Лео Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа», виступив під час панельної дискусії «Зміна наративу: що Європейський Союз отримує від вступу України», організованої Transatlantic Dialogue Center (TDC) 22 липня. Захід був присвячений переосмисленню підходів до обговорення вступу України до ЄС – зі зміщенням акценту з уявних витрат розширення на стратегічні можливості та довгострокові переваги, які воно відкриває для Європейського Союзу.

Спікер зазначив, що змінювати наратив і вести ефективну адвокацію значно легше тоді, коли в Україні є помітний прогрес реформ і позитивні внутрішні зміни. «Легко займатися адвокацією, коли вдома все добре. І це дуже важливе правило. Але дуже рідко буває так, що вдома все справді добре. Тоді потрібно адаптуватися, бути креативними й думати, як вести цю адвокацію», – сказав Лео Літра. За його словами, Україна вже має чимало переваг, які працюють на її користь, однак без сталого прогресу реформ буде дедалі складніше підтримувати позитивну дискусію щодо її вступу до ЄС у європейських столицях.

Як приклад того, чому адвокацію необхідно адаптувати до особливостей кожної країни, Лео Літра окреслив ситуацію у Франції. Він зазначив, що відповідно до французького законодавства ратифікація вступу України до ЄС потребуватиме або проведення референдуму, або схвалення трьох п’ятих голосів парламенту. Це означає, що підтримку Франції неможливо забезпечити лише через роботу з політичними елітами. «Франція стане серйозним викликом для України. Це випливає з її правової системи, адже необхідний або референдум, або більшість трьох п’ятих у парламенті. А французькі парламентарі дуже уважно прислухаються до громадської думки. Саме тому важливо працювати і з суспільством, і з парламентом», – наголосив Лео Літра.

Лео Літра застеріг, що Україна ризикує потрапити в ту саму пастку відчуття безперспективності, яка вже багато років супроводжує процес євроінтеграції країн Західних Балкан, коли незалежно від масштабу проведених реформ членство так і не наближається. Водночас він підкреслив, що відповідальність є взаємною: як темпи реформ в Україні, так і невиконані очікування з боку ЄС, зокрема відсутність рішення про відкриття всіх переговорних кластерів, однаковою мірою посилюють скептицизм щодо процесу вступу.

Окрему увагу аналітик приділив тому, що він називає «ціною нерозширення», зазначивши, що Європа неодноразово недооцінювала вартість бездіяльності. Як застереження він навів рішення саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, коли Україні не було запропоновано чіткої перспективи членства. «Тоді нам казали, що Україна не повинна ставати членом НАТО, бо це призведе до війни з Росією. Україна не стала членом НАТО, але війна з Росією триває й сьогодні — саме через те неправильне рішення. Це і є ціна, яку ми зараз платимо», – сказав Лео Літра.

Також Лео Літра наголосив, що Україна не повинна чекати ідеальних умов для просування до членства. Саме послідовна, довгострокова й орієнтована на специфіку окремих держав-членів адвокація, а не широкі, але поверхові комунікаційні кампанії, зрештою здатна змінювати політичні настрої в європейських столицях.

Запис дискусії доступний за посиланням.

Фото TDC