Україна має сконцентруватись на пошуку Європи навколо себе та розбудові стратегічних альянсів саме із сусідніми державами, такими як Польща та Туреччина. Про це, зокрема, йшлося під час дискусії «Україна у новій Європі: хто може бути українським Кундерою?» за участі Світлани Пиркало, письменниці, члену журі премії «Книга року ВВС», співавторки збірки есеїв «Нова Європа». Захід модерував Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру «Нова Європа».
Цей захід став продовженням презентацій-дискусій навколо збірки есеїв українських інтелектуалів «Нова Європа».
«У листопаді цього року виповнилося 35 років виданню есе французького письменника чеського походження Мілана Кундери «Трагедія Центральної Європи». Воно вийшло у 1983 році – я би назвав той період часом мрійництва. Напевно, Кундера відчував, що вітри змін близькі, а тому треба привертати увагу західноєвропейської та американської аудиторії до долі Центральної Європи, яку вкрали у Заходу. Публіцисти та діячі культури мали велике значення для того, щоб зберігати інтерес демократичного світу до країн, які перебували за «залізною завісою». Ми хоч і не перебуваємо за «залізною завісою», але відчуття вкраденості все ще залишається», – сказав на початку дискусії Сергій Солодкий.
Світлана Пиркало, почавши свій виступ, зазначила, що для західних європейців Україна вже перемістилася з Євразії до Східної Європи:
«У багатьох людей ще залишилося уявлення, що Європа знаходиться лише на західному шматку континенту. Питання, яке я ставлю у своєму есе – чи там нам треба шукати Європу? Для Західної Європи ми вже стали Східною Європою. Коли я приїхала до Британії, ми були для неї ще Євразією. Наприклад, у МЗС Британії був департамент Євразії, до якої включали Україну. Зараз Україна вилізає з цієї Євразії і стає Східною Європою».
Письменниця звернула увагу, що цьому процесу посприяли обидва Майдани (Помаранчева Революція та Революція Гідності):
«Якщо до 2004 року народ питав: де ця ваша Україна? І при слові «Шевченко» кричали: «Мілан». То зараз питань нема – всі чітко знають, де є Україна. Це питання зняте».
Учасники приділили увагу промотуванню України за кордоном через мистецтво і, зокрема, через українську літературу. Як зазначила Світлана Пиркало, наразі в Україні небагато такої художніх творів, які можна було б перекладати для західної аудиторії:
«На жаль, не сталося іншого – не сталося прориву якогось українського письменника. Якщо говорити про Центральну Європу, то це Кундера, це сербська література, яка вийшла на хвилі югославських трагічних подій. Сербську літературу стали активно перекладати, тому що стала цікава тема цієї війни. Але у Сербії вже була література, яку можна було перекладати, а у нас поки що такої літератури небагато».
Також письменниця закликала будувати стратегічні альянси зі своїми сусідами:
«Як нам потрапити до Європи? Я вважаю, що Європа повинна прийти до нас. Шукати Європу треба навколо себе. Нам треба будувати альянси з сусідами. Шукати дуже далеких партнерів теж потрібно – вони мають бути саме там, де присутня загроза. Тому я в основному пишу про Польщу та Туреччину, які зацікавлені у співпраці з Україною».
«Чи може Україна стати регіональною силою, яка сама по себе чогось варта? Я думаю, що може. Але тільки, якщо вона почне будувати регіональні альянси», – додала Світлана Пиркало.
За її словами, Україна вже належить до так званої Великої Європи, яку будує ЄС:
«Де закінчується Європа? Де її кордони? Якщо дивитись на політику партнерства Євросоюзу, то вона охоплює Середземне море, Східну Європу та Кавказ. Тобто ЄС будує навколо себе Велику Європу, до якої ми вже належимо».
Мешканців Великобританії, зазначила письменниця, важко зацікавити українською літературою:
«Чому британців важко зацікавити Україною у літературній сфері? Британців важко зацікавити будь-чим. Там дуже багато власної літератури: англійська, уельська, американська, канадська, південноафриканська, австралійська та індійська. Туди можна додати перекладну літературу, адже всі провідні письменники світу хочуть видаватись англійською».
Світлана Пиркало наголосила, що Україна має промотувати на Заході саме ті події, які відбуваються у нашій країні зараз:
«Нам треба забути, що ми «продаємо» шаровари та вареники. Нам здається, що про це ще ніхто не знає. Треба промотувати те, що в нас відбувається зараз: розповідати, що Росія анексувала Крим, багато татар виїхали з півострова до материкової України, де відкрили ресторани власної кухні. Тобто ми заново відкрили для себе щось своє».
