Українсько-японські відносини за останні шість років були чи не найкращими за всю історію взаємодії двох країн. Однак вони могли б бути ще кращими, якби не цілеспрямована політика на вирішення територіального питання з Росією з японського боку та спроби сумнівних оборудок із Китаєм із української сторони.
Попри двосторонній характер відносин українсько-японський діалог був і, за всіма ознаками, буде й надалі великою мірою вразливий до впливів інших країн — передусім, Росії та Китаю. Отож справжнім викликом стане те, як, попри подібні впливи, розвивати і наповнювати практичним сенсом вигідний для обох країн білатеральний порядок денний у різних сферах, а також закріпити українсько-японські відносини як важливий елемент відносин між Японією та Європою, а не Японією та Росією.
PDF-версія дослідження доступна тут.
Документ було презентовано на форумі “Азійська стратегія в дії. Роль українсько-японської співпраці“ 16 лютого 2021 року.
Скорочена версія записка викладена у статті Альони Гетьманчук для “Дзеркала тижня”.