громадське.ТБ”
Ейнат Вілф: «Не треба боятися вживати слово «фемінізм»
Інтерв’ю заступниці директора ЦНЄ Катерина Зарембо з Ейнат Вілф, політиком, авторкою кількох книг про сучасний Ізраїль, членом комітету Кнесету з питань закордонних справ та оборони (2010-2013 рр.), організоване під час її перебування у Києві в рамках конференції ізраїльських лідерів думок «Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України».
У багатьох розвинених державах жінки поки що не очолювали держави чи уряди, а Ґолда Меїр була прем’єр-міністром Ізраїлю ще у 1969-1974 роках. І жінки, і чоловіки в Ізраїлі підлягають загальному призову в армію. Чи може Ізраїль слугувати прикладом ґендерної рівності?
Відповідь залежить від точки відліку для оцінки стану ґендерної рівності. Ситуація в Ізраїлі, я б сказала, десь посередині: нам не соромно, але ми й не входимо у світовий топ країн, де жінки та чоловіки мають рівні права. Наприклад, серед 120 членів ізраїльського Кнесету 34 жінки – приблизно 28%. Це більше, ніж в американському конгресі, британському чи французькому парламентах, але менше, ніж у Швеції. Тобто ми не входимо у топ ґендерно рівних країн, але посідаємо цілком пристойне місце. В Ізраїлі також певним чином унікальне суспільство, я б сказала, єдине в світі, де економічний розвиток (буквально цього тижня Ізраїль перевершив Японію за рівнем ВВП на душу населення) поєднується з високим рівнем народжуваності. Насправді, Ізраїль – найбільш «плідна» країна серед країн-членів Організації економічної співпраці та розвитку (сміється). Тобто Ізраїль – багата країна з великими сім’ями, а таке поєднання дуже рідкісне.
До прикладу, Ізраїль – країна-лідер за кількістю працюючих матерів, які мають трьох та більше дітей. Причина в тому, що, по-перше, у багатьох країнах жінки узагалі рідко коли мають трьох дітей, а ті, хто мають, зазвичай не працюють. Однак в Ізраїлі матері трьох дітей працюють, це стандарт. Я сама така ж. Тож це дійсно унікальне поєднання, яке коріниться в ізраїльській історії та культурі, де сім’я завжди посідала дуже важливе місце. Дехто навіть називає це одержимістю. Ізраїльське суспільство дійсно дуже орієнтоване на родину. Тож ми не є лідером у ґендерній рівності, але якщо поглянути на країни, де вагому частку керівних посад обіймають жінки та сім’я вважається великою цінністю, Ізраїль, напевно, є унікальною країною.
Утім, ми також у багатьох випадках боремося за рівність прав чоловіків та жінок. Ми маємо проблеми нерівної оплати праці, сексуальних домагань. В Ізраїлі законодавство щодо боротьби з сексуальними домаганнями – серед найпрогресивніших у світі, однак попереду ще довгий шлях задля того, щоб і суспільство відповідно до цього ставилося. Ви згадали про армію… Дійсно, Ізраїль з дня свого створення перебував у стані війни, тож армія мобілізовувала і жінок, які також підлягають загальному призову. Однак це не означає, що жінки в ізраїльській армії були рівними з чоловіками. Багато десятиліть більшість жінок в армії перебували на секретарських посадах, вони не воювали. Минуло багато часу, перш ніж жінки змогли бути бойовими пілотами, нарпиклад. Навіть зараз, хоч жінки і обіймають військові посади, вони не перебувають на керівних позиціях. Тож права жінок – це процес, якому також чиниться чималий опір.
Читайте повну версію матеріалу на сайті WOMO
Крім цього, пропонуємо до вашої уваги повний фотозвіт з конференції “Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України”, а також відеозапис заходу.
