Реформування України – наріжний елемент процесу європейської інтеграції та один із ключових чинників, що визначає темп просування України до членства в Європейському Союзі. З огляду на це, провідні аналітичні центри та громадські організації, що мають експертизу у питаннях європейської інтеграції, антикорупційних реформ та верховенства права, вирішили здійснювати незалежний моніторинг виконання Україною реформ, передбачених її євроінтеграційними зобов’язаннями (повний список організацій наведено нижче).

Мета цього експертного моніторингу – сприяння успішному просуванню України до членства в Європейському Союзі через незалежну оцінку виконання ключових реформ. Своєчасне та якісне виконання зобов’язань демонструватиме здатність України впроваджувати системні зміни. Незалежна позитивна оцінка дозволятиме переконливіше розвіювати побоювання серед політиків, експертних кіл та громадян країн-членів ЄС, доводячи, що Україна впроваджує необхідні реформи на шляху до Європейського Союзу, насамперед у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Водночас ми виходимо з переконання, що євроінтеграційні реформи потрібні насамперед самим українцям.

За основу дослідження на цьому етапі експертна коаліція узяла 10 ключових пріоритетів реформ, визначених у Спільній заяві єврокомісарки з питань розширення Марти Кос та віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки від 11 грудня 2025 року (надалі – «план Качки–Кос»). Детальніше про методологію дослідження нижче.

Водночас експертна коаліція залишає за собою можливість розширювати моніторинг за рахунок інших тем та бенчмарків, якщо вони набувають критичного значення для процесу європейської інтеграції України, а також декларує намір продовжити моніторинг інших документів, що визначають реформи у цій царині – після виконання Україною «плану Качки–Кос» або й до завершення втілення його вимог.

Перше оцінювання має на меті зафіксувати базовий рівень (baseline) виконання реформ до початку реалізації «плану Качки–Кос». Подальший моніторинг дозволить відстежувати динаміку виконання реформ. Оцінювання планується орієнтовно раз на два місяці.

Ця ініціатива спирається на попередній досвід незалежного моніторингу євроінтеграційних реформ. У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС разом із 7 рекомендаціями Європейської Комісії, виконання яких було необхідним для подальшого просування до членства. У відповідь Центр «Нова Європа» разом із коаліцією провідних аналітичних центрів та громадських організацій започаткували ініціативу «Кандидат Check» – незалежний експертний моніторинг виконання цих рекомендацій. Ініціатива зарекомендувала себе як корисний інструмент громадського контролю за виконанням євроінтеграційних зобов’язань. Нинішній моніторинг продовжує цю традицію: ключові організації «Кандидат Check» беруть участь і в новому етапі оцінювання «Членство Check».

ПОВНИЙ ЗВІТ

РОЗШИРЕНА ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА

Загальна оцінка – 15 із 100 балів

1.Прийняти комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу (КПК) та іншого законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя.

Оцінка – 2,5 з 20 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM^[1] 23.6 – Інституційна спроможність

Посилення незалежності, ефективності роботи та спроможності спеціалізованих антикорупційних органів (як для запобігання, так і для боротьби з корупцією), зокрема шляхом розширення підслідності НАБУ на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання САП повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генпрокурора.

IBM 23.6.1 Посилити незалежність, ефективність роботи та спроможність спеціалізованих антикорупційних органів.

IBM 23.6.2 Розширити юрисдикцію НАБУ на всі державні посади з високим рівнем ризику.

IBM 23.6.3 Надати САП необхідні повноваження відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генпрокурора.

IBM 23.8 – Практичні досягнення у боротьбі з корупцією

Досягнуто відчутного прогресу у створення стійкої практики розслідувань, судових переслідувань та обвинувальних вироків у справах про корупцію, зокрема остаточних вироків щодо корупції на високому рівні, та збільшення кількості та загальної вартості вилучених, заморожених та конфіскованих активів, у тому числі через вилучення з законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування та перегляд існуючих строків.

IBM 23.8.3 Вилучити із законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру та переглянути існуючі строки.

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту з внесення змін до КПК.

Що зроблено?

З метою вирішення окресленої проблематики в Уряді перебувають декілька законопроєктів, які частково дублюють один одного – розроблений Міністерством юстиції та НАБУ.

На виконання доручення Прем’єр-міністра України Міністерством юстиції було розроблено проєкт Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та усунення процесуальних перешкод  для ефективного досудового розслідування кримінальних правопорушень”. Положення вказаного законопроєкту спрямовані, зокрема, на розширення кола суб’єктів, підслідних НАБУ, а також на законодавче закріплення повноважень заступника Генерального прокурора – керівника САП щодо формування спільних слідчих груп, надсилання запитів про видачу осіб у справах НАБУ та перейняття кримінальних проваджень із дотриманням вимог міжнародних договорів України, норм чинного законодавства та принципів самостійності САП під час прийняття процесуальних рішень (зміни пропонуються до статей  571, 574, 575 КПК). Водночас текст законопроєкту є непублічним, а частина важливих змін, зазначених у бенчмарках, не охоплювалися цим законопроєктом взагалі.

Паралельно НАБУ розробило власний законопроєкт щодо внесення необхідних змін для посилення його спроможності, зокрема в частині виключення автоматичного закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, розширення юрисдикції НАБУ, вирішення спорів про підслідність тощо. Цей законопроєкт у квітні 2026 року було надіслано на погодження заінтересованим органам. За інформацією НАБУ (на запит МЕЖІ), наразі тривають процедури щодо врегулювання розбіжностей, зокрема з урахуванням висновку антикорупційної експертизи, проведеної НАЗК. За її підсумками було виявлено низку корупціогенних факторів, унаслідок чого законопроєкт направлено на доопрацювання.

У підсумку Мін’юст повідомив, що 15 квітня 2026 року його проєкт Закону було повернуто за результатами засідання Урядового комітету з питань європейської, євроатлантичної інтеграції, міжнародного співробітництва, правоохоронної діяльності, правової політики та розвитку водного господарства від 08 квітня 2026 року для напрацювання комплексного законопроєкту спільно з НАБУ і НАЗК.

Окремі бенчмарки за цим пунктом були включені до законопроєктів №15230 та №15230-2 “Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки”. Наразі законопроєкти очікують на розгляд у профільному комітеті.

16 червня 2026 року народні депутати, зокрема Анастасія Радіна, Ярослав Железняк та інші, зареєстрували проєкти 15333 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення ефективності кримінального провадження в разі спливу строків досудового розслідування та запобігання зловживанню процесуальними правами учасників кримінального провадження та 15334 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку визначення підслідності та процесуального забезпечення міжнародного співробітництва.

Більш детальний аналіз законопроєктів від ГО ЦПК за посиланням.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК), Антикорупційний центр МЕЖА та Transparency International Ukraine.

2. Забезпечити Національному антикорупційному бюро (НАБУ) ефективний доступ до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз.

Оцінка – 2 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.6 – Інституційна спроможність

Посилення незалежності, ефективності роботи та спроможності спеціалізованих антикорупційних органів (як для запобігання, так і для боротьби з корупцією), зокрема шляхом розширення підслідності НАБУ на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання САП повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генпрокурора.

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту про внесення змін до Закону України “Про судову експертизу”, підзаконних урядових актів, з метою створення незалежної нової експертної установи на умовах конкурсного відбору керівника, визначення гарантій незалежності від політично мотивованого звільнення керівника, конкурсного відбору судових експертів.

Що зроблено?

У 2024 році на підставі постанови Кабінету міністрів України (КМУ) від 8 вересня 2023 року № 798-р “Про утворення Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз” було створено Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз (далі – Центр) в рамках зобовʼязання перед МВФ щодо забезпечення НАБУ доступу до незалежних і компетентних судових експертів. Такий Центр мав дозволити НАБУ ефективно виконувати свої слідчі повноваження. У процесі формування у Центрі мали б бути запроваджені гарантії незалежності: наглядова рада сформована за рахунок більшості представників від міжнародних організацій; обрання керівника установи наглядовою радою тощо. Водночас, станом на 12 червня 2026 року Мін’юстом не запроваджено анонсованих гарантій незалежності центру.

Проблематика загострюється ще й тим, що Мін’юст та НАБУ дотепер не дійшли узгодженої позиції. НАБУ наголошує на необхідності інституційної незалежності такої експертної установи, зокрема створення її безпосередньо під Кабінетом Міністрів без підпорядкування конкретному міністерству, а також запровадження незалежної конкурсної процедури для керівника експертної установи. Для цього необхідно внесення змін до Закону України “Про судові експертизи”. Таким чином, позиція НАБУ полягає в тому, що цей Центр може бути використано лише як технічна база, а інституційно експертна установа має бути окремо від Мінʼюсту та з необхідними гарантіями незалежності.

Водночас прослідковується незначний прогрес – Мін’юст розпочав розробку проєкту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про судову експертизу” щодо уніфікації судово-експертної діяльності”. На запит МЕЖІ 04 червня 2026 року НАБУ повідомило, що у березні 2026 було надано Мін’юсту зауваження та пропозиції до вказаного проєкту Закону, а протягом квітня-травня 2026 року відбулося кілька робочих нарад, під час яких обговорювалися концептуальні засади створення та функціонування незалежної експертної установи. Водночас дотепер існують неузгодженості з приводу запропонованої концепції створення такої установи.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК), Антикорупційний центр МЕЖА та Transparency International Ukraine.

3. Провести комплексний перегляд процедури відбору та звільнення Генерального прокурора.

Оцінка – 0,5 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.2 – Незалежність, підзвітність та доброчесність. Подальше посилення структурної незалежності, доброчесності та підзвітності на всіх рівнях судової влади, зокрема шляхом вдосконалення процесів відбору на основі заслуг, […] а також забезпечення більшої прозорості та об’єктивності процедури відбору та звільнення Генерального прокурора та прокурорів високого рівня.

IBM 23.2.1 – Поліпшено процесів відбору на посади на основі заслуг.

IBM 23.2.3 – Посилено структурну незалежність, доброчесність та підзвітність прокуратури.

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту про внесення змін, що вносить зміни до Закону України “Про прокуратуру” та інших, якими передбачено забезпечення більшої прозорості та об’єктивності процедури відбору Генерального прокурора за значної участі незалежних експертів, визначених міжнародними партнерами, а також процедури його звільнення.

Що зроблено?

За інформацією Мін’юсту на запит МЕЖІ, станом на 10 червня 2026 року Мін’юстом очікуються рекомендації від Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) та проводяться робочі консультації з Офісом Генерального прокурора щодо напрацювання пропозицій з приводу удосконалення процедури відбору Генерального прокурора. Натомість Офіс Генерального прокурора повідомив, що наразі ними не здійснювалася розробка проєкту Закону, в якому б відображалась процедура відбору та звільнення Генерального прокурора.

Відповідна стратегічна ціль була включена до законопроєктів №15230 та №15230-2 “Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки”. Наразі законопроєкти очікують на розгляд у профільному комітеті. 22 червня народна депутатка Анастасія Радіна зареєструвала законопроєкт № 15343, який встановлює процедуру конкурсного відбору на посаду Генерального прокурора, запроваджує критерії, засновані на професійних заслугах, і передбачає відкритий процес відбору. Законопроєкт безпосередньо спрямований на вирішення проблеми незалежності керівництва прокуратури.

Прогрес виконання відсутній.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК) та Антикорупційний центр МЕЖА.

4. Поновити відбір для призначення та переведення прокурорів на керівні та інші прокурорські посади в Офісі генерального прокурора, в регіональних та районних прокуратурах.

Оцінка – 0,5 з 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.2 – Незалежність, підзвітність та доброчесність. Подальше посилення структурної незалежності, доброчесності та підзвітності на всіх рівнях судової влади, зокрема шляхом вдосконалення процесів відбору на основі заслуг […].

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру”, якими скасовано положення, що дозволяють призначати та переводити прокурорів до регіональних прокуратур та Офісу Генерального прокурора без конкурсу, а також надають Генеральній прокуратурі право доступу до будь-яких матеріалів досудового розслідування.

Що зроблено?

Відповідно до листа Міністерства юстиції України №31276/38-6-26/11.3.2 від 6 березня 2026 року Офісом Генерального прокурора розроблено законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” в частині оцінювання якості роботи прокурорів та відбору прокурорів на керівні (адміністративні) посади. Вказаний законопроєкт перебуває на доопрацюванні, проте наразі він не був оприлюднений для проведення громадського обговорення та є єдиним законопроєктом з окресленої тематики. Водночас законопроєкт не скасовує пункт 5-4 Перехідних положень Закону України “Про прокуратуру”, відповідно до якого з липня 2025 року можливо позаконкурсне призначення на посади. З результатами аналізу МЕЖІ цього законопроєкту можна ознайомитися за посиланням.

У відповіді на запит МЕЖІ щодо подальшого стану опрацювання вищевказаного законопроєкту 04 червня 2026 року Міністерство юстиції зазначило, що спільно з Офісом Генерального прокурора продовжується його підготовка, однак доопрацьована редакція від Офісу Генерального прокурора до Мін’юсту ще не надходила. Водночас Офіс Генерального прокурора повідомив, що передав своє бачення щодо змін до законодавства ще в грудні 2025 року, а інформацією про подальший стан цього законопроєкту вони не володіють. Це може свідчити про недоліки кооперації та взаємодії між ключовими державними органами, залученими до процесу розробки законодавства в частині удосконалення процедур відбору прокурорів на керівні посади.

Таким чином, прогрес виконання відсутній.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК) та Антикорупційний центр МЕЖА.

5. Реформувати Державне бюро розслідувань (ДБР)

Оцінка – 1 з 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:
IBM 24.3 – Реформа Державного бюро розслідувань (ДБР). Досягнути відчутного прогресу в комплексній реформі Державного бюро розслідувань за значної участі незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами.

Експертний індикатор: Прийняття законопроєкту про внесення змін, що вносить зміни до Закону України “Про Державне Бюро розслідувань”, якими запроваджується конкурсний відбір на керівні посади за значної участі незалежних експертів, визначених міжнародними партнерами, переатестація штату працівників.

Що зроблено?

Наразі в Уряді, Офісі Президента та Парламенті спостерігаються паралельні та у більшості неузгоджені процеси щодо напрацювання позицій та розробки необхідного законодавчого регулювання задля реформування ДБР.

6 серпня 2025 року низка народних депутатів, зокрема Анастасія Радіна, Ярослав Железняк та інші зареєстрували проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи ДБР під №13602. Законопроєкт перебуває на опрацюванні в комітеті.

У той же час, 3 січня 2026 року Президент України публічно заявив у своєму зверненні про підготовку президентського законопроєкту про реформу ДБР, який мав бути зареєстрований до кінця січня 2026 року. На запит МЕЖІ Офіс Президента 04 червня 2026 року повідомив, що у них відсутня інформація щодо стану розробки зазначеного законопроєкту. Наші джерела в Офісі Президента раніше повідомляли, що президентський законопроєкт готував Олег Татаров, однак він не містив реальних змін та не відповідав міжнародним зобовʼязанням, а тому викликав застереження в міжнародних партнерів. Наразі цей законопроєкт і досі не зареєстровано, а його текст залишається непублічним.

27 травня 2026 року під час “години запитань до Уряду” Прем’єр-міністерка України повідомила, що законопроєкт щодо реформи ДБР буде підготовлений до кінця року. За її словами, наразі триває функціональний аналіз повноважень і статусу Бюро, а також узгодження позицій між Урядом, профільним парламентським комітетом та Європейською комісією. План заходів з реалізації Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку передбачає проведення до 30 вересня 2026 року функціонального обстеження ДБР. Саме цей процес, ймовірно, мала на увазі Прем’єр-міністерка, говорячи про аудит Бюро. Однак такі строки викликають сумніви щодо можливості своєчасного реформування процедури добору керівництва ДБР. Повноваження чинного директора спливають 31 грудня 2026 року, а конкурсна комісія для відбору його наступника має бути сформована не пізніше 31 жовтня 2026 року. Таким чином, між завершенням аудиту та початком конкурсної процедури залишається лише один місяць, чого недостатньо для ухвалення необхідних законодавчих змін. За таких обставин окреслений процес та часові рамки виглядають радше механізмом відтермінування змін до завершення нового конкурсу.

Окремо потребує публічного висвітлення позиція ДБР, озвучена у відповідь на запит МЕЖІ 10 червня 2026 року. ДБР заперечує необхідність його безумовного реформування, оскільки це питання має вирішуватися за результатами комплексного огляду інституційної структури ДБР. Тим більше, поширення інформації щодо необхідності реформування ДБР розцінюється ними як медійно-політичний тиск на правоохоронний орган.

Відповідальні за аналіз: Центр протидії корупції (ЦПК) та Антикорупційний центр МЕЖА.

6. Призначити без затримок суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку

Загальна оцінка – 1 із 5 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.4 – Ефективність системи правосуддя

Підвищення ефективності та результативності роботи судів та прокуратур, зокрема шляхом вдосконалення регулювання роботи Конституційного суду, забезпечення кворуму в Конституційному суді та своєчасного призначати кандидатів, які пройшли міжнародну перевірку […].

Експертні індикатори:

Щодо призначення/обрання суддів КСУ

Проміжні індикатори:

1. Обрання до кінця червня 2026 року 2 суддів КСУ за квотою ВРУ (приблизно у червні 2026 року Дорадча група експертів (ДГЕ) має завершити оцінку кандидатів та передати списки Комітету з питань правової політики ВРУ).
2. Оголошення до квітня 2026 року конкурсу на 1 вакантну посаду судді КСУ за квотою Президента України або призначення кандидата, рекомендованого ДГЕ та конкурсною комісією ще у першій половині 2025 року.
3. У разі проведення нового конкурсу – призначення 1 судді Конституційного Суду України за квотою Президента України не пізніше кінця вересня 2026 року.
4. Подання до середини вересня 2026 року 2 кандидатів на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.

Цільовий індикатор (максимальна оцінка 2.5 балів): станом на 31 грудня 2026 року:

а) заповнено всі вакантні посади у КСУ;

б) своєчасно розпочато відбір судді КСУ на посаду, яка стане вакантною у листопаді 2026 року та у березні 2027 (не пізніше ніж за 90 днів до дня закінчення строку повноважень відповідного судді КСУ; 1 – за квотою З’їзду суддів України (буде вакантна з 21.11.2026, конкурс оголошується у серпні 2026); 1 – за квотою Президента України (буде вакантна з 02.03.2027, конкурс оголошується у грудні 2026)).

Щодо обрання членів ВРП

Проміжні індикатори:

1. Обрання до середини березня 2026 року 2 членів ВРП за квотою з’їзду суддів України;
2. Обрання до серпня 2026 року 3 членів ВРП (2 – за квотою Верховної Ради України (ВРУ), 1 – за квотою з’їзду представників юридичних закладів вищої освіти та наукових установ; строк повноважень діючих членів ВРП за цими квотами закінчується 15 та 19 серпня 2026 року відповідно);
3. Обрання 2 членів ВРП за квотою з’їзду адвокатів України.

Цільовий індикатор (максимальна оцінка 2.5 балів) станом на 31 грудня 2026 року:

а) заповнено всі вакантні посади у ВРП;

б) своєчасно розпочато відбір членів ВРП на посади, які стають вакантними у січні–лютому 2027 року (не пізніше ніж за 2 місяці до завершення строку повноважень відповідних членів; 8 – за квотою з’їзду суддів України, 2 – за квотою конференції прокурорів).

Оцінка за обома складовими може бути зменшена у випадку:

а) заповнення вакантних посад із суттєвою затримкою (наприклад у випадку, якщо ВРУ здійснює обрання членів за своєю квотою пізніше визначених орієнтовних строків) (при цьому затримки, зумовлені об’єктивними причинами, наприклад недостатньою кількістю кандидатів, відібраних Етичною радою, можуть враховуватися під час оцінювання, тому що затримка може мати місце не з вини суб’єкта призначення/обрання));

б) невжиття заходів щодо оголошення конкурсу на вакантні посади або  оголошення такого конкурсу із значною затримкою.

Що зроблено?

Щодо КСУ:

За квотою ВРУ триває конкурс на 2 вакантні посади суддів КСУ. На початку травня 2026 Дорадча група експертів (ДГЕ) завершила етап оцінювання рівня компетентності кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України, та визначила 9 кандидатів такими, що відповідають критерію визнаного рівня компетентності. Визначення та передача кандидатів до профільного комітету ВРУ очікується наприкінці червня— на початку липня 2026 року.. За квотою Президента України 1 вакантна посада залишається незаповненою: кандидат, рекомендований ДГЕ та конкурсною комісією, не призначений з 1 половини 2025 року, конкурс на відповідну посаду не оголошено. За квотою З’їзду суддів України залишаються вакантними 2 посади. У зв’язку з недостатньою кількістю кандидатів, які відповідають встановленим вимогам, розпочато новий конкурс та оприлюднено на сайті РСУ список з 18 кандидатів.

Оцінка в межах цього підпункту 0 балів з 2.5.

Щодо ВРП:

10 березня 2026 року з’їзд суддів України обрав двох членів ВРП, внаслідок чого кількість вакантних посад скоротилася до 2 (призначено/обрано 19 із 21 члена).  Дві посади членів ВРП за квотою з’їзду адвокатів України залишаються вакантними з січня 2022 року. Конкурс на ці посади не оголошений. В серпні 2026 року закінчиться строк повноважень 3 членів ВРП (2 – за квотою ВРУ, 1 – за квотою з’їзду представників юридичних закладів вищої освіти та наукових установ). В лютому 2026 року оголошено конкурси на заповнення відповідних посад.

У червні 2026 року оголошено конкурси на 8 посад членів ВРП за квотою з’їзду суддів України та 2 посади за квотою всеукраїнської конференції прокурорів, які стануть вакантними у січні та лютому 2027 року відповідно. Так, проведення конференції прокурорів щодо обрання членів ВРП заплановане на 27-28 серпня, а з’їзду суддів – на 2 вересня цього року.

Оцінка в межах цього підпункту 1 бал з 2.5.

Відповідальні за аналіз: Фундація DEJURE, Центр політико-правових реформ (ЦППР) (в частині щодо Вищої ради правосуддя (ВРП)).

7. Розширити залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС)

Оцінка – 1.5 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.2 – Незалежність, підзвітність та доброчесність

Подальше посилення структурної незалежності, доброчесності та підзвітності на всіх рівнях судової влади, зокрема шляхом вдосконалення процесів відбору на основі заслуг; перегляду процедури перевірки доброчесності суддів Верховного Суду та інших вищих судів, а також процедури відбору до Верховного Суду та невідкладного розширення складу комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) із залученням незалежних експертів, запропонованих міжнародними партнерами […].

Експертні індикатори:

Проміжні індикатори:

1. Прийняття законопроєкту № 13382 або іншого законопроєкту, який передбачає відновлення участі міжнародних експертів у складі Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та набрання ним чинності.
2. Звернення голови ВРП або особи, яка виконує його обов’язки до суб’єктів формування Конкурсної комісії щодо подання кандидатур до її складу;
3. Подання суб’єктами формування Конкурсної комісії (Рада суддів України, міжнародні та/або іноземні організації, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції) кандидатур до складу Конкурсної комісії у кількості, необхідній для формування повноважного складу Комісії;
4. Формування повноважного складу Конкурсної комісії з добору членів ВККС, до якого входять міжнародні експерти з переважним правом голосу.

Цільовий індикатор (максимальна оцінка 10 балів): станом на 31 грудня 2026 року сформовано повноважний склад Конкурсної комісії з добору членів ВККС, до складу якого входять міжнародні експерти з переважним правом голосу.

Що зроблено?

У ВРУ зареєстровано законопроєкт № 13382, який передбачає відновлення участі міжнародних експертів у складі Конкурсної комісії з добору членів ВККС. Станом на момент оцінювання, з червня 2025 року відсутній подальший розгляд зазначеного законопроєкту. Також у порядку денному ВРУ відсутні альтернативні законопроєкти, які враховують актуальні аспекти функціонування Конкурсної комісії, зокрема ризик формування її складу без участі міжнародних експертів до набрання чинності відповідним законом. Актуалізуватися цей ризик може у зв’язку з прийняттям 5 червня 2026 року Радою суддів України рішення щодо звернення до ВРП з пропозицією розглянути питання щодо початку добору кандидатів до складу Конкурсної комісії з добору членів ВККС, тобто, початку формування Конкурсної комісії за правилами, які не передбачають залучення незалежних експертів.

За інформацією від Уряду ним напрацьовано відповідну законодавчу ініціативу, яка перебуває на етапі консультацій з Європейською комісією. Даний законопроєкт офіційно не зареєстрований та не оприлюднений, відповідно достеменно неможливо встановити чи передбачає він розширення залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії для ВККС.

Відповідальні за аналіз: Фундація DEJURE , Центр політико-правових реформ (ЦППР), Transparency International Ukraine (TI), Центр протидії корупції (ЦПК).

8. Ухвалити законопроєкт про декларації доброчесності суддів, уточнивши зміст таких декларацій, розширивши період, який вони охоплюють, та вдосконаливши процедуру їх перевірки; для Верховного Суду це передбачає тимчасове залучення незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами. Ухвалити законодавство, спрямоване на покращення виконання судових рішень щодо грошових і негрошових зобов’язань, а також на цифровізацію відповідних процедур.

Загальна оцінка – 3.5 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Щодо декларацій доброчесності та Верховного Суду

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.2 – Незалежність, підзвітність та доброчесність

[…] Перегляд процедури перевірки доброчесності суддів Верховного Суду та інших вищих судів, а також процедури відбору до Верховного Суду та невідкладного розширення складу комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) із залученням незалежних експертів, запропонованих міжнародними партнерами;

IBM 23.2.2 – Переглянуті процедури перевірки доброчесності для суддів Верховного суду та інших вищих судів.

Експертні індикатори:

1. Прийняття зазначеного законопроєкту не пізніше червня 2026 року.

Набрання чинності законом щодо вдосконалення процедури перевірки декларацій доброчесності суддів, який передбачає:

а) уточнення змісту декларацій доброчесності та підстави для початку перевірки;

б) розширення періоду, на який поширюється перевірка;

в) деталізацію процедури та строки перевірки;

г) визначення прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, залучених до процесу перевірки;

ґ) визначення правових наслідків перевірки;

д) проведення перевірки декларацій доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів (відповідно до рекомендацій Європейської комісії, викладених у Звіті про розширення за 2025 рік) із залученням незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами, з переважним правом голосу.

2. Прийняття ВККС внутрішніх нормативних актів на виконання вимог Закону.
3. ВККС розпочинає перевірку декларацій доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.

Щодо законодавства про виконання судових рішень та цифровізації

Експертні індикатори:

1. Прийняття зазначеного законопроєкту не пізніше 31 грудня 2026 року.

Максимальна оцінка (10 балів): станом на 31 грудня 2026 року набрав чинності закон про вдосконалення процедури перевірки декларацій доброчесності та ВККС розпочала перевірку декларацій доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів за оновленою процедурою.

Що зроблено?

Щодо декларацій доброчесності та Верховного Суду

9 червня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13165-2, який стосується декларацій доброчесності суддів. Наразі закон очікує підпису Президента.

Попри те, що закон позиціонується як виконання євроінтеграційного зобов’язання у сфері судової реформи, його зміст не відповідає вимогам пункту 8 т. зв. “плану Качки-Кос” щодо посилення підзвітності та доброчесності суддів.

План “Качки-Кос” прямо передбачає ухвалення законодавства щодо декларацій доброчесності суддів із тимчасовим залученням незалежних міжнародних експертів до перевірки декларацій суддів Верховного Суду. Натомість ухвалений закон не запроваджує такого механізму. Він лише містить доручення Кабінету Міністрів протягом шести місяців підготувати окремий законопроєкт щодо перевірки декларацій суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів за участю незалежних експертів. При цьому міжнародний характер таких експертів у законі не передбачений. Таким чином, питання перевірки доброчесності суддів Верховного Суду фактично відкладене щонайменше на пів року, а ключова вимога індикатора залишається невиконаною.

Також закон не усуває одну з ключових проблем чинного механізму перевірки декларацій доброчесності — необхідність доведення умислу судді на подання неправдивих відомостей. Натомість для підвищення ефективності механізму доцільно було б передбачити відповідальність не лише за умисні порушення, а й за грубу недбалість при заповненні декларації, що відповідає меті забезпечення належної підзвітності суддів.

Крім того замість уточнення змісту декларацій частину відомостей, які раніше підлягали декларуванню, було виключено (наприклад, щодо відповідності рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ним доходам). Підстави для початку перевірки декларації фактично не змінилися та, як і раніше, значною мірою залежать від надходження відповідних звернень чи скарг. Водночас декларації доброчесності не є публічно доступними, що суттєво обмежує можливості громадського контролю та ініціювання перевірок.

Окремо закон не розширює часові межі перевірки декларацій доброчесності, як цього вимагала логіка реформи. Навпаки, щодо певних положень звітний період був додатково обмежений до одного року, що потенційно звужує можливості для виявлення фактів недоброчесної поведінки суддів.

Внаслідок цього ухвалені зміни не забезпечують досягнення ключової мети реформи — посилення підзвітності та доброчесності суддівського корпусу. Навпаки, окремі положення закону можуть призвести до послаблення існуючих механізмів контролю. З огляду на відсутність механізму перевірки суддів Верховного Суду із залученням незалежних міжнародних експертів та невідповідність ухвалених змін суті індикатора, прогрес у виконанні цього пункту Плану Качки-Кос оцінюється у 0 балів.

Оцінка в межах цього підпункту 0 балів з 6.5.

Щодо законодавства про виконання судових рішень та цифровізації

07 квітня 2026 року парламент ухвалив закон про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію № 4833-IX від 07.04.2026. Окремі положення цього закону набрали чинності, інша частина набере чинності 23 жовтня 2026 року.

Оцінка в межах цього підпункту 3.5 балів з 3.5.

Відповідальні за аналіз: Фундація DEJURE , Центр політико-правових реформ (ЦППР) (в частині щодо декларацій доброчесності).

9. Ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму до II кварталу 2026 року

Оцінка – 1,5 із 5 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.5 – Узгодження законодавства

Просунуте, стале та безперервне впровадження стратегічної та законодавчої рамки протидії корупції, включаючи значне поетапне приведення у відповідність до acquis ЄС та втілення рекомендацій GRECO, ОЕСР та ОБСЄ/БДІПЛ, з ефективною координацією, бюджетуванням, моніторингом та оцінкою.

IBM 23.9 – Інтеграція антикорупційних заходів у відповідних секторах

Покращено інтеграцію антикорупційних заходів через оцінку ризиків та системні заходи щодо забезпечення доброчесності в секторах, найбільш вразливих до корупції.

Експертні індикатори:

1. Ухвалення Антикорупційної стратегії (АС) та Державної антикорупційної програми (ДАП) у встановлені строки та їх відповідність євроінтеграційним зобов’язанням України, зокрема в частині: забезпечення прозорих конкурсних процедур призначення на керівні посади в Національній поліції України (НПУ), Державному бюро розслідувань (ДБР) та Офісі Генерального прокурора (ОГП) за участю міжнародних експертів; посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
2. Розроблення АС та ДАП на основі публічного аналізу стану корупції та результатів виконання попередніх стратегічних документів, із залученням представників громадянського суспільства та забезпеченням належної комунікації щодо врахування їх пропозицій.
3. Залучення Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) громадськості та зовнішніх експертів до виконання зобов’язань Європейського Союзу у сфері антикорупційного мейнстримінгу на системній основі, а також забезпечення координаційно-методологічної ролі НАЗК у цій сфері.
4. Внесення змін до законодавства щодо надання НАЗК повноважень застосовувати заходи впливу до керівників органів, установ, підприємств та організацій у разі безпідставного невиконання заходів ДАП.

Що зроблено?

НАЗК подало проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки до Кабінету Міністрів 2 квітня 2026 року за результатами інклюзивного процесу розробки із залученням понад 130 експертів. З огляду на те, що Кабінет Міністрів не розглянув документ протягом більше місяця, та з огляду на наближення дедлайну Ukraine Facility (кінець червня 2026 року), голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики 13 травня 2026 року зареєструвала законопроєкт у редакції НАЗК; 15 травня Кабінет Міністрів подав власну версію. Крім того, 25 травня ще один проєкт Антикорупційної стратегії подав керівник опозиційної політичної партії «Європейська солідарність». Наразі у Верховній Раді перебувають три конкуруючі законопроєкти, які очікують розгляду Комітетом з питань антикорупційної політики.

Урядовий проєкт повністю прибирає важливі норми про прозоре конкурсне призначення Генерального прокурора, а також керівників Національної поліції та Державного бюро розслідувань (ДБР) — попри те, що у Спільній заяві Качки-Кос вони визначені пріоритетними на цей рік. Крім того, цей варіант, як і проєкт «Європейської Солідарності», виключає норму, яка уповноважує керівника САП самостійно відкривати провадження щодо народних депутатів. Проєкт №15230-2 порушує й окреме питання судового врядування: він пропонує зрівняти у праві голосу міжнародних і національних членів конкурсних комісій для Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Це передчасний крок, адже національні інституції, які делегують членів цих комісій, ще не завершили власну реформу й поки не мають достатньої суспільної довіри. Із трьох проєктів найбільш амбітним щодо реформ, які відповідають євроінтеграційним зобов’язанням, є перший (№15230), поданий головою профільного комітету Верховної Ради.

Державна антикорупційна програма розроблялася паралельно зі Стратегією протягом усього процесу підготовки, однак НАЗК ще не оприлюднило проєкт документа — його планується винести на публічні консультації лише після ухвалення Стратегії.

Відповідальні за аналіз: Антикорупційний центр МЕЖА, Transparency International Ukraine (TI).

10. Розвивати та зміцнювати системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні

Оцінка – 1 із 10 балів

Що має бути виконано? Проміжні бенчмарки, індикатори успішності.

Відповідно до проміжних бенчмарків Україна має досягнути таких результатів:

IBM 23.7 – Запобігання корупції

Посилити ефективність системи запобігання корупції шляхом досягнення подальшого прогресу у розробці та забезпеченні дотримання правових та політичних рамок, щодо е-декларацій, захисту інформаторів, конфлікту інтересів, лобіювання, фінансування політичних партій та виборчих кампаній, включаючи ефективні, пропорційні та достатньо стримуючі санкції у разі порушень.

Експертні індикатори:

1. Запровадження системних аудиторських оцінок внутрішнього контролю в державному секторі Державною аудиторською службою України (ДАСУ), зокрема:

а) розроблення та застосування методології оцінки внутрішнього контролю;

б) включення питань внутрішнього контролю до обов’язкових елементів контрольних заходів;

в) проведення навчань для працівників ДАСУ щодо оцінки внутрішнього контролю.

2. Розроблення та затвердження національного плану дій щодо приведення систем внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у відповідність до міжнародних стандартів і належної практики.
3. Інтеграція управління корупційними ризиками до загальної системи управління ризиками в органах державної влади, зокрема:

а) наявність антикорупційних програм, затверджених Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), що базуються на б) системному аналізі корупційних ризиків;

в) інтеграція інструментів НАЗК (зокрема механізмів врегулювання конфлікту інтересів та захисту викривачів) у практику внутрішнього контролю та управління ризиками;

г) забезпечення інституційної спроможності уповноважених осіб з питань запобігання корупції для реалізації антикорупційних програм.

Що зроблено?

ДАСУ в рамках своїх контрольних заходів додала питання про стан внутрішнього контролю на обʼєктах, які вони перевіряють. Також функціонує портал викривачів, однак він потребує доопрацювання.

Окремі стратегічні цілі щодо покращення управління корупційними ризиками та захисту викривачів були включені до законопроєктів №15230, №15230-1 та №15230-2 “Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки”. Наразі законопроєкти очікують на розгляд у профільному комітеті.

На початку квітня 2026 року уряд затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), в рамках якої зокрема передбачено імплементацію положень нових Глобальних стандартів внутрішнього аудиту (GIAS) у сфері державного внутрішнього фінансового контролю. У травні набрали чинності оновлені Стандарти внутрішнього аудиту, якими оновлено вимоги до організації внутрішнього аудиту в державному секторі та посилено вимоги щодо організаційної і функціональної незалежності підрозділів внутрішнього аудиту.

Відповідальні за аналіз: Антикорупційний центр МЕЖА, Transparency International Ukraine (TI).

^[1] Interim benchmark (проміжні бенчмарки)

Методологія експертного моніторингу виконання «плану Качки–Кос»

Підхід до оцінювання

Експертна оцінка базується на комплексному аналізі фактичного прогресу у виконанні реформ. При оцінюванні враховуються:

• відповідність ухвалених рішень цілям «плану Качки–Кос»;
• інституційні та практичні зміни, які виникають у результаті впровадження реформ;
• у разі, коли визначені Радою ЄС Проміжні бенчмарки за 23-24 розділами детальніше розкривають суть реформи – враховується також відповідність цим бенчмаркам.

Проміжні кроки (наприклад, підготовка законопроєктів, проєкти стратегічних документів або концепцій) можуть враховуватися під час оцінювання лише за умови, що експерти мають доступ до відповідних документів і можуть оцінити їх зміст. Винятком є початковий етап роботи, оцінка якого дає не більше 10% балів за кожним із пунктів.

Експертна оцінка є незалежною і може відрізнятися від оцінки інституцій Європейського Союзу. Коаліція залишає за собою право формувати власне бачення прогресу, індикаторів успішності реформ на основі експертного аналізу.

Система «зважування» реформ

Кожному пункту «плану Качки-Кос» надано окрему вагу з урахуванням масштабності реформи, кількості необхідних законодавчих та інституційних змін, а також її значення для виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

Максимальна сумарна оцінка виконання плану становить 100 балів.

Розподіл ваги між реформами є таким:

• До 20 балів – реформа щодо прийняття комплексних змін до Кримінального процесуального кодексу та пов’язаного законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя. Підвищена вага цієї реформи зумовлена її комплексним характером, оскільки вона містить найбільшу кількість елементів, передбачає значний обсяг законодавчих змін, а її належне втілення матиме значний вплив на ефективність антикорупційної системи і функціонування органів кримінальної юстиції.
• До 5 балів – дві реформи, що мають більш вузький і чітко окреслений обсяг:
  • призначення без затримок суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку;
  • ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.
• До 10 балів кожна – решта реформ, передбачених «планом Качки–Кос».

Такий підхід дозволяє відобразити різний масштаб, складність та системний вплив окремих реформ на процес європейської інтеграції України.

У разі появи негативних тенденцій або відкату реформ експерти залишають за собою можливість переглядати оцінки у наступних хвилях моніторингу.

Шкала оцінювання прогресу реформ

Оцінювання кожної реформи здійснюється за шкалою, що відображає ступінь фактичного виконання реформи.

Відсоток від максимального балу за пунктом	Опис умов, за яких нараховуються бали
0%	Прогрес відсутній або на стадії обговорення перших ідей виконання; відбувається відкат реформи у цій сфері
До 10%	Підготовлені деталізовані ідеї або ґрунтовне бачення реформи, державні органи або топ-посадовці роблять політичні заяви про намір проведення реформи
До 20%	Відбулося офіційне представлення (публікація) проєктів документів, що втілюють зміни; зокрема, реєстрація  законопроєктів у Парламенті
До 50%	Офіційно зареєстровані проєкти рішень проходять підготовчі стадії перед ухваленням (як-то перше читання у парламенті, розгляд поправок до другого читання, експертиза ЄК тощо). У разі, якщо ці стадії не поліпшують якість проєкту і не лунає політичних зобов’язань щодо виправлення проблем, бали нараховуються не в повному обсязі.
До 100%	Реформа втілена у формі та обсязі, передбаченому “Планом Качки-Кос”. У разі неповного виконання, або у разі, якщо експерти вважатимуть, що обраний шлях не забезпечує необхідних практичних змін – бали нараховуються не в повному обсязі.

*Для оцінювання виконання пункту 6 «Призначити без затримок суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку» та пункту 8 розроблено окрему методологію оцінювання.

Оцінювання пункту 6 “Призначити без затримок суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку”

Для цього показника передбачено 5 балів, які розподіляються між призначенням членів ВРП та суддів КСУ.

Розподіл балів:

• 2,5 бала – за заповнення вакантних посад у ВРП;
• 2,5 бала – за заповнення вакантних посад у КСУ.

Оцінювання у частині КСУ:

Оцінювання у 1-2 кварталі 2026

Станом на момент оцінювання (1-2 квартал 2026) у КСУ наявні 5 вакантних посад.

Оцінювання протягом 1-2 кварталу 2026 здійснюється пропорційно кількості заповнених посад:

• 0,5 бала нараховується за кожну заповнену вакантну посаду;
• у разі заповнення всіх 5 посад нараховується максимальні 2,5 бала.

Оцінювання у 3-4 кварталі 2026

У 3-4 кварталах 2026 року оцінювання здійснюється з урахуванням не лише заповнення наявних вакантних посад, а й своєчасного оголошення конкурсів на посади суддів Конституційного Суду України, щодо яких у 2026 році настає строк для оголошення конкурсу.

Максимальна оцінка у 3–4 кварталах 2026 року становить 2,5 бала, з яких:

• до 2 балів — за заповнення наявних вакантних посад;
• до 0,5 бала — за своєчасне оголошення конкурсів на посади суддів Конституційного Суду України, строк оголошення яких настає у 2026 році.

Оцінювання у частині ВРП:

Станом на момент оцінювання:

• 2 вакантні посади залишаються незаповненими (за квотою з’їзду адвокатів України);
• 2 вакантні посади були заповнені.

В серпні 2026 року вакантними стануть 3 посади членів ВРП. Тобто, всього у 2026 році мають бути заповнені ще 5 вакантних посад членів ВРП (не враховуючи вакантні посади, заповнені з’їздом суддів у березні 2026 року).

За заповнення 2 вакантних посад нарахується 1 бал.

Додатково:

• 1 бал резервується для оцінки заповнення вакантних посад за адвокатською квотою;
• 0,5 бала знижено через суттєві затримки з боку відповідного суб’єкта призначення (за адвокатською квотою).

Оцінювання пункту 8 “Ухвалити законопроєкт про декларації доброчесності суддів, уточнивши зміст таких декларацій, розширивши період, який вони охоплюють, та вдосконаливши процедуру їх перевірки; для Верховного Суду це передбачає тимчасове залучення незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами. Ухвалити законодавство, спрямоване на покращення виконання судових рішень щодо грошових і негрошових зобов’язань, а також на цифровізацію відповідних процедур”

Оскільки пункт 8 є комплексним і складається з двох окремих напрямків, експертна коаліція запровадила розподіл загального балу на дві частини, з урахуванням важливості та складності виконання кожної з двох частин.

Розподіл 10 балів відбувається таким чином:

• 6,5 балів надається для ухвалення законодавства про декларації доброчесності для суддів та залучення незалежних експертів до Верховного Суду;
• 3,5 бали надається для ухвалення законодавства, спрямованого на покращення виконання судових рішень щодо грошових і негрошових зобов’язань, а також на цифровізацію відповідних процедур.

Збільшена вага ухвалення законодавства про декларації доброчесності обґрунтована тим фактом, що ця вимога має 2 важливі складові для підзвітності та доброчесності суддів: перша полягає в  ухваленні законопроєкту по перевірці декларацій доброчесності, а друга частина спрямована на виконання умов по перевірці суддів Верховного Суду. Натомість пункт про ухвалення законодавства, спрямованого на покращення виконання судових рішень щодо грошових і негрошових зобов’язань, а також на цифровізацію відповідних процедур є сутністо простішим для виконання тож має меншу вагу.

Експертна коаліція

До експертної коаліції входять провідні аналітичні центри та громадські організації, які спеціалізуються на європейській інтеграції, відповідних реформах (насамперед у сфері верховенства права, боротьби з корупцією):

• Антикорупційний центр МЕЖА
• Європейська правда
• Мережа національних інтересів «ANTS»
• Фундація DEJURE
• Центр «Нова Європа»
• Центр політико-правових реформ
• Центр протидії корупції
• Transparency International Ukraine

Експерти, що брали участь у дослідженні:

• Мартина Богуславець, Олена Купіна, Владислава Рудика (Антикорупційний центр МЕЖА)
• Сергій Сидоренко (Європейська правда)
• Ганна Гопко, Катерина Мусієнко (Мережа національних інтересів «ANTS»)
• Михайло Жернаков, Ольга Ковальська, Карина Гасимова (Фундація DEJURE)
• Сергій Солодкий, Лео Літра, Антон Алімов, Дмитро Бабушко (Центр «Нова Європа»)
• Вікторія Мельник, Роман Смалюк (Центр політико-правових реформ)
• Дарія Каленюк, Олена Галушка, Тетяна Шевчук, Катерина Пітик (Центр протидії корупції)
• Андрій Боровик, Катерина Риженко (Transparency International Ukraine)