Візит Володимира Зеленського до Сполучених Штатів переноситься з серпня на вересень. Як заявив сам Зеленський в Трускавці, де тиждень вчилися депутати “Слуги народу”, “повинна бути зустріч з президентом Трампом у вересні у Вашингтоні”. Судячи з усього, лідери США і України проведуть переговори в рамках Генасамблеї ООН наприкінці вересня. Хоча кілька тижнів тому на брифінгу кандидат на пост міністра закордонних справ Вадим Пристайко говорив, що візит до Вашингтона на запрошення Білого дому відбудеться до поїздки Зеленського до Варшави, яка запланована на 1 вересня.

Експерти кажуть, що візит відклали через об’єктивні причини і жодної “зради” тут немає. У Вашингтоні хочуть побачити перші кроки і курс нового уряду, який ще належить сформувати новому скликанню Ради. Та й з послом України в Штатах, якого змінюють, ситуація не прояснилася. У “Слузі народу” сайту “Сьогодні” сказали, що на переговорах з Трампом Україна фокусуватиметься на трьох пріоритетних речах: гарантії безпеки, допомозі у війні з Росією і фінансових ресурсах на розвиток. Очевидно, що в Білому домі Зеленського не прийматимуть. Але, якщо нам так важливий символізм, експерти радять кинути зусилля на візит американського президента до України. Адже останній такий візит був 11 років тому – в квітні 2008-го до Києва приїжджав Буш-молодший.

 

Чому зрушили терміни візиту

У статті “Зустріч Зеленського і Трампа: як зацікавити США допомогти Україні” сайт “Сьогодні” вже писав, що офіційне запрошення Зеленському відвідати Вашингтон і зустрітися з Трампом США направили ще наприкінці травня. Підготовка почалася відразу за декількома напрямками. По-перше, новому українському президенту було важливо встигнути поміняти до свого візиту посла України в Штатах. Саме тому спочатку Валерія Чалого усунули від підготовки візиту, а в середині липня Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Чалого. За цей час, за інформацією джерел сайту “Сьогодні”, Банкова пропонувала Вашингтону кілька кандидатур на заміну, але жодна США не влаштувала.

По-друге, за ці кілька місяців до Вашингтона встигли з’їздити і друг дитинства Зеленського – тимчасово виконуючий обов’язки голови СБУ Іван Баканов, і секретар РНБО Олександр Данилюк. До речі, Баканов їздив до США і між першим і другим туром президентських виборів, що підтверджується його інтерв’ю виданню The National Interest. Після цього “Радіо Свобода” повідомило, що Зеленський найняв лобістську компанію Signal Group Consulting, LLC для просування міжнародного іміджу та організації зустрічей з американськими політиками. Сам Зеленський тоді заявив, і днями повторив, що ніколи жодними послугами лобістів не користувався. Хоча кілька днів тому українська служба “Голосу Америки” у Вашингтоні з посиланням на звіт Signal Group, який поданий до Мін’юсту США, повідомляла про роботу лобістської компанії на команду Зеленського між першим і другим туром президентських виборів в Україні.

Кілька тижнів тому на брифінгу в Офісі президента Вадим Пристайко заявляв, що візит українського президента до Вашингтона повинен відбутися до поїздки Володимира Зеленського до Польщі. До Варшави на запрошення президента Польщі Зеленський летить 1 вересня, де проведе двосторонні переговори з Анджеєм Дудою і разом зі світовими лідерами, серед яких буде і Трамп, вшанує пам’ять загиблих у Другій світовій. Джерела сайту “Сьогодні” не виключають, що президенти України і США можуть перетнутися і в Варшаві, потиснути один одному руки і перекинутися кількома фразами. Але повноцінних двосторонніх переговорів варто очікувати наприкінці вересня.

Чому зрушили терміни візиту Зеленського до Штатів, в Офісі президента не кажуть. Але напевно це вже не буде помпезний прийом нового українського президента в Білому домі. Найімовірніше, йдеться про двосторонню зустріч в рамках Генасамблеї ООН, де Володимир Зеленський виступить наприкінці вересня.

“Однак, треба визнати, що на змістовну частину розмови місце переговорів не впливає. Це передусім важливо з точки зору дипломатії символів. Більш того, якщо вже ми говоримо про дійсно символічний прояв підтримки, то це повинен бути, принаймні, короткий, але візит американського президента до України. Сам факт того, що останній такий візит відбувся 11 років тому, є досить красномовним. Впевнена, що нова українська влада могла б організувати прийом для президента Трампа – зокрема, в улюбленому для нього форматі виступів для великої аудиторії шанувальників – не гірше, а навіть і краще, ніж був забезпечений свого часу в Варшаві. Тобто, важливо – коли зустрічатися, символічно – де зустрічатися, найголовніше – з чим зустрічатися”, – підкреслює директор центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук.

На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненка, Трамп хоче змістовнішої розмови, якої, наразі, не вимальовується.

“В Україні ще немає сформованого уряду, а є просто президент, який переміг, і парламент, який незрозуміло куди рушить. І американцям, і Трампу потрібно подивитися, до чого це все приведе, якою буде основна лінія, хто буде прем’єром. На ці запитання потрібно відповісти, щоб зустріч була змістовною, а не була просто зустріччю заради фото”, – сказав сайту “Сьогодні” Микола Капітоненко.

Альона Гетьманчук вважає, що йдеться не про перенесення візиту, оскільки його дату сторони ще не погодили. Найімовірніше, йдеться про узгодження тимчасових рамок і формату, які б на нинішньому етапі відносин влаштували і Київ, і Вашингтон.

“У серпні або на початку вересня доцільність візиту виглядала сумнівною, хоча б з огляду на період відпусток в США, і – що особливо важливо для України – канікули Конгресу до 9 вересня. Візит без насиченої програми в Конгресі був би не менш неповноцінним, як і візит без зустрічі з Трампом. Є ще й інші моменти: бажання американської сторони побачити, хто виявиться на ключових позиціях в уряді, і чи далі залишатиметься на своїй посаді голова Офісу президента Андрій Богдан, за діями (не словами) якого надзвичайно пильно стежать американські партнери”, – сказала сайту “Сьогодні” Альона Гетьманчук.

 

На чому фокусуватися Україні

Спадщина минулої влади на американському напрямі Володимиру Зеленському дісталося, м’яко кажучи, не райдужна. Пов’язана вона з розслідуванням справ щодо сина Джо Байдена – головного опонента Трампа на президентських виборах в США (якщо він переможе у внутрішньопартійному праймеріз). Це побічно підтверджує і тема останньої телефонної розмови Зеленського і Трампа.

“Дональд Трамп переконаний, що оновлена ​​українська влада зможе швидко поліпшити імідж України, завершити розслідування корупційних справ, які стримували взаємодію між Україною та США”, – йдеться в офіційному повідомленні на сайті Офісу президента України.

Тому є ризик, що на даному етапі Дональд Трамп може сприймати Україну як джерело компромату на свого головного опонента в боротьбі за крісло в Овальному кабінеті. Та й варто, все-таки, почати вчитися на помилках попередників, які 2016 року зробили ставку на Гілларі Клінтон, а потім “раптово” переміг Дональд Трамп.

У бесіді з сайтом “Сьогодні” обраний депутат від “Слуги народу”, кандидат на пост голови парламентського комітету у закордонних справах Богдан Яременко сказав, що на переговорах з Дональдом Трампом в Вашингтоні нам варто сфокусуватися на трьох пріоритетних речах: гарантії безпеки, допомозі у війні проти Росії і ресурсах на розвиток.

“Стосовно гарантій безпеки, йдеться про підтримку просування до членства в НАТО: рішення цього питання в рамках двосторонніх домовленостей або в рамках американського законодавства. У питанні допомоги у війні, думаю, недарма зараз звучать заяви і Данилюка (секретаря РНБО – Авт.) та інших, про перегляд підходів до військово-промислового комплексу і розвитку відносин з іноземними державами. Тобто, йдеться про те, що Україна не тільки випрошуватиме озброєння, а й говоритиме про закупівлі та спільне виробництво. Стосовно ресурсів на розвиток – це фінансова допомога з боку США, з боку МВФ, де США можуть багато в чому допомогти”, – сказав сайту “Сьогодні” Богдан Яременко.

Микола Капітоненко також нагадує про енергетику, де наші з американцями інтереси збігаються.

“Якщо, наприклад, не вдасться заблокувати “Північний потік-2″, що робити далі? Чи можуть бути якісь узгоджені кроки в одному напрямку? Також потрібно все-таки розуміти, яку для себе американці бачать роль в конфлікті на Донбасі, щоб спекуляції з приводу розширення Нормандського формату дещо або припинити, або перетворити на якийсь робочий план. Тобто, якщо є готовність американців приєднуватися до роботи, у чому я, наприклад, сумніваюся, то на яких умовах, коли конкретно і з якою порядком денним?” – сказав сайту “Сьогодні” Микола Капітоненко.

У “Слузі народу” кажуть, що це буде дуже тривалий пошук ефективних механізмів та різних форматів, поки не знайдуть те, що спрацює. За словами Богдана Яременка, безумовно, в їх команді хочуть, щоб США були залучені до процесу врегулювання на Донбасі в якихось ширших форматах. Але бажання США і України тут мало, на це повинні погодитися і інші учасники.

“Йдеться не тільки про Росію, а й, скажімо, про Німеччину, яка останнім часом дуже ревниво ставиться до участі США. Тим більше, що ми, фактично, виступаємо з США єдиним фронтом проти Німеччини в спорудженні газопроводу (“Північного потоку-2″ – Авт.). Тобто, тут вже є складнощі і, випадково, багато в чому інтереси Росії і Німеччини збігаються. У них різні причини не хотіти США (в переговорах щодо Донбасу – Авт.), але вони не хочуть посилення ролі Сполучених Штатів, причому Німеччина може навіть більше, ніж Росія”, – сказав сайту “Сьогодні” Богдан Яременко.