Презентація результатів відбулася 15 грудня в Києві за участі представників українського уряду, Верховної Ради, дипломатів й експертів. Репортаж про захід доступний тут.

На замовлення Центру «Нова Європа» ТОВ «ІНФО САПІЄНС» дослідив думки українців щодо безпекових питань, зокрема:

1. На вашу думку, чи роблять США усе можливе задля перемоги України?
2. На вашу думку, чи роблять країни Європи (країни-члени Європейського Союзу, Велика Британія, Норвегія) усе можливе задля перемоги України?
3. Що ви вважаєте найкращою “гарантією безпеки” України?
4. Чи варто Україні йти на переговори з Росією, якщо Україна не отримає безпекових гарантій зі сторони Заходу? 
5. Чи вважаєте ви, що у разі замороження фронту Росія знов нападе на Україну після нетривалої паузи?
6. Які компроміси на мирних переговорах із Росією ви вважаєте допустимими?
7. Чи братимете ви участь у протестних акціях, якщо Україна під час переговорів із Росією піде на компроміси, які, на вашу думку, є неприйнятними?
8. Що для вас є чи буде показником того, що європейська інтеграція відбувається в Україні успішно?
9. Чи підтримуєте членство України в ЄС?
10. Чи підтримуєте членство України в НАТО?
11. Як, на вашу думку, Україна має реагувати, якщо Угорщина продовжуватиме блокувати початок переговорів про вступ до ЄС і приєднання до ЄС у майбутньому?
12. Уявімо, що підготовка до членства та перші роки після вступу до ЄС можуть супроводжуватися певними негативними наслідками (наприклад, зростанням цін на окремі товари й послуги, додатковими адміністративними процедурами під час отримання деяких державних послуг). Як це вплине на вашу підтримку членства України в ЄС? 
13. Для вступу до ЄС Україна має привести своє законодавство у відповідність до права ЄС. Як ви вважаєте за краще це робити?
14. Коли, на вашу думку, Україна стане членом ЄС (Європейського Союзу)?
15. Про що ви думаєте, коли чуєте, як представники ЄС і США вказують на корупцію в Україні?
16. Україна і партнери розглядають розміщення в Україні військового контингенту держав-партнерів (“Коаліції охочих”). Деталі ще уточнюються. Наскільки ви в цілому підтримуєте чи не підтримуєте таке рішення?
17. Що з наведеного ближче до вашої думки?
18. Оцініть, будь ласка, рівень довіри до кожної з цих міжнародних організацій / об’єднань
19. Хто з закордонних лідерів і лідерок викликає у вас найбільшу довіру?
20. Хто з закордонних лідерів і лідерок викликає у вас найбільшу недовіру?

Результати опитування доступні за посиланням.

РЕЗЮМЕ

Європа – фаворит українських симпатій, довіри. Стратегічна орієнтація українського суспільства чітка: абсолютна більшість громадян виступають за членство України в ЄС і НАТО. Українці настільки сильно хочуть до Європейського Союзу, що більшість готова витримати можливі негативні наслідки підготовки до членства в ЄС – зростання цін, додаткові правила. Респонденти демонструють досить прицільне, нюансоване ставлення до міжнародної підтримки. Серед лідерів суспільної довіри бачимо керівників країн Західної Європи, Скандинавії і Балтії. Прикметно: йдеться не лише про очільників країн-членів ЄС, але і інших європейських країн, які відіграють важливу роль у безпекових ініціативах континенту. Особливу повагу опитані виявили до лідерів Коаліції охочих – Британії, Німеччини, Франції. Для українців дуже важливо бачити Україну реформованою, попри будь-які перешкоди. Угорське блокування, на переконання українців, не може бути виправданням для гальмування євроінтеграційних реформ. Успішна європейська інтеграція для респондентів асоціюється передовсім з ефективною боротьбою з корупцією, верховенством права. Водночас українці фактично не вбачають в ЄС надійного гаранта безпеки. Суспільство продовжує віддавати перевагу суверенним, автономним підходам гарантування власної безпеки. Відтак із запропонованих гарантій респонденти надали пріоритет розробці ядерної зброї. При цьому українці залишаються непохитними у переконанні, що переговори з росіянами без гарантій безпеки не є надійним шляхом до миру. Кожен другий українець готовий взяти участь у протестах, якщо Україна піде на неприйнятні компроміси. Серед найбільш неприйнятних поступок – скорочення армії України, юридичне визнання окупованих територій російськими, надання російській мові державного статусу.

КЛЮЧОВІ ЗНАХІДКИ

Європа попереду

Результати опитування демонструють доволі критичне ставлення українців до підтримки США: 65,3% українців вважають, що Штати роблять недостатньо для перемоги України. Натомість внесок країн Європи (держав-членів ЄС, Великої Британії, Норвегії) оцінюється позитивно : 57,3% опитаних вважають європейські зусилля достатніми. Ці показники відображають головні тенденції у сприйнятті міжнародної підтримки зі сторони ключових партнерів. Із приходом до влади Дональда Трампа поглибилося розчарування у динаміці американської допомоги, особливо на тлі затримок із пакетами військової підтримки, переходу на комерційні засади постачання критично необхідного озброєння, а також суперечливих політичних заяв з Вашингтона. Європа помітно вирізняється на тлі Штатів, однак і тут є важливий нюанс: майже 40% українців вважають зусилля європейських партнерів недостатніми. 

«Ядерна» гарантія

Українці і надалі вважають розробку Україною власної ядерної зброї найкращою гарантією безпеки – 31,1%, що збігається з минулорічним показником. Це свідчить, з одного боку, про розчарування українців у міжнародній підтримці, у зовнішніх гарантіях безпеки, а з іншого, віддзеркалює усвідомлення, що саме ядерна зброя дозволяла Росії грати на страхах Заходу, а це, у свою чергу, позначалося на повільній, нерішучій військовій допомозі Україні. Цей самий тренд розчарування у зовнішніх гарантіях відображений і в падінні підтримки вступу України до НАТО як однієї з гарантій – на 10% (з 29,3% до 19,4%). Водночас підтримка членства в Альянсі все ще висока (про це нижче). Інші можливі варіанти гарантування безпеки мають помірну або низьку підтримку. В ефективність оборонного союзу зі США вірять 10,2% респондентів, на миротворчу місію ООН покладаються 6,4%. Прикметною є тенденція на зростання підтримки варіанту про розміщення військ європейських країн на території України – показник зріс майже удвічі: з 6,4% до 11,7%. Новий варіант – надання іншою країною гарантій ядерного захисту – підтримують лише 7,8% опитаних. Помітною залишається загальна тенденція до прагнення самодостатніх та максимально надійних механізмів безпеки: в українській ієрархії гарантій пріоритетом залишаються власні Збройні сили, а вже потім – партнерські можливості.

Переговори без гарантій – поганий задум

Українське суспільство залишається непохитним у переконанні, що переговори без гарантій безпеки не є надійним шляхом до миру, і що без зовнішніх запобіжників будь-який компроміс лише відтермінує нову агресію з боку Росії. Позиція українців щодо переговорів із Росією залишається стійкою: майже дві третини респондентів (64,9%) вважають, що Україна не повинна йти на переговори, якщо не отримає гарантій безпеки від Заходу. Цей показник практично не змінився порівняно з 2024 роком (64,1%). Майже третина респондентів (30,7%)  схвально ставляться до переговорів навіть без гарантій безпеки. Загалом, як бачимо, серед українців продовжує переважати скептичне ставлення до «переговорів заради переговорів».

Замороження фронту не зупинить Росію від нападу

Українське суспільство висловлює одностайний прогноз щодо поведінки Росії у разі можливого замороження лінії фронту: 86,7% опитаних вважають, що після короткої паузи Росія знову нападе на Україну. Лише 9,5% респондентів припускають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир. Сценарій «заморозки» не сприймається суспільством як реалістичний шлях до тривалого миру.

Неприйнятні поступки

Більшість українців відкидають ключові політичні та безпекові компроміси, які Росія традиційно намагається навʼязати як умови переговорів. Хоча позиції українці за останні роки щодо окремих питань дещо помʼякшилися, загальна логіка суспільних настроїв залишається незмінною. Рекордні показники щодо неприйнятності компромісів стосуються таких питань: скорочення армії України (83,3%), юридичного визнання окупованих територій російськими (84,5%), надання російській мові державного статусу (78,4%).

ЄС – це боротьба з корупцією та високий рівень життя

Внутрішні перетворення для українців важливіші, аніж питання безпеки у контексті європейської інтеграції. Українське суспільство все ще продовжує сприймати ЄС очима мирного часу. Головні показники успішної європейської інтеграції для респондентів мають переважно невійськовий характер – топ-3 індикатори: боротьба з корупцією як головний критерій успішного наближення до ЄС (для 19,2% опитаних), на другому місці – покращення рівня життя (12%), верховенство права (8,4%). Натомість показники, які стосуються безпекової і оборонної сфери, сукупно становлять лише 14,7%: 6,8% вважають закінчення війни ознакою успішної інтеграції, для 6% показником успіху є військова, фінансова допомога у боротьбі з ворогом, 1% вважають вступ до НАТО індикатором успішної інтеграції, лише 0,9% українців віднесли до показників успіху гарантії безпеки. Відтак можемо говорити про абсолютну більшість громадян, які повʼязують успішний рух до ЄС із внутрішньою невійськовою модернізацією. При цьому самі українці часто нарікають на те, що ЄС надто повільний і нерішучий у своїх підходах щодо підтримки України у боротьбі з Росією. На тлі скорочення ролі США у допомозі Україні не сталося радикальної зміни у сприйнятті ЄС: європейська нормативна сила, зосереджена на цінностях мирного часу, продовжує формувати позитивне уявлення українців про ЄС. Водночас сам ЄС веде активний пошук підходів, які би сприяли посиленню його оборонної спроможності. Український досвід розглядається як ключовий драйвер для нових трансформаційних зусиль Європи у сфері безпеки й оборони. Поки що українці, схоже, все ще слабко уявляють ЄС у ролі гаранта безпеки.

ЄС і НАТО як незмінний вибір більшості українців

Підтримка членства України в ЄС і НАТО залишається рекордно високою вже четвертий рік поспіль. 85,5% українців виступають за вступ до ЄС, а 71,3% – за приєднання до НАТО. Ці показники демонструють стабільну суспільну підтримку європейського та євроатлантичного курсу України.

Українці готові до викликів інтеграції в ЄС

67,5% українців вважають, що можливі негативні наслідки підготовки до членства в ЄС – зростання цін, додаткові регуляції – не вплинуть на їхню підтримку вступу до Європейського Союзу. Лише 20,3% очікують, що їхнє ставлення може змінитися. Ці дані свідчать про готовність абсолютної більшості українців прийняти можливі труднощі як природну частину інтеграційного шляху. Дипломати країн ЄС інколи застерігають, що рекордна підтримка євроінтеграції в Україні – явище тимчасове: досвід попередніх розширень свідчить, що у багатьох країнах-кандидатах на етапі впровадження реформ рівень суспільної підтримки інтеграції тимчасово знижувався. Не можна виключати, що подібна динаміка можлива і в Україні. Проте варто пам’ятати, що українське суспільство вже неодноразово демонструвало здатність витримувати значно складніші виклики.

Кожен другий українець протестуватиме

51,4% респондентів відповіли, що братимуть участь у протестних акціях, якщо Україна під час переговорів піде на компроміси, які, на думку опитаних, будуть неприйнятними. 

Реформи – окремо, Орбан – окремо

Більшість респондентів (54,7%) вважає, що Україна має продовжувати реформи та рух до ЄС незалежно від дій Угорщини. Це свідчить про стійку орієнтацію суспільства на виконання власних зобов’язань і небажання дозволяти окремим членам ЄС впливати на темп внутрішніх перетворень. Водночас українці приблизно однаково підтримують пошук компромісів з Угорщиною (31%) та продовження тиску на Будапешт через ЄС та партнерів (35%). Відносно низький рівень підтримки політики тиску щодо Угорщини зовсім не свідчить, що українці не усвідомлюють ворожого характеру нинішньої політики угорського керівництва. Рівень суспільної недовіри до Віктора Орбана – приблизно такий самий, як до Владіміра Путіна і Олександра Лукашенка. 

Якість проти швидкості: пошук балансу

Коли мова йде про європейську інтеграцію України, турборежим не є однозначним пріоритетом серед українців. Результати опитування свідчать, що українці цінують якісну підготовку законодавства (46,9%) так само, як і швидкість проведення реформ (46,8%). Для українських посадовців це означає необхідність зберігати стратегічний баланс: з одного боку – робити усе можливе, аби відповідати суспільному запиту на якісні та ґрунтовні реформи, з іншого – підтримувати високий темп цих змін, зокрема щодо ухвалення та впровадження оновленого законодавства.

Між боротьбою з корупцією та наданням зброї

Більшість українців позитивно ставляться до тиску зі сторони ЄС і США з метою подолання корупції в Україні. Цей показник почав знижуватися торік – тренд зберігся і в 2025 році. У 2023 році рівень прихильників  жорсткого підходу партнерів становив 70,4%, наразі – 62,8%. Водночас зростає частка тих, хто очікує від партнерів насамперед військової допомоги.  Щороку також зростає число тих респондентів, котрі сприймають антикорупційні заяви ЄС і США з роздратуванням: варіант «Вони не мають права нас повчати, ми самі розберемося у своїх справах» піднявся з 6,5% до 9,5%. 

Контингент Коаліції охочих – підтримка більшістю

Результати опитування демонструють високий рівень підтримки ідеї розміщення в Україні військового контингенту держав-партнерів у форматі Коаліції охочих. Сумарно 72,7% респондентів висловилися на підтримку такого рішення, тоді як лише 23,9% – проти. Це може стати додатковим аргументом на користь просування ідеї відправки багатонаціональних сил стримування, насамперед з боку найбільш надійних партнерів – Франції та Великої Британії. Суспільна легітимність є важливо для уникнення можливих спекуляцій на цю тему. Для громадян, вочевидь, важлива як безпекова складова, так і політичний символізм. Присутність іноземного контингенту Європи може сприйматися як сигнал серйозності намірів партнерів до підтримки України. У цьому контексті показовим є той факт, що 50,7% українців вважають: навіть розміщення контингенту без мандату на участь у бойових діях МАЄ політичне значення і може розглядатися як елемент безпекових гарантій. Головний аргумент критиків відправки такого контингенту полягав у тому, що війська без дозволу на участь у боях не зможуть вплинути на агресивні дії Росії. 

ЄС – лідер довіри серед міжнародних утворень

Із міжнародних організацій українці найбільше довіряють ЄС (72,1%), G7 (67,5%) та НАТО (53,7%). Водночас спостерігаємо падіння рівня довіри до НАТО (торік було 64,4%).  Таке падіння, звісно, не означає, що українці змінили свою думку щодо важливості членства України в НАТО – понад 70% опитаних підтримують вступ країни до Альянсу. Українці хотіли би бачити Альянс більш рішучим, але водночас респонденти не сумніваються, що НАТО залишається найбільш ефективною організацією, яка забезпечує колективну безпеку. Інші важливі тренди: більше половини українців (53,7%) довіряють Коаліції охочих. Натомість міжнародні організації, відповідальні за підтримку глобальної безпеки, збереження миру, абсолютно дискредитовані в очах українців: ООН має 35,6% довіри, ОБСЄ – 41,1%. В обох випадках показники недовіри перевищують 50%, що демонструє глибоке розчарування у їхній ефективності на тлі російської агресії.

Рейтинг довіри до світових лідерів: премʼєр Британії – на першому місці, президенти США і Польщі побили антирекорд

Лідер довіри українців у 2025 році – прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (76,1%). Рівень суспільної довіри вище семидесяти відсотків також у таких глав держав і урядів: президент Латвії Едгарс Рінкевичс (73,5%), президент Франції Еммануель Макрон (73,4%), прем’єр Швеції Ульф Крістерссон (73%), президент Литви Гітанас Науседа (72,8%), федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (72,7%), президент Фінляндії Александр Стубб (72,7%), президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (72,4%), премʼєр-міністр Канади Марк Карні (71,8%). Утім, з огляду на похибку до кола чемпіонів суспільної довіри також входять премʼєр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре (69,9%), президент Естонії Алар Каріс (69%), премʼєр-міністр Нідерландів Дік Скхооф (68,2%), премʼєрка Італії Джорджа Мелоні (67,9%). Варто відзначити, що найбільший ріст порівняно з минулим роком продемонстрував глава німецького уряду – за рік довіра виросла на 35,8%. Високий темп зростання довіри помітний також у очільника британського уряду (на 24,1%) та французького президента (на 15%).

Натомість найбільше падіння довіри сталося у лідерів тих країн, які в минулі роки очолювали наш рейтинг. Довіра до президента Польщі впала на 20,6% (становить 44,0%), а до президента США – на 20,2% (становить 24,4%). На самому дні рейтингу – лідери Угорщини, КНР, Білорусі та Росії.