Бенжамен Куто, дослідник, Інститут Жака Делора, Франція, під час онлайн-дискусії «Готуючись до «українського сантехніка» в ЄС. Головні наративи спротиву розширенню ЄС, і як їх розвіювати» зазначив, що вступ України до ЄС залежить не лише від реформ у Києві, а й від відновлення суспільної підтримки розширення в державах-членах Європейського Союзу. Зосередившись на прикладі Франції, він підкреслив, що політичне керівництво має взяти на себе відповідальність за формування дискусії про розширення, протидіяти дезінформації та чітко пояснювати, чому членство України посилює європейський суверенітет, безпеку й стійкість.

Ключові тези виступу:

• Політична позиція Франції щодо розширення змінилася, але громадська думка – ні. Хоча президент Еммануель Макрон зробив вступ України до ЄС одним зі стратегічних пріоритетів, ця зміна залишається переважно ініціативою політичного керівництва й поки що не знайшла належного відображення ані в політичній дискусії, ані в суспільній підтримці. «Ті зміни, які ми бачимо на політичному рівні, не знайшли відображення в суспільному обговоренні й не були належним чином пояснені», – зазначив Бенжамен Куто; 
• Сприйняття розширення й досі визначається хибними уявленнями, що сформувалися ще два десятиліття тому. У французьких дискусіях досі відчутний вплив побоювань щодо міграції, економічної конкуренції та наслідків попередніх хвиль розширення, зокрема, наративу про «польського сантехніка». На думку експерта, відновлення довіри до розширення потребує чесної політичної дискусії, а не уникнення складних тем;
• Найсильніший аргумент України – її внесок у європейський суверенітет. Бенжамен Куто наголосив, що членство України слід розглядати не лише як прояв солідарності, а й як стратегічний актив для Європейського Союзу. Оборона й безпека, технологічні інновації та продовольча безпека демонструють, яким чином Україна здатна посилити стратегічну автономію та стійкість Європи;
• Комунікація має відповідати на обґрунтовані побоювання, а не відкидати їх. Експерт підкреслив, що занепокоєння щодо українського аграрного сектору чи потенційної конкуренції слід спростовувати фактами та практичними рішеннями, зокрема через реформу Спільної аграрної політики ЄС і запровадження перехідних механізмів. «Не варто відкидати ці побоювання. Вони можуть бути цілком обґрунтованими, і ми повинні давати на них відповідь», – наголосив він;
• Україні не слід виступати за спрощення процедури вступу до ЄС. За словами Бенжамена Куто, пришвидшення процесу вступу не повинно означати зниження вимог до країни-кандидата. «Чим більше громадяни ЄС бачитимуть, що Україна проходить тривалий і заснований на реформах шлях до членства, тим більше вони віритимуть у її готовність стати членом Європейського Союзу», – зазначив він, додавши, що саме успішне впровадження реформ є найкращим способом зміцнити довіру до України в Європі;
• Протидія російській дезінформації є невід’ємною складовою дискусії про розширення. Бенжамен Куто застеріг, що російська пропаганда цілеспрямовано намагається підірвати підтримку вступу України до ЄС серед європейського суспільства. Тому зміцнення стійкості до дезінформації є невіддільним від формування політичної та суспільної підтримки подальшого розширення Європейського Союзу.

Онлайн-подію організовано Центром «Нова Європа» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Думки та позиції, викладені під час заходу, є позицією учасників та не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження».