Коментар Лео Літри та Альони Гетьманчук для “Сегодня“.
Після новин про те, що український напрямок в Кремлі курируватиме архітектор федералізації Молдови, заступник голови АП РФ Дмитро Козак, загроза “придністровизації” Донбасу стала реальнішою. З огляду на портфоліо самого Козака, Москві, на перший погляд, вигідно заморозити конфлікт на Донбасі на умовах федералізації України, якщо такий план спрацює у Молдові. Експерти кажуть, що окремі елементи своєї політики щодо Придністров’я Москва дійсно може застосувати і на Донбасі. Однак, на відміну від придністровського конфлікту, повна заморозка військових дій на Донбасі Кремлю не вигідна, адже тоді він позбавляється головного важеля тиску на Київ. Україні ж, за словами експертів, потрібно винести урок зі спроб Москви врегулювати придністровський конфлікт на власних умовах, щоб не потрапити на гачок Росії.
Президент України Володимир Зеленський і члени його команди неодноразово говорили, що якщо їх спроби покласти край війні на Донбасі не увінчаються успіхом, у них є “план Б”. В грудні на засіданні РНБО затвердили п’ять планів реінтеграції Донбасу. Саме один з них – це “план Б” – стіна на Донбасі.
“Ми детально опрацьовували ці плани. Ми розуміємо, що якщо буде стіна, то нам потрібно буде створити всі умови для українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях і відчувають себе українцями, щоб вони приїхали до нас. Тому що за стіною тоді буде інша навіть не держава, а – вибачте за таке слово – інша місцевість, де перебуватимуть тільки бойовики”, – говорив Зеленський після першої зустрічі з Путіним в Парижі 9 грудня.
Неодноразово сам Зеленський і члени його команди відкрито говорили і про можливість заморозки конфлікту на Донбасі. За інформацією джерел сайту “Сьогодні” в українських дипколах цей варіант детально опрацьовувався і в нинішній ситуації, за їхніми словами, не настільки вже й поганий для України. Силовим шляхом Донбас Києву поки не повернути, та й економічне відновлення тимчасово окупованих територій без допомоги міжнародних партнерів український бюджет не здужає.
Під час публічної дискусії “Придністровський варіант для Донбасу: чи дійсно кращий з гірших?” Директор Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук зазначила, що в Україні можливу заморозку війни на Донбасі часто називають придністровським сценарієм. “Але за заморозку теж потрібно заплатити певну ціну. Ніхто Україні просто так заморозки не подарує – ставки надто високі”, – сказала Альона Гетьманчук.
Про можливу “придністровизацію” Донбасу знову заговорили після відходу з Кремля архітектора анексії Криму та подальшої російської інтервенції на Донбасі Владислава Суркова. Щоправда, Путін досі не підписав відповідного указу. За інформацією російських ЗМІ (знову ж таки, офіційного підтвердження немає) український напрямок у Путіна тепер курируватиме Дмитро Козак. Про таку рокіровку сайт “Сьогодні” детально писав у статті “Путін змінює Суркова на Козака: до чого готуватися і чого побоюватися Україні”.
У Кишиневі Дмитро Козак відомий, як архітектор асиметричної федералізації Молдови. На початку 2000-х Молдова була за крок від підписання “Меморандуму Козака”: Придністров’я і Гагаузія стали б суб’єктами федерації з отриманням права вето щодо зовнішньої політики Кишинева, а присутність російських військ (колишня 14-а радянська армія) була легалізована на невизначений термін. Була вже навіть призначена офіційна дата візиту Путіна до Кишинева, але в останню мить підписання Меморандуму зірвалося.
Аж до минулого року робота Дмитра Козака на молдавському напрямку в публічній площині вважалася провальною. Тепер же, Козак – головний архітектор союзу проросійських соціалістів, лідером яких виступає президент Ігор Додон, і проєвропейського блоку ACUM. Такий “шлюб” за розрахунком, головним результатом якого стала втеча тіньового куратора Молдови, олігарха Влада Плахотнюка, проіснував лише п’ять місяців. Після розвалу коаліції вся влада, в тому числі і в силовому блоці, опинилася в руках проросійських соціалістів, які не приховують свого бажання реалізувати “план Козака” щодо федералізації Молдови. І якщо федералізацію вдасться проштовхнути в Молдові, не складно припустити, що наступною стане Україна.
Однак, за словами експертів, малоймовірно, що на даному етапі Росія піде на реалізацію стовідсоткового придністровського сценарію на Донбасі, який передбачає заморозку конфлікту.
“Один з важливих важелів впливу Росії на Україну – це саме військові дії на Донбасі. На думку Москви, це повинно мотивувати Київ йти на поступки, на ту модель врегулювання, яка прийнятна для Росії. Тому, думаю, Росія побоюється, що якщо вони припинять бойові дії, то Україна зможе дозволити собі довгу стратегію врегулювання з урахуванням захисту інтересів України в цьому процесі”, – сказав сайту “Сьогодні” старший аналітик Центру “Нова Європа” Лео Літра.
Інша справа, за словами завідувача Центром міжнародних досліджень Дипломатичної академії України Андрія Веселовського, що сьогодні Росія хоче використовувати приклад Придністров’я для того, щоб створити федералізацію України.
“Для цього Росія саме і застосовує силові методи. Кожен поранений або загиблий воїн – це травма для всієї України. Росія на цій струні грає і буде продовжувати вбивати, поки ми не здамося і не скажемо, що готові на що завгодно, щоб це припинити. Розуміючи цей підхід Росії, ми повинні зрозуміти, що нам потрібно зробити, щоб не впійматися на цю вудку. Але, знову ж таки, глибина придністровського конфлікту зовсім інша, і Україна повинна більш предметно ним зайнятися, щоб ці паралелі з голів кремлівських мрійників вибити”, – сказав сайту “Сьогодні” Андрій Веселовський.
Нагадаємо, раніше новини “Сьогодні” розповідали про те, що нові точки розведення сил на Донбасі можуть з’явитися вже найближчим часом.
