Під час першої панелі “На шляху до дипломатичного врегулювання? Актори, формати та умови для тривалого миру” V Форуму «Україна – Франція» спікери з України та Франції обговорили перспективи дипломатичного врегулювання російсько-української війни, роль Європи в переговорному процесі та умови забезпечення тривалого миру. Панелісти наголосили: дипломатія не може бути ефективною без тиску на Росію, надійних гарантій безпеки для України та готовності європейських партнерів діяти спільно. Водночас оборонна промисловість і співпраця України з Європою мають стати важливими складовими майбутнього стримування.

Надія Коваль, аналітикиня, Європейський політичний інститут в Києві (EPIK), Україна:

• Нинішній формат переговорів не наближає до врегулювання, оскільки США, Росія та Україна мають різні цілі. Для Вашингтона переговори пов’язані не лише із завершенням війни, а й із нормалізацією відносин із Росією та скороченням американської участі в європейській безпеці;
• Росія використовує переговори як продовження війни іншими засобами. Вона не припиняє бойових дій, вимагає від України територіальних поступок і відкидає запропоновані формати перемир’я;
• Україна погоджується на переговори та різні формати перемир’я, зокрема часткові, прагнучи зменшити тиск на країну та продемонструвати партнерам, що перешкода для миру не в Києві;
• Участь України в переговорному процесі – принципова умова. Росія заперечує право України самостійно визначати власне майбутнє, зокрема її кордони, альянси та внутрішню політику;
• Європа має бути безпосереднім учасником переговорів. Її роль не можна зводити до підтримки України: Росія прагне змінити весь європейський безпековий порядок, зокрема обмежити право сусідніх держав самостійно обирати союзи;
• Європейські країни мають визначити межу між компромісом і стримуванням, а також бути готовими захищати власне бачення безпеки. За таких умов питання формату переговорів стає другорядним.

Ростислав Огризко, заступник Державного секретаря, Секретаріат Кабінету Міністрів України:

• Дипломатичний процес буде ефективним лише тоді, коли Росія побачить безперспективність продовження війни. Для цього потрібні військова підтримка України, далекобійні спроможності та санкції;
• Росія розуміє мову сили. Щоб наблизити завершення війни, необхідно посилювати тиск на неї та позбавити її можливості продовжувати агресію;
• Україна та її партнери мають діяти спільно й рішуче. Єдність Європи є важливою умовою ефективного тиску на Росію, яка прагне роз’єднати європейські країни;
• Своєчасна й концентрована підтримка має більше шансів дати результат, ніж допомога, дозована та розтягнута в часі. Зволікання з підтримкою зменшує шанси на успіх і збільшує спільну ціну війни;
• Тривалий і надійний мир неможливий без відновлення територіальної цілісності України. Демократичний світ не може винагороджувати агресора анексованими чи захопленими територіями;
• Росія має понести відповідальність за агресію та відшкодувати завдану шкоду. Попередні дипломатичні формати не зупинили її, а завершилися повномасштабною війною.

Арно Гійуа, директор із питань континентальної Європи, Міністерство Європи та закордонних справ Франції:

• Франція та її партнери продовжують підтримувати Україну через фінансування, дипломатичну мобілізацію, військову допомогу та енергетичну підтримку;
• Важливо не допустити втоми від війни та послаблення міжнародної підтримки України. Тривалість війни не має ставати причиною для демобілізації партнерів;
• Тиск на Росію залишається необхідним. Санкції потрібно не лише зберігати, а й посилювати, щоб збільшувати ціну війни для Росії та ускладнювати її здатність продовжувати агресію;
• Для забезпечення справедливого й тривалого миру Україна та Європа мають бути повноцінними учасниками переговорів. Їхня присутність і вплив за столом переговорів мають бути посилені;
• Припинення вогню має передувати подальшим переговорам, а нинішня лінія зіткнення має стати основою для обговорення. Україна та європейські партнери повинні бути залучені до будь-яких домовленостей;
• Важливо залучати до підтримки України країни за межами Європи. Російська війна порушує принципи Статуту ООН і має значні глобальні наслідки, зокрема для енергетики та цін на сировину.

Стефан Одран, асоційований дослідник, Центр безпекових досліджень, Ifri, Франція:

• Надійні гарантії безпеки мають передбачати готовність партнерів захищати Україну в разі повторної агресії. Саме готовність діяти, а не лише політичні заяви, є основою стримування;
• Просте припинення вогню без дієвих гарантій безпеки буде вкрай нестабільним сценарієм. Росія може порушувати перемир’я, а механізми міжнародного спостереження не гарантують його дотримання;
• Забезпечення тривалого перемир’я потребуватиме реальних військових спроможностей, моніторингу та готовності третіх країн реагувати на нову агресію;
• Здатність України підвищувати військову ціну війни для Росії впливає на стабільність російського режиму та його готовність продовжувати агресію;
• Дипломатичні домовленості із нинішнім російським керівництвом не можуть самі по собі гарантувати тривалого миру. Росія має відмовитися від агресії, а Україна – відновити контроль над своїми міжнародно визнаними кордонами;
• Вступ України до НАТО та ЄС став би важливим чинником її довгострокової безпеки та стабільності європейського континенту.

Арно Валлі, керівник напряму зв’язків з органами влади, Comand AI, Франція:

• Майбутній мир, найімовірніше, потребуватиме значного військового стримування. Україна та Європа мають бути готовими до тривалого протистояння, якщо Росія не відмовиться від агресивних намірів;
• Українська оборонна промисловість має значний потенціал і практичний досвід, який є важливим для Європи. Співпраця з українськими виробниками допоможе посилити європейську оборону;
• Європа є стратегічною глибиною України. Спільне виробництво, обслуговування військової техніки та інвестиції в оборонну промисловість можуть зміцнити обороноздатність обох сторін;
• Одним із викликів є збереження українських компаній та інженерних талантів після завершення або призупинення війни. Для цього потрібні довгострокові промислові плани та механізми співпраці;
• Розвиток оборонної промисловості України та Європи – це не лише економічна можливість, а й важливий елемент стримування Росії та забезпечення тривалого миру.

Модератором першої панелі люб’язно виступив Дімітрій Мінік, дослідник, науковий директор Обсерваторії Росії, Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, Центр Росія/Євразія, Ifri.

Запис трансляції українською – https://cutt.ly/wymCcq0Y  

Захід організовано за підтримки Міністерства закордонних та європейських справ Франції. Центр «Нова Європа» організовує цей захід за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».