Центр «Нова Європа» продовжує інформувати про публічну дискусію «Пастки Придністровського врегулювання: як нам їх уникнути?», що відбулась 17 квітня. Раніше ми публікували повну версію полісі-бріфу щодо ситуації навколо придністровського врегулювання, яку підготував старший аналітик ЦНЄ Лео Літра. Сьогодні ми знайомимо вас із ключовими тезами спікерів дискусії.
Руслан Болбочан, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні
Кишинів наполягає на вирішенні придністровського конфлікту виключно мирним шляхом на основі територіальної цілісності Молдови:
- «Ми послідовно дотримуємось і виступаємо за всеосяжне та життєздатне політичне врегулювання придністровського конфлікту на основі територіальної цілісності та незалежності Республіки Молдова в рамках міжнародно визнаних кордонів з наданням особливого статусу для придністровського регіону».
- «Ми бачимо лише єдиний – політично-дипломатичний – шлях вирішення придністровського конфлікту, інших способів не існує».
Кишинів наголошує на необхідності повного виведення збройних сил Росії з території Молдови:
- «Ми виступаємо за трансформацію нинішньої миротворчої місії у цивільну місію з міжнародним мандатом. Ми виступаємо за повне виведення російських військ із території Республіки Молдова та за вивезення боєприпасів із території нашої країни».
Між Кишиневом і Тирасполем повинен продовжуватись прямий діалог, як на рівні спеціальних представників, так і на рівні експертних груп:
- «На наш погляд, цей діалог дає певні позитивні результати, сприяє зближенню двох берегів Дністра».
Основна частина експорту з території Придністров’я орієнтована на країни ЄС:
- «Приблизно 58% експорту з придністровського регіону – це держави Європейського Союзу».
- «Після отримання Молдовою безвізового режиму з Європейським Союзом значно зросла кількість громадян з придністровського регіону, які мають молдавські біометричні паспорти – люди розуміють важливість молдовського паспорту».
Молдова не прагне досягти успіхів у переговорному процесі за будь-яку ціну, але готова надати особливий статус для придністровського регіону:
- «Не варто забувати, що після стількох років розділення для переходу до політичного врегулювання проблеми слід готувати суспільства по обидва береги Дністра».
Україна відіграє особливу роль у вирішенні придністровського конфлікту:
- «Ми висловлюємо подяку Україні за підтримку усіх наших зусиль у процесі врегулювання придністровського конфлікту. […] Хотів би підкреслили високий рівень діалогу між нашими країнами».
Минулого року Росія провела біля 300 військових навчань на території Придністров’я.
Євроінтеграція – основоположний зовнішньополітичний курс Молдови.
Віктор Крижанівський, спеціальний представник України з придністровського врегулювання
Міжнародні організації при врегулюванні конфлікту між Росією та Україною будуть використовувати досвід придністровського конфлікту:
- «Міжнародні організації дивляться на існуючий досвід врегулювання подібних конфліктів для того, щоб потім екстраполювати його на нові конфлікти. Тому те, що ми робимо – я маю на увазі Україну та інших гравців – у Придністров’ї, це все враховується міжнародними інституціями. І коли дійде справа до врегулювання конфлікту з Росією, то, звичайно, ті формулювання, які сьогодні використовуються для врегулювання придністровського конфлікту, вини так чи інакше будуть нам пропонуватися з боку ООН, ЄС і ОБСЄ».
Позиція України незмінна – якнайшвидше врегулювання придністровського конфлікту на основі збереження суверенітету та територіальної цілісності Молдови:
- «Саме такий мандат мені наданий Президентом України, і тут ніяких компромісів бути не може».
У практичному плані у врегулюванні придністровського конфлікту мало що змінилося:
- «Переговірники в основному займаються технічними питаннями, вирішенням технічних проблем, які важливі для населення по обидва боки Дністра. […] Але з іншого боку не видно кроків, які є пріоритетними, а саме – врегулювання самого конфлікту, повернення Придністров’я в рамки єдиної держави Молдова».
Україна спонукає міжнародних партнерів якнайшвидше повернутися до політичного врегулювання придністровського конфлікту.
Одним з аспектів, що уповільнюють вирішення придністровського конфлікту, є коротке головування тієї чи іншої країни в ОБСЄ – один рік:
- «За цей рік будь-яка країна, що головує, намагається хоч якесь питання вирішити, щоб прозвітувати в кінці року, знайти плюси свого головування. Тому чіпляються, як правило, за те, що легко зробити. В такій ситуації руки до політичного врегулювання не доходять, бо це найскладніше, що тільки може бути – як повернути Придністров’я у склад Молдови».
Одним із найбільш негативних факторів для вирішення придністровського конфлікту є позиція Росії:
- «Більший фактор (що перешкоджає врегулюванню, – ЦНЄ) – це позиція Росії, яка, звичайно, не готова і не видно, коли буде готова до врегулювання цього конфлікту, оскільки для них збереження будь-яких конфліктів на теренах колишнього СРСР є дуже важливим фактором збереження впливу на нові держави, які були створені після розпаду Радянського Союзу».
Україна не змінила свою позицію щодо надання дозволу для виводу через власну територію російських військ, що дислокуються на території Придністров’я:
- «Це питання було вже опрацьовано, нічого нового в ньому немає. І, звичайно, що ми й сьогодні погоджуємось на використання нашої території, тому що наша принципова позиція – російські війська мають бути з відти виведені. Мали б бути вже давно виведені. […] Наша позиція є незмінною – територію ми надамо, ми забезпечмо безперешкодне і безпечне вивезення російських військ і боєприпасів з території Придністров’я, які тільки Росія почне це робити, принаймні, висловить готовність».
Навчання незаконних збройних формувань Придністров’я проводяться саме за вказівкою з боку Росії:
- «Я бачу, що це не ініціатива Красносєльського (Вадим Красносєльський – так званий «президент» так званої «ПМР», – ЦНЄ), це з Москви все робиться, вони їм кажуть, коли що проводити, які навчання і таке інше».
Також до вашої уваги фотозвіт із місця проведення дискусії
Відео: Український кризовий медіа-центр
Захід відбувся за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Думки та позиції, висловлені під час заходу, є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).
