4 квітня 2024 року року Центр “Нова Європа” спільно з Французьким інститутом міжнародних відносин (Ifri) організував ІІІ Форум «Україна-Франція» у Парижі.
Нижче вашій увазі ключові месиджі спікерів сесії 1. “Як Україні виграти «війну на виснаження»?”
Ростислав Огризко, Директор Першого територіального департаменту (країни Європи), Міністерство закордонних справ України:
Одна з наших головних проблем полягає у тому, що ми відповідаємо на кроки Москви. Натомість ми маємо зрозуміти просту річ: Росія має програти. Це має бути ключовим інтересом Європи заради самої себе.
Чому не замінити фразу «стільки часу, скільки потрібно» (as long as it takes) на «стільки зброї, скільки вам потрібно для перемоги»? Адже будь-який інший сценарій означає, що ціна для всіх зростатиме щодня і, найголовніше, війна дійсно може поширитися на захід від України.
Ми маємо зрозуміти стратегічну важливість моменту – зараз йдеться про наше майбутнє протягом десятиліть – і почати грати білими фігурами… Згадуючи про гру білими, я маю на увазі, у тому числі, такі ініціативи, як та, яку нещодавно запропонував президент Макрон. Нехай відповіді шукає ворог, а не ми. Вкрай важливим тут є відмова від встановлення червоних ліній самим собі. Я радий, що Франція у цьому контексті попереду.
Михайло Гончар, Президент, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ», Україна:
Потрібне зняття абсолютно абсурдних і нелогічних із точки зору військової стратегії і тактики обмежень на використання західної зброї. Північна Корея та Іран не встановлюють обмежень для Росії, поставляючи їй балістичні ракети та БПЛА. Ми маємо нищити агресора не тільки на своїй, але й на його території. Війна має йти на території Росії.
ЗСУ потрібні засоби захисту – комплекси ППО, але нам потрібні і більш далекобійні засоби ураження задля знищення основної логістичної магістралі агресора – мосту через Керченську протоку. З Криму війна почалась, в Криму, звільненому від російської окупації, вона має і завершитись.
Україна отримала за два останні роки повномасштабного російського вторгнення 251 млрд євро західної допомоги. Але Росія в умовах санкцій заробила тільки на продажу енергетичних ресурсів 610 млрд євро. На жаль, не тільки Китай та Індія, але й багато в чому західні компанії, всупереч санкціям, продовжують «годівлю російського крокодила» в сподіванні, що він їх не з’їсть. Це небезпечна ілюзія.
Якщо хтось на Заході (в Берліні, зокрема) виходить із того, що на Україні потрібно зекономити, припинити допомогу, щоб зберегти кількасот мільярдів євро, то це ілюзія, тому що згодом доведеться витратити трильйони євро, щоб зупинити російського Голіафа і весь азійський Мордор (включно з Північною Кореєю, Китаєм та Іраном), який суне на Європу.
Кремль продовжує грати на страхах «Альянсу переляканих», тобто НАТО. В Європі епіцентром страху є Берлін. Як і 10 років тому назад, як і два роки тому, на жаль, НАТО усе ще лишається саме таким альянсом. Позитивом є те, що все ж формується «Коаліція рішучих» за ініціативи президента Макрона, солідарної позиції президента Чехії Петра Павела, очільників країн Балтії.
Олена Галушка, Співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, Членкиня правління Центру Протидії Корупції, Україна:
Стратегічні партнери Європи та України – США – зараз проходять період стратегічної невизначеності. Ми це бачимо конкретно з пакетом допомоги, який поки що застряг у Конгресі і незрозуміло, як буде розвиватися ситуація далі. Тому Європа повинна діяти.
Сьогодні це вже війна альянсу диктатур, коли Росія покладається дуже твердо на Іран, Північну Корею, Білорусь та на інші країни. Ми пам’ятаємо заяви про те, що у випадку поставок Північною Кореєю балістичних ракет до Росії, відбудеться перетин червоної лінії, і відповідь буде дуже рішучою. Її, на жаль, ми не побачили. Ракети Taurus та ATACMS поки що нам не надали.
Потрібно перестати підтримувати Україну за принципом «стільки часу, скільки потрібно» (as long as it takes). Треба надати все необхідне для перемоги – і якнайшвидше! Тому що напівзаходи коштують дуже дорого, тому що червоні лінії, якими західні партнери самі себе обклали, обходяться Україні і самим же партнерам надто високою ціною. Що потрібно зробити? Дати Україні все необхідне для перемоги на полі бою.
Ми усвідомлюємо, що необхідно забезпечити Україну стабільною системною фінансовою допомогою, і продовжуємо адвокатувати конфіскацію заморожених російських активів. Ми розуміємо, що цей процес може зайняти час, але наголошуємо, що ці кошти можуть і мусять працювати на захист України вже сьогодні.
Я вірю в те, що Україна здатна виграти цю війну з підтримкою Європи. Але для цього потрібно перестати підтримувати Україну за правилом «трішки тут і трішки там». Ми маємо побачити справжню волю і дії, які підтверджують заяви стосовно передачі України всього, що потрібно для перемоги якнайшвидше. Саме це є єдиним шляхом для забезпечення стабільного, системного, тривалого, довгого миру на європейському континенті.
Татіана Кастуєва-Жан, Директорка, Центр Росія/Євразія, Ifri, Франція:
Цей форум має певну історію: теми, над якими ми працюємо з 2022 року, відтворюють еволюцію війни.
Перший Форум відбувся 10 лютого 2022 року, за два тижні до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цьому заходу передувала наша поїздка в Україну, зокрема у східну частину, де нас приймали українські військові. Маленька група вивела нас на контактну лінію в Широкиному. Я пригадую, що сказав на прощання офіцер, який нас супроводжував: «Поясніть у вашій країні, що таке «рускій мир».
Другий Форум не давав надії на швидкий мир. Проте ми сподівались на успіх українського контрнаступу.
Цьогорічний, третій Форум, має зовсім інший контекст. Ще складніший у всіх планах, передовсім, у військовому. Чітких перспектив стабільного миру немає. Важкою є ситуація для українського суспільства.
Пʼєр Арош, Дослідник у сфері європейської безпеки, викладач міжнародних відносин та міжнародної безпеки Лондонського університету королеви Марії, Франція:
Наявна система підтримки України працює не так, як треба. Для підвищення ефективності зусилля мають бути об’єднані на загальноєвропейському рівні, а не впроваджуватися від країни до країни. Цього можливо досягнути, агрегувавши замовлення в одну критичну масу, де всі європейці платять у “загальний котел” для купівлі витратних матеріалів: снарядів, дронів, ракет.
Є інший сценарій розвитку подій, подібний до того, який був під час холодної війни. Якщо в США президентом оберуть Трампа, його адміністрацію можуть підтримати деякі європейські країни, які виступають проти продовження війни. Вони вимагатимуть припинення надання зброї і примушення України до перемовин. Саме в той момент ми маємо бути впевнені, що зможемо закрити всі потреби зусиллями країн ЄС.
У перспективі можливо розглянути сценарій суверенного рішення України щодо початку діалогу. В такому разі стане важливою ініціатива введення військових сил європейських країн до України. Це підсилить позицію України, продемонструє, що йдеться не про капітуляцію і росіянам не все дозволено. А перемовини доведеться вести не тільки з французькими, а загалом із європейськими військовими силами. Я переконаний, що й інші європейські країни також будуть готові стояти поруч із військовими Франції, якщо це виявиться необхідним. Це і буде спосіб підтримати позицію України в процесі перемовин.
Бріс Рокфей, Директор із питань континентальної Європи, Міністерство Європи та закордонних справ Франції:
Підтримка України Францією триває і триватиме. Вона має різні форми. Із самого початку агресії, Франція мобілізувалася у підтримці України на всіх фронтах допомоги: гуманітарної та економічної, фінансової, і, звісно, військової. Це все конкретизувалося підписанням двосторонньої угоди щодо безпеки України.
За підсумками останніх місяців роботи Євросоюзу багато зроблено щодо трьох важливих пунктів допомоги Україні:
- У грудні минулого року було ухвалено історичне рішення, яке відкрило перемовини про вступ України до ЄС. Франція робить все, щоб остаточне рішення про відкриття вступних переговорів було прийняте, адже воно є довгоочікуваним.
- У лютому було затверджено фінансовий інструмент, який забезпечує 50 мільярдів євро допомоги Україні на відновлення та розвиток.
- Кроки для встановлення мир. Це означає продовження фінансування саме військової допомоги Україні, не забуваючи про розвиток європейської оборонної промисловості. Тільки так ЄС зможе відповідати на виклики.
Нижче повний запис Форуму:
Форум організований Центром «Нова Європа» і Французьким інститутом міжнародних відносин (IFRI) за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
Висловлюємо вдячність Міжнародному фонду «Відродження» за підтримку міжнародних адвокаційних зусиль Центру «Нова Європа».
