8 квітня 2026 року Центр «Нова Європа» організував дискусію під загальною назвою «Менше, ніж членство, але більше, ніж партнерство: що насправді НАТО дає Україні?». Захід об’єднав українських і міжнародних експертів, дипломатів та представників Альянсу для обговорення еволюції співпраці між Україною і НАТО, а також того, як вона відповідає очікуванням українського суспільства.
Під час відкриття дискусії директор Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий представив результати соціологічного дослідження, здійсненого Info Sapiens на замовлення “Нової Європи”:
“Більшість українців підтримують вступ до НАТО, але не повністю довіряють самому Альянсу. 68,9% українців виступають за членство держави в НАТО, але рівень довіри до цієї організації на 15% нижчий. Падіння довіри до Альянсу ми помітили наприкінці минулого року. Наше останнє опитування дозволяє зʼясувати причини як довіри, так і недовіри до Альянсу. Дискусія “Нової Європи” має на меті відповісти на запитання, що насправді робить НАТО для України. Звичайно, важливо говорити і про внесок України у глобальну безпеку. Ми також представимо дослідження, яке не лише дає оцінку партнерству з Альянсом, але і акцентує увагу на механізмах посилення взаємодії”.
Кірстен Маклін, перша секретарка Посольства Великої Британії, звернулась до учасників заходу: “Ми дуже раді, що протягом останнього року змогли співпрацювати з Центром «Нова Європа» над низкою різних проєктів – від НАТО до ЄС та інших. Вважаю, що зараз важливий момент, щоб оцінити, на якому етапі перебувають відносини між Україною та НАТО.”
Глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук, окреслюючи новий рівень взаємодії між Україною та НАТО, пояснила, що сьогодні сторони вийшли на найбільш інтенсивний і найбільш довірливий діалог за всю історію співпраці. За її словами, Україну дедалі більше сприймають як «невидимого майбутнього члена» Альянсу, попри наявні політичні обмеження, а кількість країн, які виступають проти майбутнього членства, зменшується.
Альона Гетьманчук також наголосила, що відносини України і НАТО динамічно змінюються: «Маю визнати, що майже щомісяця у відносинах України і НАТО відбувається щось, що можна маркувати словом “вперше”- від участі України у навчаннях за статтею 5 до розширення практичної взаємодії на рівні, який ще рік тому здавався недосяжним”. Важливим індикатором цієї трансформації є роль Альянсу у координації військової допомоги Україні. За оцінками Альони Гетьманчук, наразі понад 80% такої допомоги Україні постачається через механізми НАТО, зокрема через структури NSATU та логістичні хаби. Це, за її словами, демонструє «нову вагу» Альянсу у підтримці України, яка значною мірою перевищує публічне сприйняття через обмеження у комунікації частини цієї діяльності.
Глава Місії України при НАТО зазначила, що співпраця з Альянсом виходить далеко за межі безпекових гарантій. «Ідея “НАТО для України” – це не виключно про гарантії безпеки, це значно більше. Передусім – про гарантії суверенітету. Ми не можемо бути справді суверенною країною без права обирати альянси, до яких хотіли б долучитися в майбутньому. Але “НАТО для України” – це також і вибір майбутніх союзництв», – підкреслила пані Посол. Водночас, за її словами, нині здійснюється глибше переосмислення підходів до гарантій безпеки. «Відбувається певне переосмислення, як взагалі мають виглядати гарантії безпеки для України, коли ми хочемо надійних гарантій безпеки, то кажемо про статтю 5 НАТО. Тому вона й надалі залишається певною рольовою моделлю, яку ми намагаємося сьогодні відтворити в рамках гарантій безпеки між Україною та США», – зазначила Альона Гетьманчук, додавши, що стаття 5 досі є ефективною, оскільки не була випробувана ні Радянським Союзом, ні Росією, а жодна країна не вийшла з Альянсу.
У свою чергу Джозеф Доббс, керівник політичної секції Представництва НАТО в Україні, звернув увагу на взаємний характер відносин. «Україна не просто отримує підтримку від нас – вона повертає її назад», – зазначив він. «На Саміті НАТО в Гаазі у 2025 році всі 32 глави держав і урядів ухвалили коротку декларацію, у який підтвердили, що безпека України сприяє безпеці НАТО. І саме тому Марк Рютте під час свого останнього візиту до Києва сказав прямо: Україна є і залишатиметься важливою для нашої власної безпеки. Він чітко заявив: ми вчимося у вас. Ви впроваджуєте інновації, які є унікальними і вражаючими», – пояснив Джосеф Доббс.
Аналітичну перспективу дискусії доповнила Оксана Осадча, член Наглядової ради Центру «Нова Європа». Представляючи аналітичний документ «Витиснути максимум: як еволюціонувала підтримка України з боку НАТО» вона закликала мислити у категоріях спільного планування безпеки. «НАТО і Україна зараз готуються до одного типу загроз. Тому планувати бачення і виклики разом, на мою думку, значно раціональніше, ніж витрачати ресурси окремо», – зазначила Оксана Осадча.
Аналітикиня наголосила, що основу співпраці між Україною і НАТО закладає розвиток оборонно-промислової та інноваційної кооперації. “Оборонна співпраця може рухатися дуже швидко і створювати горизонтальні зв’язки, які потім важко перервати або змінити лише політичними рішеннями, адже йдеться насамперед про ресурси – фінансові та людські. Такі коопераційні зв’язки, навіть у межах ЄС, закладають передумови для глибокої практичної інтеграції, яка з часом може перерости і в політичну. І хоча політичне середовище щодо НАТО зараз може бути непростим, це не означає відсутності можливостей для посилення співпраці, підтримки та реалізації взаємовигідних спільних проєктів і програм”, – пояснила Оксана Осадча.
Лео Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа», старший аналітик European Council on Foreign Relations, звернув увагу на ідею “європейського НАТО”. «Останнім часом у багатьох дискусіях з’являється ідея “європейського НАТО”. Україні варто думати, як долучитися до цієї дискусії та стати її частиною. Я не бачу бажання змінювати НАТО як таке. Держави-члени зацікавлені зберегти й реформувати чинний Альянс. Водночас помітний дрейф у бік субрегіональних альянсів, і Україна може стати сильним союзником у таких форматах – спочатку поза НАТО, а згодом і в його межах. З огляду на можливості, потенціал, а також досвід у командуванні й управлінні, якого бракує на європейському рівні, Україна може відігравати дуже вагому роль», – пояснив Лео Літра.
У межах заходу також було презентовано результати нового соціологічного опитування щодо ставлення українців до Альянсу (Info Sapiens, березень 2026 року). Дослідження покликане показати розрив між суспільними очікуваннями та реальними форматами співпраці з НАТО.
Відеозапис дискусії доступний українською та англійською мовами.
Фотозвіт доступний тут.
Фото: Альона Рубель
Цю подію організовано за фінансової підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Взаємна трансформаційна сила: змінюючи Україну через співпрацю з ширшою Європою», який імплементує Центр «Нова Європа». Погляди, висловлені під час заходу, є поглядами учасників і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
