Франція зафіксувала позицію, пов’язану з завершенням війни, входячи у топ-5 країн, що надають військову допомогу Україні. І ці зусилля мають бути збережені. Сподіваюсь, що Франція зможе ухвалювати серйозні рішення про Україну в майбутньому, зокрема про початок перемовин про її приєднання до ЄС. Це рішення буде підготовкою України до перемоги, її відбудови. Розраховуємо, що Франція долучиться до”саміту миру”, який ми плануємо скоро провести.

Лоранс Бун, міністерка з питань Європи уряду Франції:

Те, що відбулося після загарбницької війни Росії проти України призвело до того, що «рожеві окуляри» впали з очей багатьох європейців. До цього говорилося, що чим більше комерційних відносин із країною, тим складніше буде вести з нею війну. Зараз ми спостерігаємо ці зміни. Ми маємо подумати над тим, якою ми хочемо бачити європейську інтеграцію, та якою ми хочемо бачити Україну в ЄС.

Панель 1. «Оборона, безпека та шляхи виходу з війни»

Фредерік Мондолоні, директор з питань континентальної Європи Міністерства закордонних справ Франції:

Українці показують героїзм, яким ми можемо лише пишатися.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки:

Впродовж останніх 30 років європейські країни розслабилися і скорочували свої армії. Своїми життями українці купили європейцям рік, щоб вони встигли озброїтися.

Бенджамін Хаддад, голова групи дружби «Франція-Україна» Національних зборів Франції:

Ми маємо вже думати про те, як ми зможемо надавати військову підтримку Україні у довгостроковій перспективі, навіть після того, як зброя замовчить, адже Росія продовжить існувати та готуватися до наступних дій.

Юрій Сак, радник Міністра оборони України:

Росія не є супердержавою чи другою армією світу. Це держава-терорист, яка спочатку сподівалася використати тактику страху, щоб зламати українців. Коли цього не вдалося, вона застосувала міжнародний шантаж, щоб вплинути на наших партнерів. Це також не вдалося.

П’єр Арош, французький дослідник європейської безпеки:

Можна рефлексувати про те, якими будуть відносини з РФ далі. Однак багато конфліктів закінчуються зникненням країн. Не варто думати, що Росія обов’язково залишиться існувати. І якщо можна було б обирати, то краще б Росії не було.

Панель 2. «Відбудова, реформи та європейські перспективи України: через війну до миру»

П’єр Хайльбронн, спеціальний представник президента Французької Республіки з питань реконструкції в Україні:

Процес реконструкції має напряму бути пов’язаним з інтеграцією країн до європейського простору, з когерентністю різних структур у русі до є-інтеграції. Я думаю, що у цьому вони мають бути паралельними та пов’язаними.

Дмитро Наталуха, голова Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України:

Франція є однією з країн, яка підтримала нас із початку війни. Однак вже сьогодні ми можемо констатувати, що принцип “First come first served” застосовується дедалі частіше.

Бертран Бар’є, член Паризької колегії адвокатів, президент правління Французько-української торгово-промислової палати, член Європейської Бізнес Асоціації в Україні:

З початку війни майже жодне з французьких підприємств не виїхало з України. Ми перегрупувалися та стали більш витривалим: сьогодні французькі підприємства продовжують виконувати свої обов’язки перед українськими робітниками.

Олена Галушка, член правління ГО «Центр протидії корупції», співзасновник ГО «Міжнародний центр «Українська перемога» (ICUV):

Найкращим інструментом і безпековою гарантією для того, щоб відбудова України взагалі відбулася – це наша перемога. Про це не можна забувати, оскільки чек на відбудову буде залежати від рівня руйнувань, які Hосія приносить в Україну.

Домінік Меню, французький член наглядової ради, голова комітету з ризиків Укрексімбанку:

Корупцію називають головним ворогом відновлення України. Водночас, відбудова може означати проведення реформ і створення більш прозорої, ефективної та вільної від корупції України.

Лео Літра, старший аналітик Центру “Нова Європа”

Однією з невідповідностей між можливостями України її партнерів сприяти відбудові є той факт, що Україна хоче, щоб певні проєкти з відбудови реалізовувались незважаючи на війну, тоді як багато партнерів вважають закінчення війни обов’язковою умовою для відбудови.

Олександра Матвійчук, очільниця ГО «Центр громадянських свобод», яка отримала Нобелівську премію миру 2022:

За рік повномасштабної війни ініціатива “Трибунал для Путіна” задокументувала більше 34 тис воєнних злочинів. Це пекло – прямий наслідок безкарності, якою  насолоджується протягом десятиліть. Насильтсво і заперечення людської гідності стало частиною культури.

Мануель Лафон Рапнуй, директор Центру аналізу, прогнозування та стратегії (CAPS), Міністерство закордонних справ Франції:

Ми маємо можливість навчитися один в одного. Сьогодні багато військових країн НАТО можуть багато чому навчитися в українських військових. Коли ми говоримо та працюємо над питаннями кібербезпеки – ми бачимо, що ми можемо багато чому навчитися в українців. Ми маємо продовжити таку подвійну співпрацю.

Ганна Гопко, президентка всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа АНТС», співзасновниця ГО «Міжнародний центр української перемоги» (ICUV):

Війна не закінчиться, коли вирішиться Путін. Тому що Путін не хоче миру, він готується до масштабування війни і формує свою коаліцію. Війна закінчиться тоді, коли Україна отримає винищувачі. Завершення війни залежить не від Путіна, це залежить від того, наскільки Захід захоче української перемоги. Давайте не знецінювати силу Заходу.

Юлія Шукан, викладач славістики, Університет Парижа Нантер, дослідник, Інститут політичних соціальних наук (ISP/CNRS):

Абсолютна більшість українців вірить в перемогу. Українці довели самі собі і нам, що вони здатні вистояти і що вони здатні перемагати в такій складній ситуації.

Марія Золкіна, керівниця відділу регіональної безпеки та конфліктології Фундації «Демократичні ініціативи» (Україна), науковий співробітник Лондонської школи економіки та політичних наук:

Є різниця у реінтеграції окупованих територій. Насамперед між територіями, які знаходяться 9 років в окупації та тими, які знаходяться в ній з весни. В одному випадку люди пристосовуються до наявних умов, а в іншому лише чекають відновлення української влади.

Форум Україна-Франція націлений на те, щоб з допомогою відкритого діалогу урядових представників, незалежних експертів та представників бізнесу посилити розуміння між Україною та Францією, зробити партнерство між двома країнами більш передбачуваним та сталим і покращити сприйняття України у Франції. Перший Форум Україна-Франція відбувся напередодні повномасштабного вторгнення Росії на територію України – 10 лютого 2022 року.