«День» звернувся до заступниці директора Центру «Нова Європа» Катерини ЗАРЕМБО з проханням прокоментувати результати європейських виборів, зокрема пояснити, чому явка на них значно зросла:

— Дійсно, явка є найвищою за останні двадцять років. Вища явка була тільки до 1994 року, у 1994 році вона становила майже 57%. Але загалом явка по країнах сильно відрізняється: тоді як у Бельгії вона становила майже 90% (завдяки тому, що там одночасно відбувалися регіональні та федеральні вибори), то у Німеччині — понад 60%, уБолгарії — тільки 31%, у Нідерландах — 42% тощо. Загалом у тих країнах, де перемогли праві та популісти — у Франції, Італії, Бельгії, Угорщині, Польщі, Болгарії та Великій Британії, як бачимо, явка дуже різна — від 89% у Бельгії до 31% у Болгарії. Тобто ми не можемо говорити про те, що високу явку забезпечив протестний електорат, який виступив проти традиційної«великої коаліції» ЄНП та соціал-демократів. Нагадаю, що, згідно з опитуванням Євробарометра, дві третини європейців у 2018 році вважали, що їхня країна виграла від членства, і це найкращий показник з 1983 року.

— Чим результат цих виборів важливий для України, і як новий розклад сил у Європарламенті може вплинути на відносини України та ЄС?

— Європарламент — впливовий орган щодо зовнішньої політики. Європарламентарі призначають голову Єврокомісії, затверджують президента Ради ЄС та Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки. Для роботи над зовнішньою політикоюу Європарламенті є спеціальні комітети, а саме: комітет у закордонних справах та його два підкомітети (з питань безпеки та оборони та з питань прав людини), комітет з питань міжнародної торгівлі та комітет з питань розвитку. Важливою також є роль міжпарламентських делегацій — наприклад, щодо нашого регіону існує Парламентська Асамблея Євронест, яка об’єднує європарламентарів та членів парламентів країн Східного Партнерства, до якого належить і Україна. Окрім того, Європарламент має схвалювати щорічний бюджет спільної зовнішньої та безпекової політики. Відтак, результат цих виборів дуже важливий для майбутнього відносин України та ЄС.

Потрібно зараз зрозуміти, хто з її «друзів» та прибічників залишається у оновленому Європарламенті, а хто його покинув, і налагоджувати зв’язки із новими європарламентарями, у тому числі з неприхильних для України груп. Гарною новиною для України є посилення позицій «зелених». Безумовно, Україні може бути складніше — і через збільшення представлення правих та популістів, і через фрагментованість Європарламенту — проштовхувати свої пропозиції щодо перспективи членства та посилення Східного партнерства, але такі реалії Європарламенту сучасного ЄС. Позитив у тому, що проєвропейські сили так чи інакше залишаються у більшості.